Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Як повернути вкрадені в українців гроші?»

Дарина КАЛЕНЮК – про результати Лондонського форуму з «особливого» питання
7 травня, 2014 - 12:03
ФОТО З АРХІВУ "ДНЯ"
Дарина КАЛЕНЮК

Агресія на півдні та сході є наслідком... тотальної корупції в Україні. І не лише тому, що, скоріш за все, «сепаратисти» працюють на українські гроші, вивезені з країни високопоставленими «біженцями»... Тотальна корумпованість влади є однією з фундаментальних причин кризи української державності, наслідком якої є слабкість перед агресором та зневіра громадян у своїй державі... 

Власне, саме втому від тотальної корупції кандидат економічних наук Олексій Молдаван називає «головною причиною масових актів протесту в Україні». «Якщо розібратися, то всі інші вимоги незадовлених, зокрема й інтеграція з ЄС, так чи інакше пов’язані з бажанням українців приборкати корупцію, яка повністю вийшла з-під контролю», — говорить він.

Проте нова влада просувається в анонсованому нею ж питанні дуже повільно, а подекуди відверто пригальмовує... Пригадуєте, прийшовши до влади, перше, про заявив новий уряд — це те, що «казна пуста», і що гроші з країни вивів «злочинний режим Януковича». А чи знаєте Ви, що за цей час вже зробив уря, щоб повернути «вкрадене»? Ба більше, хто на урядовому рівні відповідає за повернення цих грошей в Україну?

Оскільки події на українському Майдані, а перед тим — гучні корупційні скандали — підняли на вуха чи не весь світ, уряди іноземних країн відреагували блискавично: заморожені банківські рахунки, анульовані візи, заборона на в’їзд...  Наприклад, адміністрація президента США Барака Обами заявила про намір організувати в межах ФБР підрозділ з розслідування та припинення корупції в урядових колах зарубіжних держав, у тому числі в Україні. Наприкінці квітня Великобританія заморозила активи на суму $23 млн через корупцію в Україні. А вже 4 травня Швейцарія заморозила $193 млн рахунків Януковича та його соратників.

А що зробила Україна?

В генпрокуратурі «якось» порахували скільки «Януковичу і Ко» вдалося вивезти з України... А це, не мало не багато, 32 мільярди доларів готівкою у РФ та ще 100 мільярдів доларів — в ЄС та США. Наразі, звітує ГПУ, спеціальна слідча група проводить перевірку 50 підприємств, банків і 33 осіб з найближчого оточення Януковича з метою виявлення вкрадених державних грошей...  Утім, поінформовані в цих справах експерти, кажуть: багато справ спускається на гальма... Відтак, дуже висока ймовірність того, що до кінця року «заморожені» на рахунках європейських та американських банків не лише не «повернуться» в Україну, а «розтануть» і відпливуть так далеко від нашого берега, що ніколи їх не знайти...

Більше того, виглядає так, що в Україні вже точиться боротьба за повернення грошей. Є люди, і засіли зокрема вони не де-аби, а в Адміністрації Президента, які відверто хочуть «приватизувати» цей напрямок  і  роблять спроби виписати правила «боротьби з корупцією» під себе! Мотиви, які можуть бути, очевидні: заробити «гонорар», розправитись з конкурентом, прикрити свої «тили»...

А ще, мабуть, цим «персонажам» точно «не з руки» створювати прецедент повернення відмитих з України грошей. Адже очевидно, що ті, хто говорять про «проблему виведення активів і повернення вкраденого в Україні», зводячи все лише до часів Януковича, лукавлять. Лише заангажовані російським ТВ бідні жителі крайнього українського Сходу можуть повірити, що за два місяці можна зруйнувати економіку, а за три роки пограбувати країну до дефолту. Так, за часів президентства Януковича схеми відточили до автоматичного режиму. Але ключове слово  «відточили». Тобто «сім’я Януковича» як «ефективні менеджери», просто вдосконалила те, що вже було створено. Ким? Коли?  Як?  Зауваження народного депутата України 2 та 3 скликань Олександра Єльяшкевич, яке він зробив на міжнародній експертній конференції «Повернення украдених активів корумпованої політичної еліти України: як не втратити шанс?», дещо прочиняє відповідь на ці питання: «15 років тому в газеті «День» було моє інтерв’ю, яке називалося «Справа Лазаренко — це тільки одна глава справи Кучми». Зараз відкривається нова глава — справа Януковича. Далі можуть бути справи Фірташа, Медведчука, Пінчука, Суркіса, Литвина, Табачника...»

