Удома ми завзяті критикани та скептики, а за кордоном ми, як правило, стаємо патріотами. У вiвторок, наприклад, начальник управління президента РФ із питань міжрегіональних і культурних зв’язків із зарубіжними країнами Модест Колеров розгледів у наступальнiй позиції кореспондента «Дня» вплив... спецслужб. Але насправді тут рідкісний випадок, коли після приїзду до Москви українських журналістів їхнім вихованням у дусі патріотизму зайнявся не Олексій Міллер або Олександр Медведєв із російського «Газпрому», в яких на озброєнні так званий метод «від протилежного» (про виховання газом читайте на 1-й стор.), а великий російський бізнесмен, міжнародний інвестор і, можна навіть сказати, олігарх другого порядку Борис Йордан. Президент і голова правління групи інвестиційних компаній «Спутник» задумав поширити на Україну свій страховий бізнес. Його амбіційний проект передбачає вже протягом найближчих років охопити страхуванням життя півтора мільйона домогосподарств, тобто приблизно 15% населення нашої країни, й увійти в топ-трійку її провідних страховиків.
Проте українські журналісти висунили контраргументи. I справдi, сьогодні в нашій країні на страхування життя витрачають лише $1 на рік (0,05 ВВП), що в 30 разів менше, ніж у Чехії, і в 180 разів менше, ніж в Англії. І навіть те, що на паях із великим оптимістом Йорданом страховим бізнесом в Україні збирається зайнятися Європейський банк реконструкції та розвитку (30%), якого ніколи раніше не помічали в участі в неспроможних і навіть у ризикових проектах, не змінило нашого ставлення — хай хоч би які привабливі експоненти найближчого розвитку цього ринку в Україні змальовували нам Йордан і керівник його страхової компанії Остін Кімм. Але їх якраз і надихала нерозвиненість ринку та відсутність на ньому великих конкурентів, які і в Росію пришли лише рік тому, коли ринок уже достатньо розвинувся (минулого року його зростання становило в РФ 60%) і з’явилася можливість не займатися мізерними сумами в кілька мільйонів доларів, а купувати готові страхові бізнеси, що дозволяють оперувати мільярдними (хоч би і в рубльовому обчисленні) сумами.
Утім, тут, звісно, йдеться не про страховий бізнес і його перспективи. І не про те, вірити чи не вірити в здійсненність намірів Йордона, які в макроекономічному сенсі вельми привабливі для нашої країни, в тому числі й свіжим струменем у маркетинговій стратегії (скажімо, за прикладом Бразилії українські автомобілісти можуть отримати можливість «безплатно» страхувати себе та своїх близьких при купівлі бензину на АЗС певної компанії). Висновки напрошуються самi собою: треба вiрити в можливості та перспективи своєї країни, ну, хоч би так, як Йордан. І в цьому нам може дуже знадобитися аналіз і прогноз, на основі якого цей великий і, безумовно, ощадливий інвестор, прорахувавши всі ризики, ухвалив рішення йти в Україну і вже протягом першого року, за його словами, витратити тут хоч і не дуже багато, але все ж таки $10 мільйонів (23 травня в Києві буде відкрито перший офіс, а потім щомісяця по офісу в інших містах країни до повного охоплення всіх регіонів вже наприкінці 2008 року).
Отже, чому Йордан вірить в Україну? «У Білорусь ніхто не вкладає, — сказав він українським журналістам, — там усе зрозуміло. А в Казахстан, Україну, Росію прямують великі потоки інвестицій». Відповідаючи на запитання «Дня», Йордан спрогнозував: Україна «за демократією, за структурою економіки дуже близька до Польщі», а тому розвиватиметься дуже швидко та доволі ефективно. «Щойно ми з вами закриємо ваш політичний період, який заважав вам останні півтора року (ми сподіваємося, що зараз у вас відбудеться певна стабілізація — ваш народ почне працювати), ми бачимо, що Україна, як і Росія, не має іншого вибору, крім руху в бік Європи». (До речі, девіз компанії — «Європейський стиль життя вимагає європейських стандартів страхування»). Водночас, на думку Йордана, економіки Європи та Сполучених Штатів зараз сповільнилися, але їхній бізнес не може з цим змиритися і піде в такі динамічно розвиткові країни, як Україна. «Україна, — впевнений Йордан, — зараз вийшла з кризового розвитку суспільства та політичної нестабільності. Її економіка продовжуватиме зростати, виходитиме з тіні, і це позначатиметься на рівні життя людей».
Йордан сегментує сьогоднішній ринок України за рівнем доходів населення та вносить у лави своїх потенційних клієнтів 485 тисяч домогосподарств із доходами понад $390 на місяць на людину, а також 933 тисячі з доходами $190-390. Саме ці дві групи українські страхувальники вважають досить освіченими для того, щоб зрозуміти переваги пропонованих послуг. А решті що від цього? По-перше, інформація. Україна, виявляється, вже має 15% людей, яких можна без перебільшення зараховувати до середнього класу, бо страховий поліс — це в усьому світі ніби посвідчення в приналежності до нього. І по-друге, і по-третє, також інформація. Швидше за все, саме ці люди вже повірили в себе й у свою країну. І хай їх сьогодні ще мало, але на підході резерви. Наступна група, з якою, очевидно, працюватимуть уже західні страхувальники (їм Йордан збирається, як можна зрозуміти з його слів, вигідно продати свій бізнес) становить 44% домогосподарств. І коли ці люди повірять у свої сили, ми зможемо припинити суперечки про національну ідею. Ми і без того будемо доволі сильною країною. Але це ще за важливої умови, що зібрані страхувальниками довгі гроші працюватимуть й на нашу країну, а не лише на хорошого, але все ж таки трохи чужого дядька Йордана — дякуємо йому, звісно, за науку й інвестиційну сміливість.
