Сьогодні гідротехнічні системи Криму, що включають Північно-Кримський зрошувальний канал, магістральні канали та наливні водосховища, побудовані ще в 1970-ті роки минулого сторіччя, мабуть, є найбільш капіталомісткою частиною аграрної економіки автономії. Загальна вартість меліоративних фондів Криму становить 2,1 мільярда гривень. Створена колись за останнім словом меліоративної технології, система важко пережила кризу 1990-х років — було розкрадено насосні станції, кабелі, електродвигуни, труби, зруйновано канали, продано поливні установки, розпайовано меліоровані гектари, зруйновано дренажі. У результаті ми втратили більш ніж половину поливних площ автономії — із більш ніж 400 гектарів на початку 2000-х років могли поливатися не більш ніж 100 гектарів.
Верховна Рада, Рада міністрів Криму, Держкомводгосп України й аграрні господарства доклали багато зусиль для того, щоб почати відновлення гідротехнічних систем. За останні три роки поливні системи були відновлені на площі близько 40 тисяч гектарів. 2006 року в Криму вже поливалося 141,4 тисячі гектарів, 2007 — 158,4 тисячі, 2008 року — 170,6 тисячі гектарів, що становить вже 43% від площ, що існували раніше. Особливо вагомий крок уперед зробило кримське зрошування 2008 року — площа поливу збільшилася на 12,2 тисячі гектарів, кратність поливів досягла 3,5 разів.
Підсумувавши роботу зрошувальних систем 2008 року, Рада міністрів Криму відзначила явні успіхи в цій галузі. Завдяки турботі про поливні землі та відновлення зрошуваних площ агарний комплекс Криму 2008 року вийшов на одне з перших місць в Україні за врожайністю та валовим зборам зернових — було зібрано понад 2,3 мільйона тонн зерна, а також овочів і фруктів, кормових культур. Рада міністрів, міністерство аграрної політики та Рескомводгосп автономії ухвалили рішення 2009 року довести площу зрошуваних культур уже до 220 тисяч гектарів. Окрім підготовки меліоративних систем аграрним господарствам Криму було поставлене завдання підготувати до роботи 1060 одиниць поливної техніки, відремонтувати 2656 різних гідротехнічних й інших споруд внутрішньогосподарських зрошувальних мереж. Система передбачених заходів, якщо її буде виконано, дозволить кримчанам й 2009 року знизити вплив посушливих чинників, підвищити стійкість аграрного виробництва та знов зібрати не менш 2 мільйонів тон зерна.
— Для Криму сьогодні це цілком реальне завдання, — сказав «Дню» заступник голови Ради міністрів АРК, який курує агропромисловий комплекс, Микола Колісніченко. — Ми вважаємо, що маємо реальні шанси використати зрошуване землеробство — як прорив, як чинник подолання фінансової кризи в автономії й забезпечити Крим й інші регіони продовольством, дати промисловості й іншим галузям економіки поштовх для подолання труднощів...
Уже до середини січня аграрії в Криму проробили велику підготовчу роботу для цього ривка. Лише на міжгосподарських мережах підготовлено до роботи 276,6 кілометра трубопроводів, обчищено 108,6 тисяч квадратних метрів каналів, відремонтовано 165 гідротехнічних споруд, 518 насосів на зрошувальних насосних станціях, 45 гідропостів, підготовлено 153 насосні станції. На внутрішньогосподарських мережах підготовлено до роботи 483 дощувальні машини, відремонтовано 1474 гідротехнічні споруди, очищено від наносів 161,8 тисячі квадратних метрів каналів, підготовлено під посадку зрошуваних культур більш ніж 108 тисяч гектарів площ. І хоч усі ці показники перевищують встановлені графіки підготовки, але для досягнення поставлених рубежів цього не досить.
— Доля зрошуваного землеробства Криму 2009 року викликає у нас велике занепокоєння, — сказав міністр аграрної політики Криму Павло Акімов. — Диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію не лише продовжує існувати, але й посилився. Останнім часом ще подорожчали добрива, машини, отрутохімікати, енергоносії. А оптові ціни на сільськогосподарську продукцію залишаються поки колишніми. Крім того, у нас немає упевненості, що в державному та республіканському бюджетах буде передбачено достатньо коштів для оплати електроенергії на прокачування води магістральними каналами та подальше відновлення зрошувальних систем.
Так, для забезпечення поливів у Криму 220 тисяч гектарів посівів, потрібно вже зараз забезпечити безперебійну подачу води для наповнення водосховищ і вологозарядочних поливів. Для дотримання графіків поливів воду Північно-Кримським каналом варто подати не в квітні, а наприкінці березня. Для цього в державному бюджеті потрібно було передбачити 46,3 мільйона гривень, а в республіканському бюджеті виділити 22,5 мільйона гривень для компенсації витрат усім аграрним господарствам на оплату електроенергії для поливу сільгоспкультур. Поки ці цифри існують лише у вигляді обіцянок...
Важливість всіх заходів щодо підготовки зрошувальних систем зараз пояснюється не лише прогнозами метеорологів про те, що літо цього року буде посушливим, але й узагалі екстремальним щодо забезпечення вологою умовами кримського степу.
— Днями Рада міністрів АРК, міністерство аграрної політики Криму, водогосподарські й аграрні господарства автономії звернулися до Кабінету Міністрів України з пропозицією розробити Державну програму відновлення та розширення водогосподарського комплексу Криму, — говорить заступник глави уряду Микола Колісніченко.
На відновлення меліоративних систем на площі 206 тисяч гектарів, що залишилася на період 2009— 2012 роки орієнтовно буде потрібно 347,6 мільйона гривень. У тому числі, згідно з розрахунками міністерства аграрної політики Криму, на реконструкцію зрошувальних систем і покращання екологічного стану зрошуваних земель — 250 мільйонів гривень, на придбання дощувальної техніки — близько 100 мільйонів гривень. Частину цих витрат могли б узяти на себе аграрні господарства та бюджет Криму. Крім того, на реконструкцію державної міжгосподарської меліоративної мережі Північно-Кримського каналу потрібно не менш ніж 140 мільйонів гривень, тобто для вирішення цього завдання в рамках державної програми щорічно з державного бюджету достатньо було б виділяти по 47—50 мільйонів гривень, що цілком під силу нашій державі.
Таким чином, відновлення зрошуваного землеробства в Криму хоча б до рівня кінця 1980-х років минулого сторіччя, може стати для України одним з антикризових чинників — з’являться нові робочі місця, збільшиться зайнятість, зростуть урожаї. До того ж капіталовкладення можуть досить швидко окупитися. Адже сільськогосподарська продукція гостро потрібна народу, тут не можна нашу неорганізованість і розхлябаність списати на фінансову кризу, і тому відновлення зрошувальних систем сьогодні — це питання продовольчої безпеки держави...
