«Сьогодні вже неважливо, де ти перебуваєш на карті світу, важливіше — що і як добре ти вмієш робити». Так розпочав свій виступ перед українськими журналістами віце-президент компанії Elance (одна з найбільших електронних бірж світу. — Авт.) в країнах Європи Кьєтіль Олсен. Він приїхав до Києва наприкінці минулого тижня, аби презентувати платформу, на якій працює, і представити ЗМІ її представника в Україні. Адже насправді український ринок для однієї з найбільших електронних бірж у світі один із найпріоритетніших. Так станом на жовтень 2012 року на elance.com було зареєстровано 11 411 фрілансерів з України. Їх кількість постійно зростає: наприклад, у вересні 2012-го на сайті зареєструвалося 767 нових фахівців. Їхні послуги затребувані у всьому світі: у вересні 342 українські фрілансери заробили 1,072 млн дол. Загалом же за час існування elance.com українці виконали замовлень на суму 34,3 мільйона доларів. Це четвертий показник у світі. Попереду лише Індія (150,9 мільйона доларів), США (150,2 мільйона доларів) та Пакистан (35,6 мільйона доларів).
Найбільше замовлень українські фрілансери виконують в ІТ-сфері та дизайні: на 32 мільйони доларів і два мільйони відповідно. Крім того, роботу на електронній біржі праці знаходять українські копірайтери та перекладачі (заробили 133,4 тисячі доларів), фінансисти та управлінці (62,1 тисячі доларів), системні адміністратори (51,9 тисячі доларів), фахівці в сфері розробки та промислового виробництва (45,5 тисячі доларів), а також — продажу і маркетингу (34,6 тисячі доларів).
Серед причин високого успіху українських фрілансерів на світовому ринку праці експерти виділяють два основні фактори: високу кваліфікацію (профільні знання та вільне володіння іноземними мовами) і конкурентні ставки для глобального ринку. Адже в середньому українець-фрілансер просить за годину свого часу близько 16 доларів. Тоді як американець — 28 доларів, росіянин — 20 доларів, китаєць — 21 долар (деталі — в таблиці «ТОП-10 країн за рівнем доходів фрілансерів). Щоправда, 16 доларів — це середній показник. Першокласних українських ІТ-спеціалістів, які мають гарну «кредитну історію» на електронній біржі праці, цінять щонайменше вдвічі дорожче. Гарний програміст із України може спокійно знайти роботодавця, готового оплачувати його послуги за ставкою 35 доларів за годину, розповідають експерти однієї з найбільших електронних бірж праці в світі. Однак на запитання «Дня» щодо юридичної сторони електронного працевлаштування для українців пан Олсен порадив поцікавитись цією темою у самих працівників. Мовляв, їх структура надає посередницькі послуги — «знайомить» покупця (компанію) з її продавцем (працівником-фрілансером) і бере за це чесно відпрацьовані 8,75% від суми контракту, з яких чесно сплачує податки за американським законодавством. А от як сплачують податки і чи платять взагалі з того, що заробляють через електронну біржу праці українці, «День» запитав у самих героїв українського фрілансу. Щоправда, чіткої відповіді на запитання ми не отримали. 31-річний ІТ-фахівець Артем Ходжоян, який уже 10 років заробляє фрілансерством, відповів: «Про це краще питати в мого бухгалтера». Мовляв, сам він у всі фінансово-податкові нюанси не вникає. Очевидно, чоловік сьогодні вже добре заробляє і може дозволити собі найняти особистого бухгалтера, хоча сам, як зізнався «Дню», не є приватним підприємцем. Але от на початку свого «трудового» шляху у фрілансі не міг дозволити собі такої «розкоші». Утім, як розповів він, «були лише спроби», тож ні про яку сплату податків і мови не було. Офіційно для країни він був безробітним. Звичайно, говорити напевно, чи змінився його статус сьогодні, ми не можемо. Але можемо припустити, що ні.
Готуючи матеріал до друку, ми поспілкувались з кількома українцями, які працюють віддалено. І жоден (!) не сплачує податки з тих заробітків, які отримує з контрактів по фрілансу. Одна журналістка, яка пише матеріали для іноземних ЗМІ, зізналась, що колись навіть намагалась з’ясувати, як вона може це робити. «Це стільки мороки й бюрократії, що я це закинула», — чесно розповіла вона «Дню».
Юридично, як пояснили нам правники, фрілансер в Україні вважається безробітним. У розумінні українського законодавства він працює на себе і сам же повинен платити податки. «Поки заробітки невеликі, податкова вами може не зацікавитися, але рано чи пізно вас можуть притягнути до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності», — зауважила «Дню» засновник компанії «Київ Сіті Консалтинг» Альона Парфьонова.
Найчастіше, за словами юристів, українські фрілансери, які працюють із серйозними замовниками, а також із закордонними, реєструються як фізична особа-підприємець (ФОП). Фактично, розповідають фахівці, це єдиний на сьогодні легалізований шлях діяльності фрілансера в Україні. Порядок оподаткування прибутків фрілансера в цьому разі залежить від вибраної ним системи оподаткування: звичайна система із сплатою авансових платежів ПДФО або спрощена — зі сплатою єдиного податку. Найголовніше — при реєстрації в цьому випадку вказати у видах діяльності зовнішньоекономічну.
