Iнтернет-асоціація України, що об’єднує понад 80 компаній, звинуватила «Укртелеком» у штучному обмеженні можливостей інших операторів використовувати й прокладати мережі зв’язку. За словами голови ІнАУ Тетяни Попової, з серпня минулого року була практично припинена видача технічних умов на прокладання мереж зв’язку приватними операторами. За даними тільки одного провайдера, на 400 запитів на технічні умови для підключення до київської міської каналізації отримано лише шість відповідей.
«Надаються вони із затримкою до восьми місяців, хоч законодавством передбачено лише 30 днів», — розповідає член правління асоціації Олександр Ольшанський. «... Телекомунікаційна компанія «Укртелеком» штучно створює перешкоди для розвитку операторами своїх мереж. Вона не узгоджує технічні умови на прокладання кабелів, не дає обладнання для розміщення на своїх майданчиках, не дає в оренду канали зв’язку і лінії безпосереднього зв’язку для інтернет-провайдерів для надання ними послуг інтернет», — обурюється Попова.
Більш того, за словами Попової, «коли вони («Укртелеком». — Авт. ) отримують заявку від приватного інтернет-провайдера на організацію ліній безпосереднього доступу — вони просто затягують відповідь на цю заявку, яку повинні дати протягом 30 днів, йдуть за адресою і вимагають: кого ви підключатимете і неконкурентним методом пропонують свої послуги. У результаті клієнт йде до «Укртелекому». Такі ситуації раніше носили одиничний характер, а останнім часом загроза розповсюдилася на ринок взагалі щодо витиснення з нього дрібних і середніх операторів». Попова підкреслює, що це ні що інше як несумлінна конкуренція. До її думки приєднується й Ольшанський: «На сьогодні «Укртелеком» як монополіст, який володіє цим ресурсом спільного використання, намагається «видушити» з ринку всіх, кого він може видушити: великих, дрібних, уже всіх».
Асоціація нарікає, що для приватних операторів «Укртелеком» штучно збільшує довжину телефонної каналізації, іноді на 60—80% від довжини необхідної траси, аргументуючи це «потребами розвитку самого «Укртелекому». Крім того, маючи монопольне право на узгодження технічних умов проектів прокладання каналізації, «Укртелеком» примушує забудовників нових об’єктів укладати договори на послуги фіксованого зв’язку і інтернету саме з ним, що позначається на можливостях приватних операторів підключати нових абонентів.
«На будь-якому ринку, коли він розвивається, рано чи пізно виникає ситуація, коли він концентрується в кількох руках. Але при цьому завжди повинна бути можливість для існування дрібного і середнього бізнесу, який займає нішові сегменти й має можливість низку послуг надавати на якіснішому рівні й за дешевшими тарифами. Бо витрати в дрібних операторів набагато менші, ніж у великих компаній, — пояснює Попова і відразу ж додає: — Не можна штучно створювати умови для витиснення операторів і провайдерів шляхом такої антиконкурентної і несправедливої політики, що на сьогодні сконцентрована наказами самого «Укртелекому».
Крім того, що «Укртелеком» продовжує монополізувати своє становище на ринку телекомунікаційних послуг, не допускаючи приватних операторів зв’язку в телефонну каналізацію, він також робить спроби закріпити цей суспільний ресурс у своїй власності за допомогою районних судів. Члени Інтернет-асоціації погоджуються з тим, що «Укртелеком» — дійсно єдина організація в Україні, здатна обслуговувати підземні канали зв’язку, однак передати йому кабелі всіх операторів і провайдерів, що прокладалися багато років, неможливо доти, доки не встановлять законодавче регулювання доступу до каналізації всіх суб’єктів, що отримали ліцензію НКРЗ.
Ольшанский зазначає, що, принаймні, отримавши такі ресурси на свій баланс, «Укртелеком» зобов’язаний сплатити з них податок на прибуток і ПДВ. Члени асоціації підкреслюють, що реальна вартість «Укртелекому» без власності на каналізацію — нікчемна, оскільки без труб зв’язку у власності «Укртелекому» практично нічого немає. «Вартість цього ресурсу, ресурсу спільного користування, перевищує вартість «Укртелекому» як такого, напевно, навіть не в десятки, а в сотні разів. Це каналізація, що лежить по всій країні. На «Укртелеком» у порівнянні з нею потрібно під мікроскопом дивитися», — стверджує Ольшанський.
Асоціація робить акцент на тому, що через приватизацію державних підприємств зв’язку пройшли багато країн світу. Багато хто з них здійснив помилки, які потім все одно довелося виправляти. «Спочатку створюється жорстке регулювання, що стимулює конкуренцію, після цього відбувається передача ресурсів спільного користування в окреме підприємство, в окремі суб’єкти, і після цього поступово пом’якшується регулююча політика держави, але конкуренція на ринку до цього часу встановлена. Цей період займає приблизно років десять», — розповідає Ольшанський. Якщо ж цього немає в країні, зазначає він, то «монополіст випалює все, що є, після цього підіймає ціни в рази, і країна починає відставати в розвитку телекомунікацій».
Аналізуючи досвід інших країн, члени асоціації вважають, що Україна поки що не готова до приватизації «Укртелекому». Вони аргументують це тим, що це — стратегічний об’єкт, а значить, можливі помилки можуть мати дуже серйозні наслідки. «Для країни не так важливо, хто буде власником, як потрібно принципово зберегти рівні, конкурентні правила гри на ринку телекомунікацій, — упевнений Ольшанський. — І тут важливо, щоб ця приватизація обумовила такий стан речей, за якого, навіть якщо з «Укртелекомом» щось трапиться, країна б не опинилася на межі катастрофи». «Я вважаю, що питання ціни, яку заплатять за «Укртелеком», абсолютно не принципове, — констатує Ольшанський, — на мій погляд, його можна віддати за будь-які гроші за умови, що власник буде ефективним господарником».
Асоціація збирається звернутися до Верховної Ради з проханням ініціювати створення Міжвідомчої спеціальної слідчої комісії для вивчення питань відповідності державним інтересам результатів діяльності керівників державних підприємств і можливої наявності особистих комерційних інтересів цих керівників. Іншого виходу з цієї ситуації оператори ринку телекомунікацій поки що не бачать. «Закон про телекомунікації терміново потрібно змінювати. І Верховній Раді потрібно про це замислитися...», — підвела підсумок Тетяна Попова.
ДО РЕЧІ
Незабаром після прес-конференції Інтернет-асоціації України круглий стіл організували й представники «Укртелекому». Компанія виправдовувалася тим, що переобтяжена заявками операторів. Їх (нерозглянутих) у неї понад тисяча і за 2008 рік видано лише 95 техумов. Заступник голови правління «Укртелекому» Ігор Сиротенко запевнив, що керівництво компанії протягом чотирьох тижнів постарається розібратися, чому утворилася така велика черга. Він також зазначив, що проблема доступу до каналізацій виникає в найперспективніших для отримання прибутку районах — це великі міста і, природно, столиця. У цьому випадку забезпечити доступ до колодязів усім бажаючим не дозволяють технічні умови. Крім того, підкреслив Сиротенко, існує також проблема нестачі місця в каналізації, особливо відчутна поблизу бізнес-центрів. При цьому не всі компанії, що проклали канали зв’язку, їх використовують. «І нам краще віддати невживані канали безкоштовно тим операторам, які створюватимуть продукт. Це буде позитивно для ринку», — заявив Сиротенко і самокритично зазначив, що керівництво «Укртелекому» не влаштовує повільність його підрозділів «у відносинах з операторами».