Пам’ятаймо, що сказав Байден! «Американці не так очікують, як оцінюють, наскільки українці здатні після великих жертв Майдану переорієнтуватися з революції гідності на революцію ефективності і довести, що вони вміють не тільки знімати режими, а й змінювати системи, працювати за іншими підходами, здійснювати реформи!»

«День» писав, що 29 квітня в Лондоні розпочала роботу дводенна міжнародна зустріч з надання допомоги українському уряду в поверненні виведених активів, і обіцяв проінформувати про результати події.

Так от, на цій зустрічі були найвищі представники правоохоронних органів США, Великобританії, Австрії тощо. Йшлося передусім, звичайно ж, про гроші Януковича і Сім’ї. Кажуть зустрічі надзвичайно плідними, дискусії гострими, а домовленості багатообіцяючими... Але в Україні про них до цього часу — інформації було дуже мало.

«День» записав ексклюзивне інтерв’ю з виконавчим директором Центру протидії корупції (ЦПК)  Дариною КАЛЕНЮК, яка відкривала конференцію в Лондоні:

— Це був форум у форматі «уряд — уряд». Тобто більшість панельних дискусій були закритими. Більше того, окремі з них були закритими не лише для громадянського суспільства, а й для представників різних міністерств. На цих зустрічах спілкувалися фінрозвідка з фінрозвідкою. На такі навіть правоохоронні органи не запрошувалися. Цей формат дозволяв, не порушуючи конфіденційності розслідування, представникам 33 країн світу поділитися інформацією, яку вони вже знайшли, про статки Януковича та його оточення, яке підпадало під санкції європейських країн та США.

Відзначу, виглядало так, що, наприклад, правоохоронні органи Австрії зацікавлені більше у питанні повернення виведених з України активів, аніж наші. Вони привезли в Лондон усю інформацію про ці прибутки. І ключове запитання австрійців до українських правоохоронних органів: «Що у вас є? На якій стадії розслідування?» Їм потрібен предикатний злочин — докази того, що Янукович отримував своє майно незаконно. Як мінімум, їм потрібне порушення кримінальної справи не за статтею масових порушень прав людини, а за статтею, наприклад, розкрадання державного майна, або ж якогось іншого економічного злочину. Без цього — у них зв’язані руки.

— Ти говориш про 33 країни, які були на Форумі. Тобто відмиті з України  гроші сьогодні на рахунках у 33 країнах світу?

— 33 — це ті, хто відгукнувся на запрошення організаторів і приїхав. До прикладу, були представники від островів Мен, Джерсі... Необов’язково  ці 33 країни мають відношення до грошей Януковича.

Але з кулуарних розмов ми зрозуміли, що навіть ті острівні країни, які не застосовували санкцій проти наших екс-чиновників, привезли із собою інформацію про рахунки, майно й активи.

— А що привезла Україна?

— У мене склалося враження, що наші правоохоронні органи дуже повільно рухаються в розкритті економічних злочинів. І цьому є декілька причин. Ці злочини  справді дуже складні, й їх потрібно вміти розслідувати. В наших такого досвіду нема. Більше того, між собою треба вміти координувати розслідування цих злочинів. А у нас як: МВС своє робить, прокуратура — своє.

— Днями прес-служба Генеральної прокуратури України поширила заяву в.о. генпрокурора Олега Махніцького про те, що Україна знає, як прискорити повернення з-за кордону мільярдних коштів, украдених в українського народу й виведених злочинним шляхом за кордон, яку він,  буцімто, зробив у Лондоні на спільній прес-конференції з генеральним прокурором США Еріком Холдером і міністром внутрішніх справ Великобританії Терезою Мей. Про що йдеться?

— Я не знаю, що це за «прискорена процедура», про яку говорив Махніцький. В мене є запис його фінальної промови: або я це пропустила, або цього не було. Від нього був месидж, як і від усіх інших, що повернення коштів — це складний, довготривалий процес.

