Близько 40 тисяч учасників із усієї планети незабаром зберуться на СОР21 — 21-у Конференцію сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Подія триватиме з 30 листопада по 11 грудня у виставковому комплексі Ле Бурже, що у передмісті Парижа. Головна мета конференції — підписання всіма її учасниками, 195 країнами та Євросоюзом, угоди, яка дозволить обмежити глобальне потепління двома градусами за Цельсієм. Підготовка до підписання документа вже почалася: кожен учасник конференції до початку жовтня мав надати свій план дій, як скорочуватиме кількість викидів парникового газу.
«КАЛЬКУТТА МОЖЕ ПІТИ ПІД ВОДУ»
«У Парижі буде йтися про умови життя мільйонів мешканців Землі, які вже існують у складних умовах, — запевняє Ніколя Уло, спеціальний радник з питань захисту планети при президенті Франції, еколог зі світовим ім’ям. — Наукові дослідження свідчать: якщо найближчим часом температура підніметься вище за два градуси порівняно з 1990 роком, жодна технологія не зупинить механізм потепління клімату».
Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця цього століття температура на Землі підвиситься у середньому на 3,5—6 градусів за Цельсієм. Про це торік звітувала Міжвідомча комісія із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. «Потепління на 3,5—6 градусів — це у середньому. Тобто, у деяких країнах температура зросте на один-два градуси, а у деяких — на десять, — каже Жан-Рене Брунетьєр, керівник науково-дослідної ініціативи «Будівництво та енергоефективність» на кафедрі економіки клімату університету Париж-Дофін. — Через це рівень води в океанах зросте. Деякі острови взагалі зникнуть. А такі міста, як, наприклад, Калькутта, підуть під воду. Буде величезна кількість екстремальних природних явищ: посух, повеней, ураганів і торнадо». Щоб обмежити потепління двома градусами, країнам світу необхідно до 2050 року знизити викиди вуглецю на 50%, порівняно з 2000 роком. Це — також у середньому. Розвинуті країни мають скоротити обсяг викидів вчетверо.
Інша важлива мета конференції — домовитися про створення фонду, що допомагатиме країнам третього світу адаптуватися до змін клімату. З 2020 року фонд буде отримувати 100 мільярдів доларів внесків від багатих країн. Проект дозволить зекономити неабиякі кошти. За словами Ніколя Уло, природні катастрофи обходяться світу у шість тисяч мільярдів євро на рік. Заходи з адаптації клімату, які профінансують коштом фонду, зекономлять ці тисячі мільярдів.
«УКРАЇНСЬКА ПОЗИЦІЯ — НЕАДЕКВАТНА»
Для України СОР21 — надзвичайно важлива подія. 1990 року країна була шостою у світі за обсягами викидів парникових газів. За роки незалежності країна зробила один з найбільших внесків у скорочення світових викидів парникових газів — 10,2 мільярдів тонн порівняно з дозволеним обсягом викидів, визначеним Кіотським протоколом. Така інформація є на сайті Міністерства екології та природних ресурсів.
Україна вчасно надала свій Очікуваний національно-визначений внесок до СОР21. Документ передбачає, що Україна планує не перевищити 2030 року 60% викидів парникових газів від рівня викидів таких газів у базовому 1990 році. Внесок обговорювали й узгоджували з міжнародними експертами, у профільних урядових комісіях і у Національній академії наук. Але експерти від громадськості категорично проти затвердженого внеску.
«Оцінюємо українську позицію як неадекватну, — зізнається голова відділу зі зміни клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук. — Це підтверджують дані незалежної групи аналітиків Climate Action Tracker. Вони оцінюють подання зі скорочення викидів усіх країн. За їх висновками, позиція України неадекватна. Фактично, внесок України передбачає ріст викидів парникових газів від сьогодні до 2030 року на 40%. Адже наша офіційна мета — скоротити викиди парникових газів на 40% від показника 1990 року. Але реально викиди парникових газів з 1990 року вже зменшилися на 58%. Тобто, ми передосягли мету, зазначену у поданні. І, по суті, зобов’язуємося збільшити викиди парникових газів». Особливо турбує активістів, що у своєму внеску Україна не врахувала зобов’язання, які має у рамках Енергетичного Співтовариства.
Чиновники розповідають екологам, що використання відновлюваних джерел енергії задороге. Активісти з НЕЦУ проаналізували дослідження українських науково-дослідних інститутів і стверджують: Україні економічно доцільно розвивати альтернативну енергетику. Необхідно використовувати ощадливі енерготехнології у житловому секторі, утеплювати будинки тощо. «Нині, зокрема, через конфлікт з Росією, маємо робити все, щоб досягти енергонезалежності, — переконує Ірина Ставчук. — Газ ми імпортуємо з Росії, практично все власне вугілля у нас — у зоні АТО. Тому для України довгостроковим стратегічним напрямом має бути розвиток альтернативної енергетики».
НЕОБХІДНА «ЗЕЛЕНА» ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
Організатори СОР21 обіцяють санкції проти тих, хто пручатиметься підписанню протоколу. «Ті, хто не виконає свій борг, будуть покарані, — стверджує Ніколя Уло. — Були два аргументи, які використовували країни, щоб пояснити свою бездіяльність. Перше — сумніви у тому, що є кліматичні зміни. Але наука чітко відповіла: зміни клімату відбуваються. По-друге, урядовці кажуть, що не знають, що робити. Це також неправда. Ми можемо змінити технології сільського господарства, більше використовувати альтернативні джерела енергії». Поки організатори кліматичної конференції налаштовані оптимістично. Обнадіює безпрецедентна кількість внесків і пропозицій від країн світу.
Але угода — тільки початок масштабної роботи. Доведеться регулярно моніторити, як країни втілюють обіцянки і зменшують кількість викидів. Крім цього, необхідно відновлювати постраждалі екосистеми. «Ліси, океан і ґрунт — екосистеми, які безкоштовно складують парникові гази. Якщо будемо нищити їх і забруднювати, вони виштовхуватимуть парникові гази в атмосферу. Тому захист біорозмаїття і боротьба з вирубкою лісів — обов’язкова вимога у протистоянні глобальному потеплінню», — пояснює Ніколя Уло.
Кліматичну катастрофу зупинить зміна економічної моделі. Важливо, щоб країни робили конкурентною економіку, яка мало використовує вуглець, переконаний Ніколя Уло. Тому треба зацікавити інвесторів вкладати гроші у відновлювані джерела енергії. Ніколя Уло наголошує: «Світу треба перейти від економічної моделі, яка нищить ресурси до тої, яка економить і зберігає їх. У нас немає вибору. Маємо змінити економічну модель, інакше на нас чекає катастрофа».
Навіть зміни світового масштабу починаються зі змін персональних. І кожен може вплинути на «високу» кліматичну політику. Напередодні СОР21 у десятках міст світу — в Амстердамі, Барселоні, Бейруті, Ванкувері, Вашингтоні, Сіднеї тощо — люди візьмуть участь у Глобальному кліматичному марші. Активісти закликатимуть залишити викопне паливо у землі і переходити на відновлювані джерела енергії. До ініціативи долучився Київ. Вдень 29 листопада активісти пройдуть центром міста під гаслом «Зміни систему, а не клімат!»
