Після приходу до влади нового уряду певні соціально-економічні вектори, безумовно, змінюватимуться. У тому числі, можливо, й валютна політика держави. Особливо з урахуванням того, що на виборах лідирує Партія регіонів, яку нерідко називають лобістом експортерів. А їм, за визначенням, вигідна девальвація. Однак теорія теорією, а чи вигіднi їм курсовi змiни саме зараз? Як і всій країні... На це запитання «Дня» дається вiдповiдь у поданiй нiжче статтi, а також у нашому експертному опiтуваннi.
Нинішня ситуація на валютному ринку протилежна тій, яка спостерігалася у березні-квітні 2005 року, — сьогодні переважає попит на долар. Водночас економічне зростання все ще перебуває на низькій траєкторії. Поточний рахунок у лютому зазнав нового послаблення. Експорт зростає повільно. Інфляція споживчих цін прискорилася. Не кращим показником є й те, що офіційний обмінний курс гривні фактично зафіксований на безпрецедентно довгий період — майже рік. Чи не краще «дозволити йому дихати»? Але коли варто це зробити, щоб не зашкодити економіці? Гадаю, перш ніж діяти радикально, необхідно інвентаризувати можливі надбання і втрати.
Позитивом від цього кроку може бути протидія інфляції, масштабнішим вилученням ліквідності та інтервенціями на продаж валюти за послабленим курсом. Можливе зростання процентних ставок збільшить приток коштів на депозити, зменшить тиск на ціни. «Гарячі кошти» інтенсивніше спрямовуватимуться на купівлю валюти. Це послабить потенціал їх можливої атаки на проблемні товарні ринки. Здешевиться обслуговування гривневих кредитів. Подорожчання імпорту збільшить надходження до бюджету, сприятиме покращанню фіскального балансу. Зменшиться використання валютних резервів на підтримку гривні. Дещо зростає курсова премія експортерам. Відновляться заощадження у доларах, номінально знецінені у 2005 році. Зменшиться конкурентний тиск імпорту на вітчизняних виробників. Послаблюється попит на кредити в іноземній валюті і слабшають ризики їх неповернення. Населення поступово починає адаптацію до руху курсу.
Серед негативів слід в першу чергу відзначити зростання інфляційних очікувань. Через часткове вилучення поточних та строкових депозитів тими громадянами, які втрачатимуть довіру до національної валюти, може зрости обсяг готівки поза банками. Скинута у легальний сектор гривня може створити тиск ліквідності на споживчі ціни. Здешевлення експорту зменшить доходи бюджету, якщо за інших причин не зростуть обсяги експорту. Це погіршить бюджетний баланс. Зменшення конкурентного тиску iмпорту може вплинути на зростання оптових і роздрібних цін в окремих секторах споживчого ринку. Послаблення купівельної спроможності гривні зменшить роль внутрішнього споживчого попиту в економічному зростанні. Відносно зменшиться і попит на внутрішні інвестиції. Може зазнати пригнічуючого тиску інвестиційний та модернізаційний імпорт, а також імпорт для експорту (в тому числі газу). Знецінюватимуться гривневі заощадження громадян. Подорожчає обслуговування зовнішнього боргу. Зменшиться приток капіталу від нерезидентів і поповнення фінансового рахунку.
Співставлення позитива і негатива дає більше запитань, ніж відповідей. Тому єдиним висновком може бути порада не форсувати будь-яких радикальних змін, принаймні доти, поки не стануть зрозумілими головні тенденції світового попиту, а також внутрішньої цінової ситуації та економічного зростання.
КОМЕНТАРI
Олександр ПАСХАВЕР, радник Президента:
— Мені здається, що кардинальних змін курсу гривні найближчим часом бути не повинно. Як зазначають банкіри, наша національна валюта зараз трохи переоцінена, тому девальвувати її немає жодного сенсу. Крім того, треба зазначити, що основне завдання Національного банку в цьому питанні — провести девальвацію або ревальвацію гривні непомітно для населення. Тому, якщо якісь зміни і будуть, то вони відбуватимуться дуже поступово.
Тобто трагічної девальвації, як дехто, можливо, хотів чути, я не прогнозую. Пригадаймо минулий рік, коли Нацбанк ревальвував гривню. Тоді всі дуже цьому здивувалися, і в суспільстві піднялася ціла хвиля обурення. Більше, я думаю, керівництво Нацбанку цього не допустить.
Що стосується Партії регіонів, то можу припустити, що таким шляхом вона навряд чи піде. Допомога «своїм», можливо, виражатиметься в дотаціях, податкових пільгах або ще у чомусь, але не в зміні курсу валют.
Олексій ПЛОТНІКОВ, професор Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України:
— У принципі, дешева гривня завжди вигідніша експортерам, на відміну від імпортерів. Але річ навіть не в тому, чи наполягатимуть вони на девальвації, чи ні. На мій погляд, гривню взагалі зараз варто трохи «відпустити», можливо, давши їй опуститися на частки пунктів. Безумовно, в України зараз непоганий золотовалютний запас, що дозволяє Національному банку проводити досить жорстку курсову політику. Але я вважаю, що підтримувати постійно високий курс гривні шляхом інтервенції на валютний ринок не варто. Гривня цілком може опуститися до позначки 5,3 відносно долара. Це ніяк не вплине на її стабільність.
