Нещодавно парламент схвалив у першому читанні законопроект, яким пропонується запровадити два додаткові управління податкової міліції — Головне управління спеціальних розслідувань та Управління оперативного супроводження великих платників податків. Автори документа пояснюють необхідність його прийняття тим, що податковій міліції потрібно істотно посилювати роботу з викриттям та припиненням протиправних дій міжрегіональних організованих злочинних угруповань. Окремі ж опозиційні депутати вже «охрестили» таку ідею створенням «податкового спецназу», який стане для влади додатковим інструментом фіскального тиску на бізнес. Тож чим насправді мають займатися ці додаткові управління в разі ухвалення закону? Які схеми ухиляння від сплати податків податкова міліція планує закрити 2010 року? Про це та інше «День» запитував у першого заступника голови Державної податкової адміністрації України (ДПАУ)— начальника податкової міліції Віктора Шейбута.
— Яка мотивація створення в структурі податкової міліції Головного управління спеціальних розслідувань? Які функції та повноваження йому пропонується надати?
— Із 1996 року структура податкової міліції не змінювалася. Проте суттєво змінилася та удосконалилася ієрархія податкових злочинів. Якщо раніше працівники податкової міліції здебільшого стикалися з примітивними злочинами (наприклад, підробкою акцизних марок), то сьогодні фінансові злочини набули транснаціонального характеру. З огляду на це з’явилося чимало нових схем ухиляння від сплати податків.
Зокрема, значного поширення набула кіберзлочинність. До її різновидів належить зловживання з електронним банкінгом, картками поповнення електронних гаманців, скретч-карток тощо. Крім того, з’явилися нові схеми з використанням офшорних зон. Раніше компанію відкривали тільки в одній офшорній зоні. Останнім часом декілька офшорних зон включаються в єдину схему, що працює на мінімізацію податків одного великого платника. Ще одна злочинна новинка — своєрідні інтелектуальні конвертаційні центри, які за великі гроші продають «липові» інтелектуальні патенти. Саме такий центр наші працівники виявили в Житомирі. В результаті проведеної роботи було складено схему його роботи. Вона зайняла половину мого столу для нарад. Причому розібратися в деталях та принципах цієї схеми змогли тільки гарно підготовлені фахівці. Для звичайного слідчого з міліції, який працює з побутовими злочинами, зробити це проблематично.
Прикладів подібних схем ухиляння від оподаткування сьогодні багато. Причому з кожним днем вони дедалі більше вдосконалюються, бо з іншого боку барикад дуже часто знаходяться висококваліфіковані фахівці з оксфордського чи кембріджського університетів. І виявити або упередити їхні «творіння» можуть лише спеціалісти відповідного рівня. Інтелектуальними схемами ухиляння від сплати податків паразитують сьогодні в усіх галузях економіки. Тому сьогодні ДПАУ й пропонує оновити структуру податкової міліції з огляду на наростання інноваційних видів злочинності у сфері оподаткування.
Ми не плануємо збільшувати чисельність працівників у разі створення такого управління. За нашими підрахунками, сьогодні у відомстві — 130 вільних вакансій, частину яких можна виділити саме на створення такого управління. Вимоги до кандидатів на роботу будуть жорсткими: володіння кількома іноземними мовами, фінансова та юридична (міжнародне право) освіта. У гарному розумінні вони мають бути ще й комп’ютерними хакерами. Такі люди сьогодні є навіть у нинішній структурі ДПАУ. Їхні знання та вміння слід зосередити на ліквідації інноваційних видів злочинів, а не на пошуку «фіктивної» горілки. Це принесе більшу користь і бюджету.
— Однак підприємці та представники опозиції вважають, що таке управління стане додатковим інструментом податкового тиску на бізнес, який у підсумку ще й збільшить корупційні апетити чиновників.
— Ми не створюємо «податкового спецназу», хоч нас у цьому сьогодні активно звинувачують. Під час робочих дискусій, присвячених обговоренню цього законопроекту, будемо доводити бізнесу і депутатам цю тезу аргументами. Основним завданням Головного управління спеціальних розслідувань стане боротьба з податковими правопорушеннями з боку транснаціональних і великих українських корпорацій та у сфері використання новітніх електронних технологій. Більше того, створення цього підрозділу в складі податкової міліції відповідає вимогам Міжнародного валютного фонду та Світового банку в контексті їхніх рекомендацій стосовно виведення економіки з тіньової сфери.
— А навіщо потрібно Управління оперативного супроводження великих платників податків, яке по суті дублює функції податкової міліції: контроль за сплатою податків?
— Нині в структурі ДПАУ функціонує Департамент обслуговування великих платників податків. Там працюють цивільні особи, які стежать за прозорістю сплати податків великими платниками. У разі виявлення порушень їм на допомогу на певний час надаються працівники податкової міліції. Однак податкові працівники, які приїжджають встановлювати факт ухиляння від сплати податку, часто не можуть одразу збагнути всю специфіку і деталі роботи таких великих підприємств. Тому інколи виникають проблеми.