«Одна з найбільших проблем уряду та правоохоронних органів — у них немає координації. Прокуратура — головна в цій темі, вона повинна вести. Але для того, щоб ми могли повертати в Україну вкрадене, потрібно ще потрудитися і Міністерству юстиції. Необхідно скорегувати законодавство»

Теоретично швидко повернути гроші Україні можна. Країни готові дуже оперативно надати допомогу в поверненні цих коштів. Але реальність така, що якщо Україна не надасть інформації про злочинність походження статків, то навіть ті кошти, які сьогодні заморожені на рахунках європейських банків, країни муситимуть розморозити. 

— Яка сума сьогодні заморожена?

— Я точно не знаю, що знайшли іноземці. Махніцький говорив про 100 мільярдів доларів на рахунках, і ще 32 мільярди — вивезено готівкою в Росію...

— Кажуть, що, власне, ці вкрадені мільярди вже повернулися в Україну... Тільки у вигляді зброї та «зелених чоловічків».

— Про готівку, вивезену в РФ, вже можна забути. А ці 100 мільярдів доларів, на мою думку, теж буде не просто повернути. Бо це — не  звичайні гроші на банківських рахунках. Частина з них — у корпоративних правах. Їх не так просто заморозити. Я розмовляла на цю тему з австрійцями. Наприклад, компанії, причетні до екс-секретаря РНБО Андрія  Клюєва, сьогодні там функціонують. Оскільки для того, щоб повністю заморозити роботу компанії, потрібні 100% докази з України про злочинність походження капіталу. Австрійці ж заморозили його рахунки в банках за підозрою. Цього недостатньо, щоб зупинити бізнес. Більше того, якщо українські правоохоронні органи не відкриють відповідну справу, яка доводитиме корупційне походження заморожених коштів, австрійці будуть змушені розблокувати рахунки. І вже скоро. Тому я не розумію, чому зволікає українська прокуратура.

— Які докази ти передала європейцям у Лондоні від Центру протидії корупції?

— З ними можна ознайомитися на сайті yanukovich.info.

Найпростіший кейс — це справа Олександра Єфремова. У нього є компанія в США. І ФБР уже однозначно проводить розслідування. Але українська сторона не допомагає. Вона або взагалі не проводить розслідування, або проводить дуже повільно. До прикладу, «Укркомунбанк» уже встиг оголосити себе банкрутом, тобто всю готівку вже з нього вивели. А його можна було розслідувати саме через цю прив’язку до США.

Денис Казанський ще рік чи два тому провів колосальне розслідування про Стаханівський завод, що збанкрутів за прямого сприяння Єфремова, який тоді був губернатором. Але чомусь саме по цьому кейсу в Україні ще не було провадження. А, враховуючи те, як вільно себе поводить Олександр Єфремов, і те, що відбувається в Луганську, якось це виглядає дивно.

— Напередодні, виступаючи на міжнародній експертній конференції «Повернення украдених активів корумпованої політичної еліти України: як не втратити шанс?», співорганізатором якої був ЦПК, заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус анонсував, що за результатами зустрічі в Лондоні Україна спільно з Європейським бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF) створить спеціальну групу слідчих, яка розслідуватиме кримінальні провадження, пов`язані з фінансовими шахрайствами та виведенням за межі України незаконно здобутих коштів. Що тобі відомо про це? Така група вже створена?

— У Лондоні йшлося про координацію розслідування в рамках Міністерства доходів і зборів — у них є служба фінансових розслідувань — колишня податкова міліція. І вони готові долучатися до слідства.

Але одна з найбільших проблем уряду та правоохоронних органів — у них немає координації. Прокуратура — головна в цій темі, вона повинна вести. Але для того, щоб ми могли повертати в Україну вкрадене, потрібно ще потрудитися і Міністерству юстиції. Необхідно скорегувати законодавство.

— Тобто в ідеалі пошуком, виявленням та поверненням виведених з України коштів, здобутих корупційним шляхом, має займатися Національне бюро антикорупційних розслідувань, створення якого вимагає громадська ініціатива Реанімаційний пакет реформ та Центр протидії корупції. Яка, до речі, зараз ситуація з законопроектом №4780?

— У ВРУ вже чотири законопроекти про створення Національного бюро антикорупційних розслідувань. Тому невідомо, коли буде це Бюро і в якому вигляді воно буде. Комусь дуже вигідно, щоб його не було.

