Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як імпортери палива відповідають на претензії уряду

19 червня, 2013 - 10:38

Був час, коли українські нафтопереробні заводи ставили за приклад всій країні. Мовляв, дивіться, їх приватизували, і всі бензиново-дизельні дефіцити і кризи відійшли в минуле. Але ці золоті роки нафтопереробки нині канули в Лету. У понеділок Держстат повідомив неприємну звістку. У січні-травні цього року виробництво бензину на шістьох нафтопереробних заводах України порівняно з аналогічним періодом 2012 року скоротилося на 50,4% (до 429 тисяч тонн). А 2012 року внутрішнє споживання світлих нафтопродуктів і дизпального скоротилося до 10,2 мільйона тонн, з яких вітчизняна продукція становить менш як 30%. Росія, їй вигідно вивозити готовий продукт, а не сировину, нарощує мито на вивезення сирої нафти. У січні-квітні її імпорт в Україну скоротився (у грошовому вираженні) в 6 разів порівняно з аналогічним періодом 2012 рок — з $745,5 мільйона до $128,2 мільйона. Цей процес розпочався ще раніше, і 2012 року імпорт нафтопродуктів зріс майже до $9 мільярдів.

Звісно, держава намагається його якомога стримувати. Президент Віктор Янукович у своєму щорічному посланні до парламенту закликав запровадити квоти на їх імпорт. За рахунок цього Міненерговугілля має намір знизити імпорт удвічі, а дефіцит на ринку покрити за рахунок реанімування українських НПЗ, які простоюють. Чи вийде з цього хоч щось? Схоже, в цьому сумніваємося не лише ми. Не випадково для заборони імпорту вигадали ще один варіант — прем’єр-міністр Микола Азаров доручив Міндоходів контролювати якість пального. Буцімто для того, щоб захистити українського споживача від так званої бодяги.

І глава цього мегавідомства Олександр Клименко з готовністю взяв під козирок — на нафті можна отримати чималі прибутки. «У нас є 69-я стаття Митного кодексу, що зобов’язала нас класифікувати паливо. Ми можемо це робити. Так, у нас одна (усього одна! — Авт.) лабораторія, але в регіонах є відділення. Це дає нам стовідсоткову можливість контролю якості палива», — завірив міністр. Насправді ж він, схоже, упевнений зовсім в іншому — що податкова/митниця за потреби без зусиль зможе обмежити до необхідних розмірів імпорт нафтопродуктів, сприяючи заразом зростанню цін на ринку і розкручуванню, як велів нещодавно прем’єр-міністр, інфляції.

Несподівано у завзятих «доходівців» знайшовся супротивник. Мінюст виніс вердикт, що Міндоходів не повинно займатися ринковим наглядом і контролем якості нафтопродуктів, які ввозяться на митну територію України, а також реалізовуються на АЗС. «Міністерство доходів і зборів України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №573 «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду і сфер їх відповідальності» від 1 червня 2011 р., не належить до органів державного ринкового нагляду», — стверджують в Мінюсті і додають, що відповідні уповноважені органи встановлюються лише законами.

Єдиним таким органом є Держпотребінспекція, наполягають в Мінюсті. У цьому питанні не можна нехтувати і думкою об’єднання нафтотрейдерів. «Не на кордоні треба боротися з фальсифікатом, — сказав «Дню» президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук і звинуватив у виготовленні бодяги вітчизняних умільців.

Тим часом імпортери нафтопродуктів, які є найбільшими операторами АЗС, відстоюючи своє місце на ринку, поквапилися довести, що торгують високоякісним бензином. Мережа АЗС WOG представила журналістам підсумки продажів бензину Mustang 92, який стартував лише 22 квітня і вже в травні на 50% обігнав А-92. Mustang розроблений спільно з німецьким хімічним концерном BASF, виробляється за його технологією з базового бензину А-92 (стандарт евро-5), що поставляється з Румунії, Греції, Литви, Польщі та Білорусі.

Учора свою новинку — паливо ЕКТО Plus — презентувала компанія «Лукойл Україна». Воно виготовляється з імпортного румунського бензину А-95 на нафтобазах в Україні. ЕКТО, за словами директора з роздрібної торгівлі Дмитра Флорінського, за рахунок зниження тертя в циліндрах двигуна забезпечує відчутні переваги для автомобілістів, а тому має у них високий попит. Про результати дослідження новинок звітував журналістам також директор Інституту споживчих експертиз Юрій Чорнобривець.

Але «День», розуміючи заклопотаність українського уряду, запитав у Флорінського, чи можна брати за основу ЕКТО Plus не імпортний, а український бензин? Топ-менеджер дещо здивувався такій пропозиції, і сказав, що українські НПЗ, не дивлячись на окремі заяви, ще не освоїли випуск палива марок евро-4 і евро-5. «Якщо українські заводи вироблятимуть якісний бензин А-95 стандарту евро-5, і він відповідатиме тим вимогам до якості, які діють у нашій компанії, то чому б ні», — сказав Флорінський. А «День» подумав, що нашому уряду, якщо він, справді, заклопотаний якістю автомобільного палива, не слід було б штучно обмежувати імпорт, створювати непорозуміння на кордонах. Відновивши виробництво на вітчизняних заводах, варто було б поклопотатися про вільну, без втручання держави, конкуренцію...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: