Останні зміни на пивному ринку України додали проблем із сировиною. Пивовари в зв’язку з цим навіть були змушені підняти ціну на свій напій. Утім, великі підприємства, здається, не надто постраждали від цього — масштаби бізнесу дозволяють майже непомітно пережити подібні «кризи». Та зовсім інша ситуація у провінційних пивних заводиків, де дефіцит або подорожчання сировини може призвести до зупинки виробництва...
«Сьогодні на пивному ринку жорстка конкуренція... Лише 4,1% припадає на малі підприємства. І ця цифра щорічно зменшується... Навіть якщо малі підприємства починають виробляти більше пива, їхня загальна частка на ринку все одно зменшується, тому що він дедалі більше закріплюється за великими провідними гравцями», — стверджує генеральний директор ЗАТ «Укрпиво» Галина Коренькова.
За такого серйозного домінування великих компаній невеличкі заводи змушені працювати лише на обмежених локальних ринках. Проте не всі згодні з такою ситуацією. Голова наглядової ради АТ «Українська пивна група» Андрій Білий бідкається, що наразі для невеликого підприємства з периферії нема інших перспектив, крім банкрутства... Альтернативу такій долі Білий бачить у об’єднанні малих пивних підприємств України в окреме акціонерне товариство, такий собі «клуб невеличких пивоварів». «За таких умов у малих підприємств один шлях — об’єднання для того, щоб зменшити вартість сировини. Цей шлях також включає в себе оптимізацію. Це й енергозберігаючі технології, і скорочення виробничих витрат тощо», — пояснює Білий.
На даний час новостворене акціонерне товариство об’єднує Мелітопольський, Запорізький, Лисичанський та Криворізький пивні заводи. «Проте ми сподіваємося, що починання знайде підтримку на ринку й до нас приєднаються інші малі підприємства», — говорить Білий. Він повідомив, що пропозиція ввійти до групи найближчим часом надійде Бердичівському та Ніжинському пивзаводам, а пізніше — Хмельницькому заводу й львівській броварні «Кубок». Підприємці сподіваються, що їхня ініціатива дозволить уберегти сегмент локальних пивних підприємств від банкрутства.
«На жаль, обсяги виробництва й реалізації не дозволяють малим підприємствам брати активну участь у пивному ринку України, якимось чином конкурувати з великими гравцями... Наодинці дуже важко вирішувати подібні проблеми, тому ми й згуртувалися. Адже великі постачальники сировини не хочуть працювати з малими підприємствами через невеликі обсяги. І навіть упаковки нам не хочуть робити... Наша ціль — вижити та консолідувати роботу малих підприємств», — пояснює свою мету генеральний директор «Української пивної групи» Сергій Анпілогов.
Підприємці також ставлять собі за мету до 2009 року заволодіти 5% вітчизняного ринку пива. І це при тому, що підприємства створеної групи на сьогодні мають лише близько 0,5% загального виробництва пива в Україні...
Сумніви щодо успішної реалізації таких амбітних планів висловлюють масштабніші конкуренти «Української пивної групи». «На мій погляд, досягти 5% українського ринку новоствореному об’єднанню буде дуже важко і навряд чи вдасться... А все через те, що тільки виробляти продукцію сьогодні вже недостатньо — треба будувати бренд, робити успішну рекламу на національному рівні, просувати свій продукт. Ще одна важлива складова успіху — це побудова національної системи дистрибуції. Без налагодженої системи збуту на національному рівні не можна розраховувати на успіх. Компанія повинна бути готова інвестувати великі гроші в побудову системи продажу, в маркетинг, у інновації... Важливо також збудувати єдину систему управління всіма виробниками, що входять до складу об’єднання, а це буде не просто зробити. Тож на даний час новостворене об’єднання не може конкурувати з лідерами ринку», — коментує «Дню» ці нюанси менеджер зі зв’язків із громадськістю групи підприємств ВВН в Україні Олена Маркова.
А ринок тим часом успішно розвивається, принаймні так стверджують самі підприємці. Середнє його щорічне зростання в Україні за останні п’ять років — близько 15%. «У цьому році очікуємо близько 13% зростання... Можливо, ця цифра могла б бути вищою, та підкачала сировина», — інформує Галина Коренькова.
Про те, наскільки довго збережеться така тенденція, підприємці не беруться судити, адже, за їхніми словами, на ринку забагато всіляких катаклізмів, що перешкоджають стабільному розвитку...
«І що показово: при кожному подібному катаклізмі в першу чергу потерпають малі підприємства. Потім ми кожного року недораховуємося декілька підприємств, — знову зітхає з приводу тяжкої долі невеликих пивоварень Коренькова й пропонує зменшити податки для подібних заводів у порівнянні з великими компаніями: — В законодавстві ЄС є норми, які регулюють податки для невеликих підприємств. І там вони значно нижчі, ніж у великих... Ми також будемо піднімати це питання: необхідно зменшити податковий тягар для малих підприємств. У Латвії, наприклад, акцизна ставка для малих удвічі менша, аніж для великих...». Проте Олена Маркова, звичайно ж, проти: «Законодавчі умови (податкові тощо) повинні бути однаковими для всіх виробників галузі. Адже великі компанії також є місцевими виробниками... Незрозуміло, чому інші виробники повинні мати певні податкові преференції».
Тим часом урядовці підготували «новорічний сюрприз» для всіх без винятку пивоварів. Міністерство фінансів України пропонує підвищити з 1 січня 2008 року акцизний збір на етиловий спирт, алкогольні напої та пиво. Відповідний законопроект можна прочитати на офіційному веб-сайті Мінфіну. Урядовці пропонують збільшити акциз на пиво з 0,31 до 0,35 гривнi за літр... Чи спричинить це масове об’єднання малих пивоварень? У такому випадку 5% ринку може бути не такою вже й недосяжною цифрою.