«Дешева» гривня, безумовно, вигідна експортерам. Закріпляючись на міжнародних ринках і отримуючи за свою продукцію більше грошей, їм простіше буде розплатитися за дорожчий газ, який вони отримали в 2006 році. Тобто це буде своєрідним стабілізуючим чинником. У протилежному напрямі може впливати на курсову політику необхідність оновлення обладнання...
Але більшості комбіна т ів абсолютно не обов’язково модернізуватися просто зараз. Тоді як за газ же їм доведеться платити сьогодні. І підвищена після девальвації гривня буде якраз доречна.
Анатолій ГОЛУБЧЕНКО, президент Асоціації чорної металургії:
— Девальвація завжди вигідна експортерам. Але ось чи варто її зараз проводити, я не можу сказати. Тут треба дивитися сальдо торгівлі за останні два місяці, яке воно — позитивне чи від’ємне. Із погляду експортерів, чим вище долар, тим більше вони отримують гривні, тим легше їм жити. Тобто девальвація вигідна завжди. Навіть з урахуванням того, що піднялася ціна на газ. Подивімося: частка газу, скажімо, у металургів — 16%, тоді як 70% — експорт продукції. Що вигідніше? Щодо обладнання можу сказати таке: практично все обладнання можна замовити в Україні, і я не думаю, що обов’язково звертатися до експорту. Але навіть якщо подивитися баланс експорту й імпорту в металургії, то буде плюс 0,5 мільярда на користь експорту. Тобто для них у будь-якому випадку девальвація гривні вигідна до певної величини. Але, кажучи про це з позиції країни, треба звертати увагу на експортно-імпортний баланс: якщо він від’ємний, девальвацію проводити невигідно.
Василь РАДІОНОВ, генеральний директор компанії «ПентоПак»:
— Необхідно не девальвувати гривню, а довести її до реальної вартості. Якщо ж така ситуація триватиме й надалі, то через кілька років експортери в Україні перестануть існувати як клас. За той самий обсяг продукції, який ми експортували в 1999 році, ми тепер отримуємо вдвічі-втричі менше реальних грошей. Таким чином, необхідно повернутися обличчям до експортерів, зробити реальною вартість гривні по відношенню до долара. Попри те, що міністр фінансів і голова Національного банку кажуть про те, що гривня зараз сильна як ніколи, експортувати стало невигідно, оскільки обігових коштів підприємець отримує набагато менше.
Вартість продукції залишилася колишньою, тоді як виросла вартість сировини, енергоносіїв, послуг, заробітної плати тощо. Мені здається, оскільки експорт є важливою складовою успішності економіки, було б правильним підтримати вітчизняного товаровиробника та девальвувати гривню. Коли на міжнародних ринках виросла ціна на газ, а отже, і собівартість товарів, аналогічних нашим, підвищити ціни на наш товар ми не можемо, інакше втратимо конкурентоспроможність. Отже, уряд має допомогти виробникам, які не можуть підвищити ціни, за допомогою фінансових інструментів.
Володимир ЛЄСНОЙ, віце-президент компанії «Інтеррибфлот»:
— Дуже багатьом експортерам це вигідне: чим дешевша національна валюта, тим легше продати товар куплений на внутрiшньому ринку, на експорт. Це залежить від того, де експортер закуповує сировину. Якщо він працює з iмпортною сировиною, девальвація нічого йому не дасть. Крім того, ціни на газ, швидше за все, також виростуть. Але для експорту це не основний момент. Для нього погана ревальвація, оскільки при ній ціни не опускаються, проте долар дорожчає. У принципі можу сказати, що зміна курсу валюти — це не основний момент для експорту. Набагато більше значення мають енергозбережні технології. Товар насамперед повинен бути конкурентоспроможним. Усі ігри з валютою — це другорядне.
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:
— Розглядати девальвацію можна тільки в контексті ситуації, що склалася на внутрішньому та на зовнішньому ринках. Теоретично девальвація може допомогти експортерам збільшити свою прибутковість. Але ми повинні розділяти, про яких експортерів йдеться і наскільки для них критичне управління своєю ціною через девальваційні інструменти.
Тут ще виникає питання про рамки девальвації. Якщо йдеться про шматочки відсотка, то цей інструмент цілком більш реалістичний. Якщо ж йдеться про те, що для компенсації шоку валюту треба «понизити» суттєво — в 1,5—2 рази, — то ця розмова не має сенсу. Щонайбільше це принесе короткостроковий ефект експортерам, порушивши інші пропорції. Треба також враховувати, що на валюті зараз сидять багато людей, для яких такі різкі стрибки можуть бути абсолютно неприйнятними.
А отже, цього не можна допускати за всієї поваги до експортерів. Крім того, багато експортерів використовують імпортні та вітчизняні ресурси, а тому девальвація для них може бути невигідною.