Утім, насправді тисячі українських фрілансерів не мають можливості легально отримувати і декларувати зароблені гроші. Зокрема, про це йдеться у відкритому листі IT-спільноти до Президента, прем’єр-міністра України, ВРУ, Кабінету Міністрів і Національного банку. Як пояснили «Дню» в компанії «Київ Сіті Консалтинг», українське законодавство забороняє використовувати банківські рахунки фізичних осіб для ведення зовнішньої економічної діяльності (ЗЕД). Тож виходить, що переказ грошей від фріланс-бірж на рахунки приватних підприємців неможливий через вимогу дати ЗЕД-контракт і акт виконаних робіт. А жодна із іноземних фріланс-бірж не укладає таких контрактів, пояснюють юристи.
«Проблема полягає насамперед у тому, що в Податковому кодексі України немає окремого розділу, в якому б тематично висвітлювалися особливості оподаткування доходів громадян, які подають фріланс-послуги», — пояснює «Дню» Альона Парфьонова. Тож, радить експерт, люди, які заробляють на фрілансі, повинні користуватися загальними правилами оподаткування доходів громадян, передбаченими розділом IV Податкового кодексу України. «На мою думку, це відносно несправедливо, — зазначає Парфьонова. — Якщо вже є сформоване середовище людей, які готові й розуміють усі особливості фрілансерства, необхідно закріпити їхні права й обов’язки на законодавчому рівні. Усе-таки є різниця, і так вважають мої колеги-юристи: між фрілансерством і підприємницькою діяльністю, передбаченою в Податковому кодексі України, і ці особливості необхідно врахувати».
Щоб розв’язати проблему, не потрібно вигадувати нічого надзвичайного, кажуть фахівці. Тим більше що для багатьох держав інститут віддаленої праці вже давно не є проблемою. Так, скажімо, у США, за даними Департаменту з праці США, близько 8% від усього працездатного населення є фрілансерами.
І якщо українське законодавство ще й не близько добирається до бірж віддаленої роботи, то в США, Європі й Англії фрілансери вже давно платять податки. «У Швеції фрілансери їх сплачують незалежно від того, чи працюють вони офіційно, чи ні. Але якщо ж ти офіційно працевлаштований, компанія, на яку ти працюєш, частково покриває твої податки, якщо ж працюєш у фрілансі, то платиш їх із власної кишені і зарплати, яку ти отримав», — розповіла «Дню» копірайтер в Yours communication agency (Швеція) Аманда Карлссон.
Більше того, навіть наші північні сусіди розібралися в питанні законодавчого регулювання віддаленої роботи. Нещодавно (16 жовтня 2012 року) депутати Держдуми схвалили в першому читанні поправки в Трудовий кодекс, які стосуються дистанційної роботи через Інтернет. У трудове законодавство буде внесено положення про традиційні «віддалені професії», представники яких часто працюють не в офісі роботодавця, а в будинку, комунікуючи із керівництвом через Інтернет: аудитори, бухгалтери, юристи, перекладачі, дизайнери, програмісти, редактори, журналісти. Міністерство пропонує використовувати електронний підпис при складанні трудового договору в електронній формі. Тоді роботодавець після «підписання» документа направляв би «дистанційному» працівникові завірену копію договору поштою — рекомендованим листом із повідомленням. При цьому дистанційний працівник буде мати ті ж права, що й будь-який інший співпрацівник роботодавця, відповідно до Трудового кодексу, однак розподіляти свій робочий час і час відпочинку зможе на власний розсуд, якщо інше не передбачено договором.
ЦІКАВІ ФАКТИ!
На найбільшій електронній біржі праці сьогодні зареєстровано 11 411 українців;
середня ставка українця-фрілансера — 16 доларів за годину;
Україна посідає четверте місце в світі за доходами фрілансерів.
За п’ять років українці-фрілансери заробили 34 мільйони доларів. Із них:
ІТ-фахівці — 32 млн доларів;
дизайнери — 2 млн доларів;
перекладачі — 133,4 тис. доларів;
фінансисти та управлінці — 62,1 тис. доларів;
системні адміністратори — 51,9 тис. доларів;
фахівці у сфері розробки і промислового виробництва — 45,5 тис. доларів;
маркетологи та менеджери з продажу — 34,6 тис. доларів.
Електронні біржі праці часто використовують компанії старт-апи для запуску бізнесу;
90% компаній, які використовують електронну біржу праці, є представниками малого та середнього бізнесу;
60% компаній, які використовують електронну біржу праці, — із Північної Америки; 15% — із ЄС, 10% — із Азії та 15% — з інших країн.
Експерти прогнозують, що до 2020 року позаштатні працівники (фрілансери) будуть становити 60% всього світового ринку праці.
