Вітчизняний Нацбанк прийняв сміливе рішення, яке дозволить підтримати економіку України у час війни, та наближає її на шляху до європейської спільноти. Експерти називають його політичною перемогою.
Зокрема, НБУ своєю постановою дозволив українським банкам визнавати кваліфіковані електронні довірчі послуги – електронні підписи та печатки, які надаються в країнах ЄС.
Офіційно це звучить наступним чином, банки України, філії іноземних банків та учасники платіжних систем повинні визнавати:
кваліфіковані електронні підписи та/або кваліфіковані електронні печатки, створені згідно із законодавством Європейського Союзу;
засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, сертифіковані згідно із законодавством Європейського Союзу.
Зазначається, що таке рішення сприятиме прискоренню інтеграції банківської системи України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу і розбудови єдиного фінансового простору. Діятиме воно до моменту укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Чому це важливо
Цифровізація – один з найбільш динамічних секторів сучасної економіки і Євросоюз тут має амбітний план стати світовим зразком для наслідування, а Україна – можливість «відкусити» хоча б частину цього прибуткового пирога. Найважливішіми компонентами цифровізації є – довірчі послуги, які включають у себе серед інших: надання/перевірку/збереження кваліфікованих сертифікатів для електронних підписів та печаток (інші – автентифікація вебсайтів і надання кваліфікованих штампів часу та електронної реєстрованої доставки).
Раніше, а йдеться ще про часи виконання Україною Угоди про асоціацію 2014 року, товар, який надходив до нас з країн Євросоюзу мусів отримати вітчизняний цифровий сертифікат і проходив довгу бюрократичну перевірку. Тепер усе має змінитися.
«Простіше торгувати з ЄС»
Як підкреслюють в «Українському центрі європейської політики», який має власні напрацювання у цій сфері, зараз, коли наша економіка рухнула, визнання, яке зробив Нацбанк, дуже правильний і швидкий крок, який дасть можливість українському бізнесу простіше торгувати з нашим найбільшим торгівельним партнером – Євросоюзом. Експерти Центру називають постанову НБУ політичною перемогою, адже є надія, що нарешті ми припинимо придумувати власний велосипед (українські стандарти), і приєднаємося до європейського цифрового простору.
Як зазначила виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко, експерти ГО проводили власні дослідження у цій сфері і тішаться з того, що вони могли стати в нагоді Нацбанку при формулюванні постанови. За її словами, ідея полягає в тому, щоби дати можливість українському бізнесу під час зовнішньоекономічних операцій працювати з електронними документами і контрактами з країнами ЄС.
«Нам приємно, що наші пропозиції почуті одним з регуляторів. Це політична перемога. Це зменшує важелі наших опонентів, мовляв, не можна визнавати довірчі послуги. Тут ми кажемо, що ось Нацбанк як регулятор визнав і це лише позитивно вплинуло на Україну», – каже вона.
Прогресивний шлях
На завершення, раніше, до війни, експерти бачили три варіанти розвитку українського ринку довірчих послуг.
Базовий – це коли Україна вибірково приймала стандарти та практики ЄС. Інфраструктура довірчих послуг продовжувала базуватись на місцевих стандартах, а від передових міжнародних технологій ми б вимагали їх відповідності українським не узгодженим з законодавством ЄС. В такому випадку Угода про взаємне визнання довірчих послуг між ЄС та Україною могла бути укладена орієнтовно за 4-6 років.
Прогресивний – за ним Україна та ЄС прискорюють інтеграцію. В такому випадку взаємне визнання можливе уже за 1-3 роки.
Ну і негативний, коли Україна систематично ігнорує чи демонструє нездатність впроваджувати та підтримувати міжнародні та європейські стандарти.
Тепер з’явився шанс на прогресивний варіант нашої цифрової інтеграції з ЄС. Рішення Нацбанку запускає у нас європейські цифрові процеси, а банківський сектор може стати флагманом цього руху, який здатен дати кумулятивний результат одразу в багатьох галузях української економіки, підтримуючи економіку України зараз, а в майбутньому – прискорюючи її відбудову на нових цивілізаційних засадах.
