Україна за три місяці перемістилася з 30-го на 29-те місце у світовому рейтингу країн, найпривабливіших з погляду інвестицій у використання оновлюваних джерел енергії, який щокварталу публікує компанія Ernst & Young. Уперше до цього рейтингу Україна потрапила 2011 року, проте зараз вже випереджає такі європейські країни, як Болгарія, Угорщина, Чехія, Австрія, Фінляндія та низку інших держав. Окрім того, Україна — єдиний представник СНД і колишнього СРСР у рейтингу. Високий потенціал України підтверджує і міжнародна дослідницька компанія Macquarie Research, яка прогнозує, що Україна в 2012 році наростить потужності сонячних електростанцій на 400 МВт — до 600 МВт. При цьому до 2016 року в нашій країні буде побудовано і введено в експлуатацію нові фотоелектричні установки сумарною потужністю 1,8 ГВт. Аналітики Macquarie Research вважають, що сонячна енергетика розвиватиметься в Україні інтенсивніше, ніж в таких країнах, як Болгарія, Словаччина, Чехія, Австрія, Португалія, Голландія, Швейцарія, Швеція і Данія.
КОМЕНТАР
Валерій БОРОВИК, голова правління Альянсу «Нова енергія України»:
— Втішає те, що Україна піднімається в цьому рейтингу попри неприкриті спроби влади монополізувати сектор. Частково я згоден з висновками аналітиків. Справді, від розмов про реформування ми таки перейшли до конкретного просування. Було ведено в експлуатацію перші потужності у вітро- і сонячній енергетиці. У нас непогана законодавча база. До того ж не слід забувати, що в Україні впроваджено другий (за величиною) в Європі зелений тариф (вищий лише в Швейцарії). Але, з нашими даними ми могли б бути в цьому рейтингу на набагато вищій позиції. Чому ми не піднімаємося вище? Завдяки відвертій тактиці монополізації галузі і всіляким спробам влади не пустити сюди конкурента (наприклад, «перетягуванням» всього зеленого тарифу лише під «свої» проекти), українська влада відлякує потенційного інвестора. Тому сектор, який у всьому світі вважається найбільш демократичним, у нас відверто «заполітизований». Зокрема, підтвердження цього чітко можна розглянути на прикладі вітрової енергетики. Люди, які свого часу були в Кабінеті міністрів, а зараз — в РНБО, прибрали до рук всі так звані зелені інвестиції країни, провели електромережі за державний рахунок під свої вітрогенеруючі проекти. Підхід «не пустити чужих, а все зробити під своїх» все ж таки преваляє в Україні.
