Україна здатна повернутися на шлях стійкого економічного розвитку. Але за умов, якщо активно розвиватиме сектори з найбільшим потенціалом зростання, підвищуватиме продуктивність праці й стимулюватиме мобільність трудових ресурсів. Такі висновки зробили дослідники київського офісу консалтингової компанії McKinsey&Company.
Згідно з дослідженням «Відновлення економічного зростання України», котре офіс McKinsey днями презентував разом із Фондом «Ефективне управління», деякі традиційні для нашої країни галузі промисловості навряд чи зможуть підтримувати високі темпи розвитку. Тож приречені відставати від середніх показників національної економіки. Наприклад, металургійна чи гірничодобувна галузі вже не можуть зростати рекордними темпами й не будуть відігравати роль «локомотива» розвитку країни, вважають у McKinsey. Натомість, для виходу з кризи й побудови нової економіки нам потрібні саме такі «локомотиви-тягачі».
На сьогодні, за словами партнера McKinsey Аветіка Чалабяна, найперспективнішими в Україні є роздрібна торгівля, сектор фінансових послуг, телекомунікації й сільське господарство. Ці сектори мають хороший потенціал розвитку без суттєвого залучення додаткових трудових ресурсів. Але ще більший потенціал росту, згідно результатів дослідження, мають логістика, туризм, обробна промисловість і будівництво. На думку експертів компанії, саме на розвиток цих секторів економіки слід робити акцент при формуванні післякризової стратегії розвитку країни.
Однак, для цього Україні слід зробити цілу низку реформ, попереджають у McKinsey. З-поміж іншого, як стверджує партнер компанії Віталій Клінцов, нам треба збільшувати й продуктивність праці. «Іншого виходу немає, — говорить він. — Адже сьогодні багато людей або просто не працюють, або роблять роботу, яка не потрібна».
Масштаби цієї проблеми значно серйозніші, ніж може здатися на перший погляд. Так, як зазначається в результатах дослідження, для повернення до темпів росту економіки, які ми мали в період з 1998 до 2007 року (по 6,6% ВВП у рік), трудові ресурси країни треба було б збільшити на 29 мільйонів чоловік. Проте чисельність працездатних українців за останнє десятиріччя зменшилась на 3%. До 2020 року зменшиться ще на 10%, йдеться в дослідженні McKinsey... «До 2020 очікується, що нас залишиться лише 19 мільйонів. І на цих працюючих буде колосальне навантаження, — говорить партнер McKinsey Олег Тимченко. — Для того, щоб із ним впоратися, треба буде працювати ефективніше».
Підвищивши продуктивність праці в 2,6 разу, ці вакантні 29 мільйонів додаткових трудових ресурсів можна було б компенсувати, стверджують експерти. «Підвищення продуктивності праці призведе до зростання економіки. Якщо кожен працюючий буде створювати більший об’єм доданої вартості, то й конкурентоздатність країни на світовому ринку зросте, адже ця додана вартість буде перетворюватися в модернізацію потужностей, зростання якості чи зниження цін», — йдеться в дослідженні.
Поки ж що продуктивність праці в українській економіці складає лише 16% від рівня США, підрахували в McKinsey. Це означає, що роботу, яку американський працівник може зробити за один день, в українського займає шість...
Вражає й інша статистика, котра, на жаль, теж не на нашу користь. Так, як йдеться в дослідженні, отримання дозволів на будівництво в Україні займає в 12 разів більше часу, ніж у США! За таких умов важко говорити про швидке й успішне зростання будівництва.
«Важливість створення сприятливого середовища для ведення бізнесу неможливо переоцінити: це дозволить залучити інвестиції, стимулювати конкуренцію і в результаті вивільнити потенціал економічного зростання», — говорить Віталій Клінцов.
Тож державі варто було б максимально йти назустріч інвесторам, радять експерти, при цьому знову ж таки максимально використовуючи гроші та досвід приватного сектору. Адже для відновлення та зростання економіки владі та бізнесу треба по-справжньому співпрацювати. «Співпраця — це фундамент для відродження економіки країни, — констатує Чалабян. — Лише за умов об’єднання зусиль держави та бізнесу можливий рух у цьому напрямі».