Зараз пропонується на базі цього офісу створити управління податкової міліції, яке стежитиме за цими ж самими великими платниками податків. Але його головна відмінність від нинішнього офісу полягатиме в тому, що всіх великих платників розподілять на три групи за промисловою спеціалізацією: енергетична (вугільні, нафто- і газовидобувні), металургійна та хімічна. У кожній із цих груп працюватимуть фахівці відповідного напряму, наприклад податківці-енергетики.
— А де братимете таких вузькоспеціалізованих робітників, адже за день їх не можна виростити?
— До початку роботи в ДПАУ я працював гірничим інженером, потім —співробітником СБУ. Тому мені непотрібно пояснювати, що таке вугільна промисловість або як працює шахта. У ДПАУ сьогодні також багато працівників мають дві-три освіти. Крім того, ці кадри вирощуватиме і галузева академія.
— Які критерії добору великих платників податків, що підпадатимуть під контроль такого управління?
— База великих платників сьогодні напрацьована вищезгаданим офісом. На нашу думку, найбільше зловживань зі сплатою податків відбувається у вугільній, нафто- і газопереробній промисловості, металургії та хімії. На великих агропромислових підприємствах податкова сьогодні не бачить проблем зі сплатою податків.
— Які схеми ухиляння від сплати податків плануєте закрити 2010 року?
— Сьогодні 50% економіки працює «в тіні». Разом із фахівцями почали аналізувати причини цього і в процесі звернули увагу на потрапляння товарів до країни та механізм їх продажу на внутрішньому ринку. Виявилося, що чимало імпортних товарів народного вжитку на кордоні розмитнюється (у контейнерах) за заниженою митною вартістю. Офіційно в державний бюджет платиться, наприклад, вісім гривень за кілограм товару при тому, що реальні відрахування мали б бути в десятки разів більшими, зважаючи на справжню вартість товару. Однак, перш ніж товар потрапить до магазину, він проходить через ланцюжок фірм, в якому обов’язково присутня фірма, що купує кілограм товару за мінімальною ціною, а перепродує в тисячу разів дорожче. Це так звана «податкова яма». Пройшовши її, товар набуває реальної грошової вартості, яка закріплюється на папері. І шлях до магазину відкритий. Фіктивна ж фірма після цього зникає. А податківці, аналізуючи податкові декларації платників податків, які продають цей товар, не можуть довести, хто ж насправді ухилився від сплати податків: фірма-посередник чи магазини.
Аби зменшити кількість таких фіктивних фірм, у податковій міліції сьогодні розробили спеціальну комп’ютерну програму. В неї заклали головні ознаки фіктивних фірм: річний оборот понад 70 мільйонів гривень, менше 10 найнятих працівників, навантаження на зарплату менше 6 тисяч гривень, амортизаційні послуги близько 2 тисяч гривень. Коли програму запустили, то потенційних фірм, які забезпечують фіктивне податкове алібі закордонному товару, назбиралося аж 29 870 тисяч. Ми поділили їх між областями і отримали по тисячі з хвостиком на одну область. На цю тисячу в області в середньому припадає 200 податкових міліціонерів, тобто кожному по п’ять фірм. Я дав команду фізично перевірити місцезнаходження та діяльність усіх цих фірм.
Перші ж результати показали розбіжності щодо місцезнаходження та реєстрації багатьох із них. Тепер ми беремо податкові декларації платників податків, дивимося, чи є там ці фірми. Якщо є — то постає питання, які й будемо вирішувати. І нині бачимо, що ці фіктивні фірми-одноденки почали «лопатися». Що це означає? Що ті суб’єкти господарювання, які використовують їх для зменшення своїх податкових зобов’язань, будуть змушені або легалізувати контрабандний товар на кордоні, сплативши в казну реальні податки, або ж змусити податківців прийняти податкову декларацію з фіктивним ланцюжком фірм.
Зараз податкова міліція спільно з МВС розпочала перевірку великих системних торговельних магазинів на предмет контрабандного товару, з якого не сплачено реальних податків. І повірте, коли заходять ревізори й запитують в адміністрації документи, наприклад, на комп’ютери — виникає паніка. За нашими підрахунками, від легалізації контрабандних товарів до кінця 2010 року бюджет додатково отримає 5 мільярдів гривень.
— А як контролюватимете, щоб такі перевірки не перетворилися на звичайне збирання грошей з бізнесу в кишеню самих перевіряючих?
— Для цього діє Управління внутрішньої безпеки, підпорядковане центральному апарату. Корупціонерів, які прийшли в систему і які звикли перебувати «на утриманні» бізнесу, в нас не буде. Ми працюємо у двох напрямах: по-перше, притягуємо до відповідальності тих, хто вже вчинив злочини, а по-друге, проводимо системну профілактичну роботу. Система позбуватиметься людей з низькими морально-діловими якостями. Так, уже підрозділами внутрішньої безпеки перевірено близько 4,5 тисячі кандидатів на посади, за результатами перевірки яких призначення 134 особам не погоджено.
Також за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки за перше півріччя 2010 року щодо працівників органів податкової служби і за фактами вчинення злочинів порушено 167 кримінальних справ. Робота в цьому напрямку триває, і ми тут працюватимемо жорстко та принципово.
