Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) днями презентувала в Києві свою першу зовнішню оцінку стану української конкурентної політики та законодавства. Загалом міжнародне враження від побаченого було позитивним. Тим не менш, зауважень до української сторони теж було чимало.
В діяльності Антимонопольного комітету України (АМКУ) міжнародних експертів цікавили питання недостатньої прозорості у прийнятті рішень, надмірне фокусування на зловживаннях монопольним становищем підприємствами (тоді як варто було б зосередитися на виявленні картельних змов), недосконала система збору штрафів та не позбавлений політичного компоненту порядок призначення голови комітету. Виходячи з цього, експерти порадили запровадити ефективнішу систему контролю за антиконкурентною державною допомогою, посилити слідчі повноваження АМКУ, надавши йому дозвіл проводити обшук службових приміщень та вилучати докази, попрацювати над створенням системи незалежних регуляторів серед природних монополістів, запровадити кримінальну відповідальність за створення картелів, зробити не заполітизованим порядок призначення голови АМКУ тощо.
Ці пропозиції присутній на презентації виконуючий обов’язки голови АМКУ Олександр Мельниченко пообіцяв врахувати при подальшій організації роботи. Натомість не всі зауваження йому припали до душі. Так, Мельниченко не вважає надмірним фокусування на антимонопольних порушеннях і як доказ наводить статистику за 2008 рік, коли очолюване ним відомство виявило 150 картельних змов. «У нинішньому році, я думаю, буде не менший показник», — додав Мельниченко. Було б і більше, за умови кримінальної відповідальності за картельні змови. А так сьогодні кримінальну відповідальність за порушення конкурентного законодавства передбачено тільки за фізичне або психологічне примушення до узгоджених дій на ринку. Однак при цьому жодної кримінальної справи по даній статті ще не було розглянуто в суді. Отже, потрібно якнайшвидше запроваджувати кримінальну відповідальність, вважає в.о. голови АМКУ.
Але наскільки вона буде правдивою за нинішніх умов економічної та, головне, політичної кризи, де кожен з регуляторів ризикує стати лише інструментом у великій політичній грі? «Коли в країні дуже високі політичні ризики й політична нестабільність, це має прямий стосунок до того, наскільки просто чи складно займатися боротьбою за чесну конкуренцію. Високі політичні ризики означають бажання скористатися політичною владою, хоч би якою вона була, своїми можливостями для досягнення конкретних бізнес-цілей... За умови високих політичних ризиків завжди спостерігаються політичні інтервенції у бізнес, які можуть порушувати чесну конкуренцію, — говорить народний депутат Ірина Акімова. — Спостерігатимуться й тенденції, коли виконавча влада намагатиметься перетягнути функції, які взагалі повинен виконувати АМКУ». Для прикладу вона нагадала, як нещодавно уряд власноруч за допомогою адміністративних методів вирішив цінове питання на ринку ліків. А за законом цим мав би займатися саме Антимонопольний комітет...
