Купуй українське. Плати українцям. Ні, це не перекручення закону Трампа. Це реальний проект закону, який можуть ухвалити найближчим часом. Закон, який потрібен як повітря. Так, зараз багато хто говорить, що це порушення правил СОТ. Що так не працюють на Заході.
Хочу зауважити, що навіть сьогодні в багатьох розвинутих країнах уряд до цих пір підтримує свої компанії. Дана підтримка виявляється в таких формах:
1 Імпортні мита.
2 Антидемпінгові мита.
3 Гранти, субсидії та державні кредити.
4 Преференції у держзакупівлях внутрішнім виробникам.
5 Стимулювання експорту за допомогою зниження податків і фінансової підтримки.
Зараз імпортні мита не так широко використовуються. Більше антидемпінгові. Причому причина запровадження цих мит може бути найбанальніша: якщо ви продаєте ваш товар дешевше де-небудь ще. Цими митами дуже люблять гратися розвинуті країни. Вони мають дуже локальний характер, як правило, в дуже вразливих галузях. Останній приклад — це запровадження мит на наш металопрокат в ЄС.
Державне фінансування. Даний інструмент використовується ширше. І часто буває, що у вигляді кредитів видаються гранти. Підприємство просто потім не віддає кредиту. Суми можуть складати мільярди доларів. Із цієї причини вже багато років воюють між собою «Боїнг» та «Ербас». Обидві компанії звинувачують один одного в одержанні кредитів від уряду, виплати за якими давно прострочені. Так само гранти дуже часто видають уряди інвесторам, які відкривають виробництво в країні. Канада на початку року надала грант компанії «Форд» у розмірі 500 мільйонів доларів, щоб та відкрила центр досліджень і розробок у країні.
Преференції в держзакупівлях в основному практикують країни, що розвиваються, такі як Китай, Бразилія.
Ну, й останнє. Кредитування експорту. Так, так. Це інструмент протекціонізму, хто б що не стверджував. І часто держава кредитує дані операції через приватні або державні організації. Наприклад, у Німеччині такі операції здійснює державний банк KFW.
Якщо брати кредитування експорту, то такого вкрай необхідного інструменту в Україні немає. Хоча ось у травні, вищезазначений банк KFW надав кредит компанії MAN для постачання до Мексики 55 автобусів для громадського транспорту. Виходить, ця компанія отримала кредит від уряду, щоб виграти контракт у держзакупівлях. А тепер скажіть, якби вони поставляли автобуси нам, то чи міг би наш виробник конкурувати з німцями? Навіть розмір самого фінансування тут і в Німеччині, не варто навіть порівнювати. А значить, що німці могли б легко понизити вартість автобуса, не втративши нічого.
Ніхто зараз не сперечатиметься, що еміграція є однією з головних проблем нашої країни. І, думаю, ніхто не сперечатиметься, що вона відбувається внаслідок банальної відсутності роботи та низьких зарплат. Але перш ніж висувати претензії бізнесу, чому він не може забезпечити громадян робочими місцями й адекватною зарплатою, то потрібно уточнити: а що робить держава для підтримки цього бізнесу? Зараз у країні переважає ідеологія, що держава не повинна втручатися в справи бізнесу. І багато хто вважає, що якщо бізнес сам не може себе забезпечити замовленнями, то він неконкурентний.
Насправді, навіть якщо брати ситуацію з фінансовою підтримкою на Заході і в Україні — це як небо і земля. І наші компанії навіть при адекватній якості не можуть бути конкурентоспроможними порівняно із західними компаніями через вартість грошей. Тому преференції в держзакупівлях — це один із небагатьох доступних інструментів, який дозволить зберегти свою промисловість. А отже, і робочі місця. І це, звичайно, трохи зменшить еміграцію. То хіба ж це не головне для нашої країни?
