Еко-форум «Вода і енергія» став майданчиком для дискусії українських урядовців, інвесторів, представників муніципальних органів, вчених, громадських організацій, постачальників інноваційних екологічних технологій. Організатори мають у планах зробити цей захід традиційним, аби мати можливість регулярно обговорювати і спільно знаходити шляхи вирішення проблем екологічного стану середовища в Україні.
«На жаль, наша країна ще не відійшла від пострадянського принципу вирішення проблем — лише коли екологічний стан на межі катастрофи, ми починаємо думати про можливі шляхи вирішення такої ситуації. У Львові відбувся Міжнародний еко-форум. Це, безумовно, важливий захід, особливо зважаючи на те, що присутніми були і потенційні інвестори європейської спільноти, яким також не байдужа доля планети. Але з другого боку — пересічна людина залишається такою ж необізнаною в питаннях екологізації міста. Я вважаю, що такі заходи мають бути доступнішими для людей.
Причина поганого екологічного стану країни перш за все у самих людях. Мало хто сортує сміття на пластик, метал, побутові відходи, папір і скло. Навіть якщо захочеш це робити — у Львові є можливість лише відсортовувати пластмасове сміття. Важко перевиховати дорослу людину, яка звикла викидати сміття просто на вулиці або на природі, для цього є система штрафів, але мені за все життя не доводилося бачити, як штрафують людину за недопалок або бляшанку. А загалом екологічне виховання має починатися з сім’ї, дитячого садка і школи. Залучати дітей до акцій, озеленення. Насправді це дуже легко, просто люди не вважають за потрібне дбати про Землю. У Львові, як і по всій країні, проблема з ТВП (твердими побудовами відходами) і викидами, вирішити ці проблеми у ХХІ столітті насправді не дуже складно. Донори знайдуться, адже екологічні проблеми не обмежуються кордонами однієї країни, повітря і вода — це рухомі оболонки планети, сьогодні ти можеш пити воду, яка випарувалась з Ніагарського водоспаду, а завтра — із засміченої індійської річки Ганг. Зараз все більше людей встановлюють собі сонячні батареї, заводи модернізують своє обладнання, встановлюють фільтри. Окрім того, Україна жодного разу не порушувала квоти, встановлені кіотським протоколом, а це дає можливість продавати невитрачені квоти і отримувати гроші на екологізацію. Але, на жаль, не розроблено чіткої концепції сталого розвитку, екологічна освіта мінімальна, як і екологічна обізнаність. На це закривала очі колись радянська системи освіти, і ми маємо такі проблеми, як Грибовицьке сміттєзвалище, те, яке ми рішення приймемо зараз, впливатиме на життя наступних поколінь», — розповідає «Дню» еколог Вікторія ЮСЬКЕВИЧ.
Результатом форуму є реалізація у майбутньому великого проекту з модернізації очисних споруд, підписання угод-гарантій якого відбулося між містом, ЄБРР та НЕФКО. Виконання цього проекту дозволить отримувати власну електроенергію, яка покриє 30% потреб Водоканалу. Наступним кроком наближення до цієї світлої мети стане проект будівництва сучасного біогазового заводу, який фінансуватиметься з коштів Європейського банку реконструкції та розвитку, низки європейських фундацій та коштів місцевого бюджету. І чи не найголовніше — нова угода з Європейським інвестиційним банком передбачає проект рекультивації та закриття старого сміттєзвалища і будівництво нового сміттєпереробного заводу.
Хочеться, аби в майбутньому подібні заходи ставали доступнішими для охочих їх відвідати і квиток коштував не понад мінімальну заробітну плату українця, а в рази менше. Тоді більше людей володітиме інформацією і, можливо, з’явиться більше охочих ліквідувати наслідки недбальства, які переросли у проблеми екологічного стану.
