Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вiйна нервiв

На зерновому ринку працює система «ти мені — я тобі»
5 лютого, 2004 - 00:00

Міністерство аграрної політики прогнозує зниження цін на зерно вже найближчим часом. Причому, зі слів міністра Віктора Слаути, ця тенденція, швидше за все, буде характерна для всього першого півріччя. Підставою для настільки сміливого оптимізму стала звістка про успішний початок жнивної кампанії в Аргентині. Поставки з цієї країни очікують уже найближчим часом. Щоправда, для цього уряд ще має задовольнити податкові претензії зернотрейдерів, але керівництво Кабміну запевняє, що за цим затримки не буде.

Якщо події розвиватимуться за змальованим міністром оптимістичним сценарієм, то вже в квітні вартість пшениці в Україні знизиться до 950 гривень за тонну, в травні — до 850-ти, а влітку може впасти до традиційних для цього періоду 300 гривень. До недорогих поставок з Аргентини згодом передбачається додати закупівлі з Туреччини і, можливо, з країн Євросоюзу. Віктор Слаута зазначає, що організувати імпорт у потрібних обсягах йому вже пообіцяли зернотрейдери. Зараз в Україні складно знайти операції з продовольчим зерном за ціною нижче $200 за тонну.

Головною перешкодою на шляху оптимістичних планів Мінагрополітики є сформовані приватними компаніями запаси. Їх оцінюють у 1,3—1,6 мільйона тонн, і більшу їх частину закладали до засіків за досить високою ціною. Природно, і розлучатися з накопиченим резервом компанії за демпінговою ціною не будуть. Якраз навпаки — вони розраховують на цьому заробити. Віктор Слаута рекомендує таким компаніям поступово починати продаж, оскільки вище за нинішній рівень ціна не підніметься.

Тим часом сам ринок перебуває в очікуванні. У січні до України ввезли 180 тисяч тонн зерна, що вп’ятеро менше, ніж у грудні. Багато в чому це пояснюється введенням експортного мита з боку Росії й очікуванням подібного кроку від Казахстану. Раніше продовольче зерно до нашої країни завозили саме звідти. До того ж виявилося, що обіцяна відстрочка зі сплати ПДВ українськими імпортерами в законі про бюджет- 2004 не передбачена. У результаті завмерли не тільки оптові ціни, а й імпортні поставки. Зернотрейдери вже попередили Кабмін, що без податкових пільг зерна не буде. Усім зрозуміло, що виникла пауза є затишшям або перед початком падіння цін, або перед інфляційним вибухом.

Щоб спрямувати події в потрібне для себе русло, уряд, схоже, саме в цей момент вийде на ринок із власними запасами зерна. Віктор Слаута повідомив, що першою в бій ринеться держкомпанія «Хліб України». У її сховищах на сьогодні накопичено не менше мільйона тонн продовольчої пшениці. На ринку побутують чутки про її низьку якість, проте товарна інтервенція із засіків батьківщини могла б зіштовхнути ціни вниз. Услід за «Хлібом України», за задумом уряду, з пропозицією недорогого борошна виступить Держрезерв, який, за різними даними, також припас мільйон у зерновому еквіваленті.

Поза будь-якими сумнівами, лютий стане найскладнішим періодом для Кабміну в боротьбі за стабілізацію продовольчого ринку. Потрібна система, здатна забезпечити стабільність цін. Принаймні очевидно, що уряд вельми її потребує. Але новий міністр не справляє враження людини, яка здатна її розробити. Проте він уже показав, що чудово вміє домовлятися з комерсантами «віч-на-віч» та переконувати їх у неприпустимості масштабних спекуляцій і продуманих провокацій. Зараз, коли стабільність тримається на «чесному слові» губернаторів, це вміння може зіграти головну роль. Результат цієї війни нервів може мати не тільки економічні, а й політичні наслідки. Чергова хвиля подорожчання хліба може стати останньою краплею в чаші розчарування виборців. І навпаки, весняна перемога в битві за стабільність цін, безсумнівно, принесе додаткові політичні бали кандидатам від влади. Отже, Кабміну тепер тільки «лютий простояти та березень протриматися».

Сергій СИРОВАТКА, «День»
Газета: 
Рубрика: