Вищі навчальні заклади України далеко не завжди дають випускникам необхідний набір знань.
У процесі розвитку інформаційних технологій підприємства все більше відчувають дефіцит кваліфікованих спеціалістів. «На ІТ-ринку ми від конкуренції за клієнта переходимо до конкуренції за персонал. Спеціалістів сьогодні «перекуповують», пропонуючи вдвоє і втроє більшу зарплату. Цифри іноді просто шокують», — зізнається журналістам віце-президент з інновацій ІТ-компанії «Інком» Сергій Маглюй. Стверджуючи, що «хорошу людину освіта не зіпсує», він розповідає, що випускники, влаштувавшися на роботу, як правило, не можуть виконувати покладених на них функцій, тому що просто не мають необхідних знань... На думку віце-президента «Інкому», нині підготовка необхідних його компанії спеціалістів далеко не на тому рівні, як хотілося б.
«Проте ініціативну талановиту людину на підприємстві за три-чотири місяці можна навчити практично всього, — стверджує Маглюй, однак зауважує: — Навіть ці три-чотири місяці ми намагаємося пересунути у ВНЗ, щоб випускники могли одразу виконувати конкретну функцію на підприємстві...»
Щоб уникнути гострого кадрового голоду в майбутньому, багато підприємств навчають новачків самотужки, часто в ході виробничого процесу, інші укладають договори з ВНЗ. Саме цим шляхом пішли і в «Інкомі». «Ми відкрили декілька навчальних класів у КПІ, запустили авторизовані курси», — розповідає президент компанії Олександр Кордаков.
Договори бізнесу з вищими та іншими навчальними закладами — вже не новина для України. Чимало спроможних на те компаній (і не тільки у сфері ІТ) за власний рахунок відкривають спеціальні класи, у які набирають талановитих студентів для навчання за спеціальною, необхідною для роботи в даній компанії програмою. І всі випускники, які успішно склали екзамени, відразу працевлаштовуються у свого ж «учителя».
А що чекає на тих випускників, які не впали в око бізнесменам і отримали «стандартні» знання? ІТ-ринок особливо чутливий до плину часу, до новітніх тенденцій. З нинішньою «стандартною» освітою зробити в цій сфері хорошу кар’єру — досить проблематично...
Тим часом українські ВНЗ поступово долучаються до європейської практики в питаннях ІТ-технологій, зокрема до дистанційної освіти за допомогою комп’ютера. Наприклад, наприкінці 2007 — на початку 2008 року до ініціативи компанії Microsoft із запровадження відповідної програми Windows Live@edu приєдналися такі українські ВНЗ, як Національний гірничий університет у Дніпропетровську, Національний авіаційний університет у Києві, Національний аерокосмічний університет «ХАІ» та Харківський національний економічний університет. А зовсім недавно до програми приєднався й Харківський національний університет радіоелектроніки.
Ця програма надає можливість кожному студентові долучитися до світового інформаційного простору. «Windows Live@edu раніше вже була успішно впроваджена в багатьох університетах світу, тепер вона стала доступна й в Україні, — розповідає директор Центру технологій дистанційного навчання ХНУРЕ та генеральний директор Української асоціації дистанційної освіти Віктор Каук. — З появою перших етапів запровадження програми в нашому університеті ми з великим інтересом вивчаємо можливості і шляхи побудови повного циклу дистанційної освіти за допомогою технологій Microsoft».
Усі витрати на впровадження програми взяла на себе Microsoft, у чому для ВНЗ, мабуть, чи не найбільший плюс. Попри це вони не надто поспішають вводити певні ноу-хау для якісної модернізації навчального процесу... Однак чи зможуть з таким підходом вітчизняні навчальні заклади задовольнити попит на відповідні кадри в майбутньому? Чи не стане застаріла радянська система освіти, яка подекуди успішно тримається, взагалі непотрібною роботодавцю? Адже з таким успіхом бізнес може зовсім відмовитися від послуг ВНЗ, перейшовши від нечисленних класів у складі університетів та інститутів до власних центрів підготовки персоналу...
