Державне агентство лісового господарства планує об’єднати всі лісогосподарські підприємства в одну компанію, яка не підлягатиме приватизації. Про це повідомив голова Держлісагентства Олександр Ковальчук під час колегії в Міністерстві аграрної політики і продовольства. «Ми ініціюємо створення нового державного підприємства лісового господарства України, яке створено з урахуванням концепції реформування лісового та мисливського господарства України за рішенням Держлісагентства», — пояснив він.
Ковальчук додав, що директора і головних фахівців такої компанії призначатимуть за відкритим конкурсом. Новій держкомпанії також передадуть функції охорони лісу. При цьому вона не буде фінансуватися з державного бюджету. «Ми плануємо відмову від бюджетного фінансування для новоствореної лісогосподарської структури», — сказав він.
Як повідомлялося, Держлісагентство також має намір запровадити обов’язковий електронний облік деревини для всіх лісокористувачів, щоб припинити тіньову торгівлю лісом. За даними відомства, внаслідок недосконалого обліку в Україні зростає потенціал торгівлі деревиною. Обсяг тіньового ринку становить близько 20%, або два мільярди доларів. Тобто при загальній річній вирубці в 14 — 15 мільйонів кубометрів обсяг «чорного» лісу сягає трьох мільйонів кубометрів. До управління Держлісагентства належить 74% лісів країни. Решта 26% належить іншим лісокористувачам, які, за офіційними даними, щороку вирубують близько півтора мільйона кубометрів лісу.
Втім, це не єдина законодавча новація в сфері лісогосподарювання. Як повідомив народний депутат Остап Єднак, є інформація про доручення прем’єра Арсенія Яценюка Міністерству економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) та Мінагропроду розробити законопроект про скасування мораторію на експорт необробленої деревини. «Який альтернативний механізм пропонує прем’єр — невідомо», — каже нардеп. За його словами, коли закон про мораторій проголосували і його мав підписати Президент, то депутати обговорювали «проблемну частину» документа з експертами у сфері міжнародної торгівлі, включно з представником Мінфіну Максимом Нефьодовим. «Є питання щодо угоди про вільну торгівлю з ЄС за правилами СОТ. Але оскільки закон схвалено Верховною Радою, то уряду слід працювати з цим викликом і захищати інтереси країни», — додає він.
У чому головні зауваження до альтернативного законопроекту, який начебто, за словами Єднака, розробляє КМУ? «Ним передбачено зміну порядку видачі головного документа, який регулює експорт не лише круглого лісу, а й пиломатеріалів. Це діяльність близько сотні держлісгоспів та кількох тисяч приватних підприємств. У Законі було передбачено три місяці для уряду, щоб змінити правила. Ці три місяці минули 10 жовтня. Уряд не зробив нічого, тим самим створивши колапс в експорті тисяч компаній, як державних, так і приватних. Із чуток у самому Держлісагентстві, можна зрозуміти, що це був навмисний саботаж дії закону з боку посадових осіб, аби знову змінити правила гри, бо мораторій вкрай невигідний чиновникам, які продовжують брати хабарі з цієї діяльності», — каже народний депутат. Остап Єднак повідомив, що направив відповідне звернення в Генпрокуратуру, бо через експортний колапс зазнали збитків державні та приватні компанії. «Цей саботаж має чіткі імена й прізвища, які легко буде встановити», — додав він.
Народний депутат каже, що чекає на прозоре виконання доручення прем’єра щодо розробки нового законопроекту. «Сподіваюся побачити від МЕРТ створення робочої групи, в яку прошу включити мене, а також представників деревообробних асоціацій. Закон повинен регулювати не лише експортну діяльність, а й продаж деревини на внутрішньому ринку. Лише минулого тижня обговорював з експертами на круглому столі, організованому Світовим банком, що слід розробити закон про ринок деревини», — пояснює він. На розробку, обговорення, погодження нового документа, який захистив би деревообробників від свавілля держави, потрібно декілька місяців. Далі — проходження погоджень через урядові установи, подання в парламент та голосування. «Просто відмінити мораторій навряд чи вдасться. Депутати на такий крок не підуть. Можна лише запропонувати супер’якісне рішення, що задовольнить усіх стейкхолдерів. Тоді можливий його успіх у Раді», — підсумував депутат.
