У музеї «Cвіт високих технологій» (торговельний центр City.com, Київ) пройшла презентація виставки «Історія інформаційних технологій в Україні». Організатори — Фонд «Інформаційне суспільство України» і Фонд історії та розвитку комп’ютерної науки і техніки — не випадково відкрили її 6 листопада. У той день 54 роки тому в Києві було зроблено пробний пуск малої електронної рахункової машини «МЭСМ». Це був перший в історії континентальної Європи комп’ютер.
Один із піонерів української комп’ютерної науки і техніки і її добросовісний історіограф, член-кореспондент НАНУ Борис Малиновський зачитав історичний документ — акт, що зафіксував усі перевірені на макеті (так офіційно іменувалася перша ЕОМ) операції. Серед них, зокрема, додавання та віднімання двох чисел із виведенням результату в елемент запам’ятовування, множення двох чисел. Всі програми були виконані трьома способами: в ручному, автоматичному і напівавтоматичному режимах.
У «МЭСМ» уперше в світі було використано паралельну обробку чисел (за всіма розрядами одночасно). Основи побудови перших ЕОМ, закладені їх конструктором, директором Інституту електротехніки АН УРСР Сергієм Лебедєвим, використовуються без принципових змін і в сучасній техніці. Почавши зі створення ЕОМ на електронних лампах, він завершив свою творчу діяльність розробкою машин на інтегральних схемах. Крім свого піонерського витвору — «МЭСМ», С. Лебедєв, переїхавши на роботу до Москви, створив протягом двох десятиріч ще 15 суперЕОМ. Багато з них були найбільш швидкодіючими в Європі і ні в чому не поступалися кращим американським зразкам. Недаремно, нагадує Б. Малиновський, під час святкування 2002 року 100-річчя з дня народження Лебедєва американські дослідники називали його людиною, що мала максимальний творчий потенціал серед усіх піонерів комп’ютерної техніки в світі.
Золотими літерами вписано до історії інформаційних технологій і ім’я академіка Віктора Глушкова, який був основоположником інформаційних технологій в Україні. Під його керівництвом у 50-і роки було завершено розробку лампової ЕОМ «Київ», а слідом за нею створено, за рекордно короткий термін, першу в СРСР напівпровідникову керуючу машину «Дніпро». Вона випускалася серійно з 1961 до 1971 року, побивши всі рекорди промислового довголіття, спочатку на київському «Радіоприладі», а потім на «Електронмаші». Біографія Глушкова 1995 року з’явилася у виданні «Комп’ютерні піонери», що вийшло в США. І це, як зазначив Малиновський, попри те, що роботи, які проводилися українськими вченими, довгий час залишалися невідомими в світі у зв’язку з їхньою секретністю.
У експозиції виставки представлено маловідомі ЕОМ для систем військового призначення. НДІ радіоелектроніки першим в СРСР приступив до розробки корабельних радіоелектронних систем. Високою надійністю відрізнялися створені на київському НВО «Квант» ЕОМ «Карат», які встановлювалися на підводному флоті.
Експозиція нової виставки посіла гідне місце в музеї «Світ високих технологій». Вона органічно вписалася до концепції музею, яка, зі слів президента Фонду «Інформаційне суспільство України» Андрія Колодюка, складається з трьох частин — минуле, сучасне і майбутнє. Адже музей спочатку задумувався як майданчик, який дозволяє донести до широкої аудиторії невичерпні можливості інформаційних технологій для розв’язання насущних проблем людства. Як повідомив А. Колодюк, одну з найближчих експозицій у музеї буде присвячено містам майбутнього.