До слова, скандальною була поява на форумі у Лондоні пані Олени Тищенко (*), яка йменується тепер керівником міжвідомчої робочої групи з питань антикорупційного законодавства.  Її ніхто на цей Форум не запрошував. Вона з’явилася туди як представник... Адміністрації Президента. Хоча раніше  вона в наших дискусіях представлялась як представник урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики — Тетяни Чорновол.

— А що робила Тищенко в Лондоні?

— Пані Тищенко лобіює повернення в Україну виведених коштів шляхом найняття юридичних фірм. До слова — поза конкурсом. Цю норму містить законопроект «Про національну службу боротьби з корупцією»  №4700, який 14 квітня з кричущим порушенням прямих норм Регламенту Верховної Ради зареєстрував народний депутат-сумісник Сергій Пашинський. Це був уже третій зареєстрований законопроект про Національне антикорупційне бюро. Так от ми проти цього. Більше того, категорично застерігаємо — цього не можна робити. Поясню — чому, на прикладі кейсу з повернення в Україну грошей екс-прем’єра Павла Лазаренка.  Україна в 1998 році найняла для того, щоб повернути виявлені й заморожені США корупційні активи Лазаренка, американську юридичну фірму UTICo. За умовами контракту, UTICо мала отримати 12% від ідентифікованих і повернутих у бюджет України грошей Лазаренка. Тобто у разі повернення хоча б половини від конфіскованих урядом США коштів, а це  125 млн доларів — гонорар юристів компанії склав би щонайменше 15 млн. Гроші UTICo не повернула, але обіцяні за контрактом відсотки порахувала на по-своєму та намагалася їх відсудити  в судах Вашингтона та Каліфорнії. Більше того, саме заяви UTICo роками гальмували прийняття рішення щодо остаточного продажу вілли в Новато та блокували рішення суду стосовно конфіскації 250 млн доларів у Вашингтоні. Та врешті суд Вашингтона ухвалив рішення про відсутність у UTICo легітимних претензій на гроші Павла Лазаренка. Пізніше суди у США та Україні ухвалили низку рішень про те, що UTICo не мала навіть права представляти громадян України у справі повернення грошей Лазаренка, незважаючи на те, що Генеральна прокуратура делегувала їй таке право. Згодом це також підтвердили і в Міністерстві юстиції України (листи від 23 липня 2010 року №39-41.934 та 21 вересня 2010 року).

ДОВІДКА «Дня»

Олена Тищенко — екс-дружина відомого українського бізнесмена Сергія Тищенка (голова НС ПАТ «Фортуна-банк» та низки інших великих підприємств), відома пресі за справою про відмивання коштів казахським бізнесменом Мухтаром Аблязовим. У вересні 2013 року була затримана і перебувала під вартою у Москві, де її звинувачували в легалізації $3,3 млрд, поцуплених екс-керівником БТА-банку Мухтаром Аблязовим. Проти Тищенко було порушено кримінальну справу за двома статтями КК РФ: 159 — «Шахрайство в особливо великому розмірі» та 174.1 — «Легалізація викрадених коштів». Слідчі також стверджували, що саме Тищенко підшукала осіб для вчинення злочину, очолила структурний підрозділ, організувавши незаконні оборудки Аблязова. Однак наприкінці минулого року матір чотирьох дітей, 37-річну Тищенко амністували. Амністія стала можливою після відмови БТА-банку від своїх позовних вимог щодо відшкодування збитків у розмірі $439 млн.

Наприкінці квітня Олену Тищенко в Україні призначили керівником Міжвідомчої робочої групи з питань антикорупційного законодавства. Це викликало хвилю обурень у ЗМІ та соцмережах.  Її призначення, як пишуть ЗМІ, пролобіював в.о. голови Адміністрації Президента Сергій Пашинський, який є бізнес-партнером та товаришем колишнього чоловіка Олени Тищенко — Сергія Тищенка. Сам Пашинський цей факт заперечує. «Наскільки я знаю, Олену Тищенко Таня Чорновол залучила як фахівця для розробки закону, і я не бачу тут жодних проблем», — заявив в.о. голови АП у відповідь на запитання журналістів, як можна було призначити Олену Тищенко, причетну до відмивання коштів, керівником Міжвідомчої робочої групи з питань антикорупційного законодавства.

Алла ДУБРОВИК, «День»
Газета: 
Рубрика: