– Володимире Яковичу, на тлі розмов про необхідність скорочення державного
апарату раптом створюють додаткову структуру. З якою метою?
– З тією, що держбюджет щороку недоотримує приблизно 1 млрд. грн., і
необхідним є суворий державний контроль за спиртовою, винно-горілчаною
й тютюновою продукцією. Ця одна з головних статей державного доходу чомусь
залишилася без державного «нагляду». Візьмімо для прикладу досвід США:
там є і приватні, і державні алкогольні й тютюнові підприємства, але їх
контролюють держслужби, які стоять на рівні податкової.
– Отже, в Україні за цією аналогією створено ще одну «поліційну» службу?
Хто ж виступив ініціатором створення Монопольного комітету?
– Державна податкова адміністрація, Микола Азаров, зокрема, подав доповідну
записку Президентові, змалювавши стан справ у галузі.
– Після чого, слід вважати, і з’явився президентський указ про умови
приватизації лікеро-горілчаних підприємств. Як ви розцінюєте його появу?
– Вважаю, що цей документ запізнився років на чотири. І як результат
ми сьогодні маємо «тінізацію» найдохідніших державних галузей.
– А чи не думаєте ви, що цей указ і комітет як інструмент його виконання
дадуть змогу встановити тотальний контроль над галуззю з метою використовувати
її доходи на президентську кампанію 1999 року?
– Я не вбачаю тут ніякого політичного підтексту: питання про створення
Монопольного комітету стоїть уже 2 роки...
– Тим паче реальним видається припущення, що стільки часу зволікали,
а напередодні виборів-99 раз-раз — і створили.
– По-перше, до президентських виборів ще рік із гаком, тож я не зв’язував
би прямо ці дві події. Це пов’язано з ситуацією в сфері торгівлі спиртом,
горілкою, сигаретами, погіршеною постановою ВР 1992 року, яка дозволила
приватне виробництво самогону, домашнього вина.
– Володимире Яковичу, а як ви поясните, що спершу було оголошено широку
приватизацію в сфері винно-горілчаного й тютюнового виробництва, а тоді
держава схаменулась і запровадила монополію?
– Мусить бути державний контроль за продуктом виробництва, державне
регулювання однієї з найдохідніших галузей. І завдання нашого комітету
полягає в тому, що, якої форми власності не було б підприємство, держава
зобов’язана забрати в нього готовий продукт і розпоряджатися ним так, аби
він давав дохід у бюджет, а не тіньовикам. А саму схему, тобто як цю продукцію
забрати, розрахувавшись із заводом, і потім довести її до споживача, сьогодні
розробляє наш комітет.
– А що означає «забрати» в підприємства готову продукцію? Експропріювати,
чи що?
– Ніхто не говорить про якісь насильницькі методи вилучення. Купити!
Але проконтролювати. Нагадую ще раз: власність на засоби виробництва може
бути різною (я загалом за те, аби все було приватним, мало господаря),
а отриманий продукт — тільки державним. Інакше ми й далі залишатимемося
свідками безмір’я на алкогольно-тютюновому ринку України.
– Володимире Яковичу, але ж підвищення акцизів на винно-горілчані й
тютюнові вироби вдвічі стимулювало збільшення контрабанди. Інакше кажучи,
те саме безмір’я, з яким ви збираєтеся боротися?
– Тут зачеплено інтереси не тільки внутрішнього, а й зовнішнього ринку.
А в нас, між іншим, найнижчі акцизи: у Польщі, приміром, акциз на горілку
становить 11 екю, а в Україні — лише 3 екю. Це сприяє розвитку контрабанди.
Вважаю, що слід закрити кордони, перекривши шляхи ввезення алкоголю й тютюну
ззовні. Ми випускаємо цілком достатню кількість винно-горілчаної продукції.
Слід активніше захищати внутрішній ринок і вітчизняного виробника.
– А як ваше відомство збирається боротися з контрабандою, сплеску якої,
безсумнівно, маємо чекати слідом за підвищенням акцизів?
– Для початку плануємо запровадити голограмне покриття акцизної марки
— це підвищить ступінь захисту лікеро-горілчаної й тютюнової продукції.
– Акцизну марку можна наклеїти на пляшку горілки, пачку сигарет. А як
бути з цистернами спирту — либонь це основне джерело нелегальних доходів?
– Тут ми збираємося використати ноу-хау одного з донецьких підприємств:
систему «Пеленг», для супроводження цистерн за допомогою космічного зв’язку.
– Однак ви самі кажете, «що складніші замки, то розумніші злодії». Отже,
знайдуться й контрзаходи?
– Уже сьогодні в деяких міністерствах і відомствах плетуть інтриги проти
створення Монопольного комітету. Відчувається й тиск тіньових угруповань.
Я більше ніж переконаний: положення про статус і функції нашого комітету
«уточнюватимуться» й «коригуватимуться», себто робитиметься все можливе,
аби й далі безкарно «доїти» прибуткову галузь. Вважаю, передусім необхідно
зміцнити законодавчу базу. Ми підготували для розгляду парламентом низку
законопроектів: про алкоголь, про тютюн, про захист вина від фальсифікації
тощо.
