Боротьба з бідністю залишається досить актуальною для нашої країни. І хоча її методів у світі накопичено вже досить багато, головним з них залишається той, який у нас сформулювали ще за радянських часів для рятування потопаючих. В цьому напрямі працюють нині Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС) і Мікрофінансовий центр для східноєвропейських країн та СНД. На міжнародній конференції «Фінансова просвіта — ключ до добробуту» їхні представники розповідали про створений ними на кошти польського уряду пілотний проект «Фінасова просвіта малозабезпеченого населення України».
Цей проект розпочався у серпні і тривав шість місяців. Він мав за мету звернути державну та суспільну увагу на фінансову неосвіченість українського населення, як на одну з головних причин бідності. Сучасні народники не влаштовували широкомасштабного ходіння в люди. Для початку, розповідає виконавчий директор ВАКС Наталя Ільїна, 25 спеціально підготовлених тренерів проводили у 13 областях п’ятиденні семінари-тренінги. За цей період фінансову просвіту і певні навички, котрими має володіти кожна людина, отримали більше 300 осiб.
Чому конкретно навчали рядових українців? Управління сімейним бюджетом, фінансове планування, кризовий менеджмент, здійснення заощаджень та користування кредитними послугами не для латання дірок, а для інвестицій у майбутнє — такий перелік інформаційного багажу, який було передано першопрохідцям.
Щоправда, ніхто не збирається відстежувати подальші учнівські успіхи. Та, за словами Ільїної, колишні її підопічні й сьогодні зустрічаються і обговорюють практичні наслідки навчання. «У людей змінилося ставлення до планування свого бюджету, вони відкривають рахунки у банках, звертаються до фінансових установ і починають цікавитися їхніми послугами», — говорить вона.
«Такі проекти, звичайно, потрібні. Маючи обмежене коло джерел фінансових надходжень, людина намагається одразу використати їх для задоволення всіх своїх потреб. Тому часто грошей не вистачає. Навчаючись ретельному управлінню фінансами, можна не тільки зекономити, а й розпочати власну справу», — говорить Тетяна Сидоренко, яка пройшла фінансову школу.
І справді, якщо розібратися, то далеко не кожен у нас добре розуміє, що таке іпотека, звичайнісінька для розвинутих країн. А говорити з пересічним українцем, скажімо, про ефективну відсоткову ставку і зовсім не варто — вас не зрозуміють... Тож фінансова просвіта, дійсно, вимога часу. Тому й про плани на майбутній рік організатори цього проекту говорять стримано, але амбітно: вони хотіли б з допомогою президентського указу чи кабмінівської постанови вийти на створення та впровадження національної концепції підвищення фінансової грамотності населення України. Крім того, вже сьогодні ВАКС провадить переговори з деякими українськими вузами з приводу введення спеціального факультативного курсу з фінансової просвіти для студентів.
