24 лютого завершилася не лише політична історія пострадянської України - повністю вичерпала себе модель пострадянської економічної системи.
На старті розбудова економіки нового типу.
Розуміємо, якими ми не хочемо бути, і яким не має бути бізнес. Знаємо, яким має стати бізнес у найближчі два роки.
Однією з ключових ознак суспільства є можливість діалогу між владою та бізнесом. В Україні, на щастя, цей діалог поступово стає системним, результативним, рівноправним та взаємоповажним. Саме тому уже вчетверте одна із найбільших та найавторитетніших бізнес-платформ - Українська Рада Бізнесу, яка активно підтримує розвиток приватного підприємництва, разом із Національною бізнес-коаліцією за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) зібралися на свою щорічну конференцію «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу». Зібралися, щоб обговорити ТОП -10 пріоритетів бізнесу на цей та наступний роки та запропонувати можливі варіанти їх вирішення у нових воєнно-економічних умовах.
Цій конференції передувала напружена та довга робота. Були проведені чотири регіональні конференції по всій Україні. За два місяці до обговорення основних напрямків розвитку бізнесу вдалося долучити його представників з усіх регіонів України - сходу і заходу, півдня і півночі. Тому ця конференція за представництвом інтересів українського бізнесу є максимально репрезентативною.
До оновлених ТОП-10 пріоритетів об’єднаного бізнесу увійшли багато позицій, які традиційно переходять із року в рік: запровадження податку на виведений капітал, реформа митної служби, енергетичного сектору, оновлення податкового та митного законодавства тощо.
Проте, враховуючи непросту ситуацію, яка склалася сьогодні в країні в умовах війни, у пріоритетному переліку бізнесу з’явилося чимало нових позицій. І одна із них –відродження та розвиток економіки. Таку мету бізнес виніс на перше місце, а влада підтримала.
Ми на старті розбудови економіки нового типу.
Адже 24 лютого 2022 року завершилася не лише політична історія пострадянської України і почалася нова історія незалежної України. По суті, 24 лютого повністю вичерпала себе модель пострадянської економічної системи, яка існувала в тих чи в інших видах. Настав час позбутися рудиментів радянських часів, які довгий період залишилися не лише в політиці, а й в економіці України.
Економіка воєнного стану, безумовно, також внесла свої корективи, і це відображено в оновлених ТОП-10 пріоритетах українського бізнесу. З’явилися питання, які ставлять підприємці, що опинилися на окупованих або прифронтових територіях. Влада має чітко відповісти суспільству, хто такий колаборант, хто такий посібник, як працювати ФОПам, як бути зі страхуванням бізнесу від воєнних ризиків тощо. Усі ці питання, порушені підприємцями, обговорювалися на конференції.
Але особливо важливо сьогодні уявляти, як відбудовувати економіку України і якою має бути вона в нових економічних умовах, після Перемоги, в чому ми не маємо ні хвилини сумніву. І це є одним із ключових та першочергових топ-завдань бізнесу.
Влада може складати правильні плани, писати найамбітніші проекти, обговорювати їх і ставити найамбітніші завдання. Але реалізовувати і впроваджувати все це випаде саме бізнесу. Тому від взаємодії між підприємцями та владою, як ніколи, залежить успіх тих планів, які, з одного боку, накреслює влада, а з другого – підтримує бізнес.
Оновлені ТОП-10 пріоритетів бізнесу, підтриманих Форумом і за якими бізнес та влада домовились про співпрацю по всіх пунктах.
1. Відновлення та розвиток економіки (державні програми гарантування воєнних ризиків за принципом страхування, економічні стимули для прискореного відновлення регіонів, ефективні механізми для відшкодування збитків громадянам та бізнесу тощо).
2. Інституційна реформа перевіряючих, контролюючих та правоохоронних органів (запровадження персональної відповідальності, реформування системи оплати праці та пенсійного забезпечення публічної, державної служби, забезпечення ризик-орієнтованого підходу до перевірок суб’єктів господарювання, громадський контроль за відкритими конкурсами на ключові посади у владі).
3. Контроль за імплементацією судової реформи (відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та перезавантаження Вищої ради правосуддя, а також прийняття законодавчої основи для перезавантаження ОАСК.
4. Забезпечення інклюзивного діалогу між владою, бізнесом і громадянським суспільством, обов’язкові консультації з бізнесом (який буде визначений за чіткими критеріями щодо репрезентативності) при прийнятті регуляторних та податкових змін, необхідність проведення аналізу витрат-вигід при реєстрації будь-якого законопроєкту у Парламенті.
5. Радикальне оновлення податкового законодавства, зокрема зниження навантаження на фонд оплати праці, впровадження спрощеного режиму для самозайнятих, реформа корпоративного податку на прибуток тощо .
6. Оновлення митного законодавства (забезпечення єдиної тарифної сітки для всіх митниць, яка наповнюється даними від провідних профільних бізнес асоціацій, забезпечення можливості оплати мита та ПДВ отримувачами посилок онлайн, без посередництва митних брокерів та без контактування з митницею, мінімізація тіньових схем за допомогою магазинів безмитної торгівлі та поштових пересилань, спрощення міжнародної торгівлі тощо.
7. Збереження спрощеної системи оподаткування, сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, запровадження спрощеного оподаткування самозайнятих осіб. Скасування тотальної фіскалізації 2 та 3 груп ССО, застосування фіскалізації виключно для окремих ризикових груп платників. Виправити неоднозначне формулювання у Законі про РРО, яке наразі дозволяє податківцям штрафувати за порушення, які допущені під час дії воєнного стану.
8. Демонополізація ринку платіжних послуг – врегулювання ставок еквайрингу, імплементація європейських директив (проєкт закону №5734).
9. Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку. Забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, зокрема електромереж, водо- та газо- постачання.
10. Вирівнювання конкурентних умов, захист українського виробника, дерегуляція вдосконалення закону про публічні закупівлі, вирівнювання тендерних умов на ProZorro для платників і неплатників ПДВ, запровадження інституту експертів, забезпечення громадського контролю в публічних закупівлях, прискорення цифровізації економіки України, створення в Україні ефективних ринків акціонерного та боргового капіталу, а також ринку деривативних контрактів.
Ми, представники бізнесу, прекрасно розуміємо, якими ми були і яким був довоєнний бізнес. Ми також добре усвідомлюємо, якими ми не хочемо бути і яким не має бути бізнес. Ми знаємо, яким бізнес має стати у найближчі два роки і ставимо перед собою конкретну амбітну мету.
Працюємо. Перемога за нами!
