Як повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України, за підсумками 2018 року вітчизняні виробники продали за кордон 49,9 тисячі тонн меду, що на 17,8 тисячі тонн менше, ніж роком раніше, коли було експортовано майже 68 тисяч тонн продукту.
Зниження експорту українського меду відбулося на тлі збільшення його виробництва за останні два-три роки у В’єтнамі та Індії. І якщо В’єтнам нам не конкурент, то Індія виробляє поліфлерний мед (зібраний з різних типів квітів. — Ред.) і конкурує з нами. У нас же, в Україні, в цей час іде конфлікт між бджолярами та експортерами.
Український мед, на жаль, під переробку і пастеризацію не потрапляє — його не переробляють і не пастеризують, він через шість-вісім місяців знову цукрується і стає твердим. Водночас за кордоном люблять споживати рідкий мед, і наш твердий мед там попиту не має. Він користується попитом у харчовій промисловості — для виробництва пива, кондитерських виробів та інших продтоварів. І це — одна з причин конфлікту: пасічники хочуть продавати дорого — по 40—45 гривень за 1 кг, тоді як ціна на наш мед виходячи з його якостей — в середньому від 0,9 до 1,25 долара (25—35 гривень) за 1 кг.
Аналітики компанії Pro-Consulting, проте, відзначають, що український мед — дуже популярний експортний продукт. Торгівля медом за кордон постійно зростала аж до 2018 року, коли в ситуацію втрутилися форс-мажорні обставини. Тоді експорт скоротився внаслідок масового захворювання бджіл. Однією з причин цього могло послужити отруєння під час весняних польових робіт.
У цілому експорт меду протягом останніх чотирьох років був позитивним, оскільки середнє значення приросту експорту дорівнює 36%. Але сам темп приросту був вкрай хвилюючим. Оскільки 2014 року експорт меду виріс на 67,6%, то 2015-го він упав до 1%, а в наступних роках нерівномірно зростав.
ЕКСПОРТ МЕДУ З УКРАЇНИ У 2015—2018 РР., В НАТУРАЛЬНОМУ ВИРАЖЕННІ, ТИС. ТОНН.
За словами аналітиків, ринок меду в Україні, як і багато інших ринків продуктів, які не належать до категорії продуктів першої необхідності, очікує зростання, пов’язане з підвищенням рівня доходу населення, а також високою популярністю здорового харчування.
Загалом, експерти все одно очікують, що ринок меду в Україні буде розвиватися — як виробництво, так і експорт зазначеної продукції. Експорт меду з кожним роком стає помітною статтею економіки України, і це дає можливість в майбутньому очікувати підтримки з боку держави.
І лютий, за словами експертів ринку, був вирішальним для галузі.
Всього лише за половину січня Україна вичерпала квоти на постачання меду в Європейський Союз. Але вони не такі вже й великі: 5 тисяч тонн — основна, і ще 2,5 тисячі тонн — додаткова.
На сьогодні в Україні залишилися великі перехідні запаси меду, і іноземці про це знають. І вони не хочуть упустити такий шанс — купити український мед дешево, адже кожен воює за свій прибуток. Тому тут зіткнулися інтереси іноземного покупця та українського виробника, а в нас це — цілий ланцюжок: пасічник, потім посередник, який скуповує мед у виробників, є ще переробники меду і потім — експортери. Виходячи з того, що цей ланцюжок не оптимізований і ми всі не можемо домовитися, виникають додаткові витрати, і ми не можемо знайти собівартість нашого меду. Без цього складно його продати. Через це страждають всі — і пасічник, який отримує менше грошей, і експортер, який не може реалізувати продукцію. Відтак обсяги експорту знижуються.
Цю ситуацію ми породили самі — своєю ненормальною політикою, яку експортери вели останні три роки. Асоціація експортерів не радилися з пасічниками, експортери самі визначали, за якою ціною продавати. Через таку нескоординованість дій ми отримали дисбаланс, який зараз негативно позначається на ринку.
На сьогодні у пасічників залишилося 40 тис. тонн перехідних залишків меду, і вони очікують великих грошей на нього. Але прогноз на перше півріччя невтішний. Через пару тижнів завершиться сезон збору меду в Аргентині, і якщо ця країна підтвердить свої обсяги виробництва, то наші продажі зменшаться, тому що всі братимуть аргентинський продукт — у ньому більша місткість трав’яних медів, що дає таке співвідношення фруктози і глюкози, за якого мед гірше застигає, він більш текучий і, отже, більш привабливий для фасування вроздріб. З огляду на це ми дуже чекаємо, які дані по меду опублікує Аргентина в період з 1 до 10 лютого.
А до 15—20 лютого прогноз виробництва меду опублікує Індія, і якщо там буде хороший урожай, то вона буде готова продавати в Європу мед по 1,55 євро за 1 кг. А це значить, що ми повинні продавати дешевше: ціна у наших пасічників у такому разі повинна бути 35, у кращому разі — 36 гривень за 1 кг.
Хочуть — нехай продають, хочуть — не продають. Але всі повинні розуміти одне: якщо сьогодні мед не реалізувати, до наступного сезону в ньому кілька показників зміняться в гірший бік, і ми можемо залишитися з продуктом, але з поганими показниками. І його все одно потрібно буде кудись продавати. А для цього йому потрібно буде надати товарний вигляд, а це — додаткові витрати.
Тому перше глобальне питання — потрібно сідати за круглий стіл, на який повинні прийти пасічники з усіх регіонів, посередники зі збору меду, переробники та експортери. Всі ми повинні шукати вихід із ситуації, що склалася, бо якщо ми не домовимося, наша перспектива — зниження експорту меду в першому півріччі поточного року. Як буде в другому півріччі, подивимось по урожаю.
Друге глобальне питання — у нас останнім часом погіршилися показники меду. У сільському господарстві застосовуються пестициди та гербіциди, і це призводить до потрапляння шкідливих речовин у продукти бджільництва. Європа буде «ганяти» Україна за цими показниками, тому що вона хоче купувати чистий мед. І тому за круглий стіл потрібно саджати і великі агрохолдинги, і дрібних фермерів, залучати місцеву владу — адже бездумне вживання «хімії» отруює бджіл і завдає колосальної шкоди продукту.
Світовий ринок меду розвивається семимильними кроками: якщо 2015 року його обсяг становив 400—440 тис. тонн, то зараз уже говоримо про цифру 640 тис. тонн. І застосування меду дедалі більше розширюється. Наприклад, у Нігерії заборонено виготовлення пива не на меду.
