Днями Рада міністрів Криму затвердила план заходів щодо підготовки та проведення майбутнього курортного сезону. Вони передбачають безкоштовний і безперешкодний доступ відпочиваючих і жителів півострова на комунальні пляжі. Оплачуваними будуть лише послуги на березі моря. Сезон планується розпочати в квітні-травні, вже розпочалися інформаційно-рекламні заходи — рекламні тури для представників турбізнесу з країн Західної Європи, міжнародний фестиваль журналістів. Будуть проведені також фестиваль «Виноградні сезони в Алушті», фестиваль-караван вуличних театрів у Алушті, Міжнародний фестиваль продюсерського кіно Росії й України «Кіно-Ялта-2009», туристичний фестиваль «Червоні вітрила», республіканський конкурс «Кримська перлина» й інші.
У Криму дедалі звичною стає думка про те, що «курорт — це галузь, якою треба серйозно займатися, а не «вино й танцмайданчик», — як говорить мер Євпаторії Андрій Даниленко. Повільніше, ніж хотілося б, але все ж таки оновлюється обличчя курортних міст і селищ, триває реконструкція оздоровниць, готелів, розвивається індустрія відпочинку. Далі зміцнюється матеріальна, зокрема й лікувально-діагностична база, триває реконструкція й модернізація номерного фонду, будівництво басейнів та інших об’єктів курортної й туристичної інфраструктури. 2007 року на ці цілі було використано понад 422 мільйони гривень. А за 2008 рік у рекреаційну галузь Криму було інвестовано близько 16 мільйонів доларів.
Хоча причин для песимізму теж немало. Представники туристичного бізнесу стверджують, що цього року очікується різке зменшення кількості відпочиваючих у зв’язку з неадекватними цінами на послуги санаторно-курортних установ. Хоча вони й так не малі, але кримські оздоровниці не налаштовані цього року працювати з мінімальним прибутком і збираються закласти підвищену орендну плату за землю у вартість розміщення гостей. У міністерстві курортів і туризму Криму вже прогнозують, що така позиція призведе до відтоку курортників за кордон. На відкритті XVIII ялтинського міжнародного ярмарку «Крим. Курорти. Туризм-2009» в.о. міністра курортів і туризму автономії Марина Слєсарєва заявила, що поправки до закону про сплату податку на землю, що передбачають збільшення вартості оренди пляжної території та землі під курортними об’єктами, стали животрепетною проблемою для оздоровниць. «Ми розуміємо, що якщо ці поправки будуть ухвалені на рівні місцевих рад, перераховані й введені за новими коефіцієнтами перед початком курортного сезону, це негативно позначиться на ціноутворенні й нашій конкурентоспроможності на міжнародному рівні», — заявила заступник міністра.
У той же час, як зазначили учасники ярмарку, цього року курорти Іспанії максимально знизили ціни на відпочинок і готові працювати в кризу на межі рентабельності. Добове розміщення в готелях країни для клієнтів із середнім достатком починається від 28 євро.
За словами Слєсарєвої, міністерство надіслало листа до Кабінету Міністрів з проханням «заморозити» ініціативи щодо податку на землю на період кризи. «Але деякі представники місцевої влади проти таких ініціатив, бо це зарплата працівникам соціальної сфери», — говорить Слєсарєва.
Хоча, як справедливо зауважив керівник однієї з кримських турфірм, «якщо немає можливості нарощувати м’ясо, то бажано хоча б зберегти кістки». Його підтримують і колеги: дійсно, краще отримати менше прибутку, ніж втратити постійних клієнтів.
Фахівці зазначають, що в сезоні-2009 варто чекати падіння попиту на дорогий південнобережний відпочинок і зростання популярності бюджетних і недорогих санаторіїв, баз відпочинку в інших регіонах Криму. Можливо, лише в цьому сезоні вдасться реалізувати давнішню концепцію про те, що на увагу в Криму заслуговує не лише Ялта й Південний берег. Інші куточки курортного півострова не тільки не менш привабливі, а й більш цілющі. Щодо цього великі перспективи передбачає саме Західний Крим, центром якого є Євпаторія. Дивовижну стабільність зберігають, наприклад, сакські оздоровниці. Минулого року в цей час тут працювали 117 оздоровниць, зараз уже відкрилося 104. Криза відкриває перспективи для освоєння нових кримських курортів, які зараз будуть значно дешевшими за Ялту, — тієї ж таки Євпаторії, Судака, Феодосії, а також хоча вже й не незайманих, але поки мало запитаних курортних регіонів — Чорноморського району, Керченського півострова, північного Криму й особливо кримського Приазов’я.
Зараз представники турфірм багато непокояться про пляжі. Згідно із законом, усі вони мають бути безкоштовними. Гроші можна брати лише за додаткові послуги. Але насправді чимало пляжів у Криму вже фактично приватизовані, і якщо не заплатиш просто за вхід, мотузка, що перегороджує тобі шлях, не опуститься. Щороку місцева влада курортних регіонів заявляє про те, що всі пляжі будуть безкоштовними, але щоліта — все та ж таки історія. У Євпаторії, наприклад, нинішнього року працюватиме всього три комунальні безкоштовні пляжі. Журналісти ставили запитання представникам влади й про численні огорожі, що перекривають шлях до моря як відпочивальникам, так і жителям півострова. Наприклад, гості, які виходять з електрички в районі сакського пляжу «Сонечко», одразу наштовхуються на багатометрову бетонну огорожу. А намагаючись її обійти, наштовхуються на іншу, таку ж саму. Перший заступник голови Сакської районної держадміністрації Станіслав Матвєєв, щоправда, пообіцяв, що влітку в районі не буде жодних «перешкод». А керівники Сакського, Чорноморського й Роздольненського районів запевнили учасників євпаторійської виставки-ярмарку, що всі пляжі західного берега Криму будуть безкоштовними й доступними для всіх відпочивальників.
Ще одне болюче місце курортів — часто некваліфіковані кадри екскурсоводів, які, трапляється, замість пізнавальної екскурсії, до речі, добре оплаченої туристами, пропонують гостям Криму якийсь потік «неотесаної свідомості», явні вигадки, легенди, тенденційні концепції, щоб приховати відсутність справжньої інформації.
