Вихідними в Ялті завершився II Міжнародний чорноморський економічний форум. Кілька днів понад 200 представників влади, бізнесу й експертів із 15 країн обговорювали перспективи розвитку макрорегіону Чорного моря й роль України в його розвиткові. Головними темами обговорення цього року стали питання розвитку інфраструктури, міжрегіональної співпраці, покращення інвестиційного клімату в регіоні (і, зокрема, в Україні), а також пошук шляхів реалізації незадіяного потенціалу всередині країни.
Учасники форуму зазначали, що розвиток Чорноморського регіону дуже актуальний через проблеми, які сьогодні хвилюють увесь світ. Аграрна, енергетична і туристична сфери мають становити основу економічної взаємодії країн, що формують його. Причому, за словами промовців, роль України в цьому процесі дуже велика. І при розумній внутрішньоекономічній політиці товарообіг України з країнами Причорноморського регіону найближчими роками може зрости втричі!
Розуміючи виклики світової економіки, український уряд намагатиметься їм запобігати, каже міністр регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України Анатолій Близнюк. Погіршення фінансової ситуації в низці сильних країн світу сього і не дуже оптимістичні прогнози темпів розвитку ринку праці, за його словами, призведуть до посилення ролі держави у створенні умов для структурно-інноваційних змін в українській економіці та до впровадження масштабних проектів модернізації. «Будівництво логістичних центрів може перетворити Україну на «шовковий шлях» між Європою й Азією. Тому Міністерство регіонального розвитку запланувало до кінця року інвестувати 36 мільярдів гривень в інфраструктурні об’єкти, які потім працюватимуть на Україну», — відповідає він на запитання «Дня» про обсяги фінансування озвучених планів.
Вирішальну роль інфраструктури в реалізації потенціалу країни підкреслив і міністр інфраструктури України Борис Колесніков. «Держава створює інфраструктуру — а далі справа бізнесу», — говорить він. Як приклад Б.Колесніков назвав реалізацію останнього інвестиційного інфраструктурного проекту в Криму — переговори з компанією Royal Caribbean Cruises про модернізацію Севастопольського та Ялтинського пасажирських портів. Це, на думку Колеснікова, «дозволить подовжити причальну стіну портів для заходження туристичних суден найвищого класу, найбільших розмірів, що істотно збільшить туристичний потік до Криму». Загалом же, пообіцяв він, розвитком туристичного потенціалу країни і, зокрема Криму, займуться відразу ж після проведення Євро-2012. Хоча перший крок, додав міністр інфраструктури, відповідаючи на запитання «Дня», в цьому напрямку зроблять уже в листопаді 2011 року — до парламенту передадуть законопроект про туризм. Спочатку, пояснив Б.Колесніков, документ розроблявся на підставі аналогічного турецького закону. Нагадаємо, в документі обіцяли закріпити пільги з податку на прибуток на 10 років при спорудженні готелів. Зараз же, за словами Колеснікова, вивчається ще й досвід Батумі, де при будівництві готелів від податку на прибуток звільняють на 15 років і, по суті, безкоштовно передають землі під будівництво готелів. Тому остаточного варіанта законопроекту ще немає.
«Сьогодні Крим посідає друге місце після Києва з прямих іноземних інвестицій, обсяг яких становить 218 мільйонів доларів. У другому півріччі їх буде не менше. В цілому за нашою стратегією розвитку до 2020 року плануємо залучити 5,7 мільярда євро. Інвестиційна ємність поточних проектів становить приблизно 13 мільйонів доларів», — озвучив «Дню» інвестиційні плани з розвитку регіону перший заступник голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим Павло Бурлаков.
Щоб вливання інвестицій стало фактом і всі накреслені плани здійснилися, потрібно більше уваги приділити формуванню стабільних норм гарантій права власності, вважає делегат німецької економіки в Україні Карін Рау.
Крім того, більше уваги слід приділяти формуванню сприятливого інвестиційного клімату для малого бізнесу і захисту його прав, дає рекомендацію урядові в розмові з «Днем» глава Делегації Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінто Тейшейра. «Відсоток малого і середнього бізнесу в Україні залишається незначним, тому влада країни має приділити увагу цьому питанню. Саме малі та середні підприємства можуть поглинути зовнішні ризики в разі погіршення ситуації на міжнародних ринках», — пояснив він ефект від цього для країни.
Слід зазначити, що на форумі цього року було багато представників влади (не так, як торік). Очевидно, у можновладців було що сказати бізнесові, і вони були готові відповідати на запитання, які цікавлять інвесторів. Проте представників великого бізнесу, як вітчизняного, так і зарубіжного, практично не було.
«Це показує реальний інтерес до економіки держави, не зовсім високий рівень довіри бізнесу і суспільства до дій чиновників» — так коментує поведінку бізнесу виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев’янко. За її словами, настрої бізнесу погіршилися. «Проте не можна сказати, ніби інвестори тікають із нашої країни. Вони є. Перечікують не зовсім легкі часи, деякі вкладають, а деякі — чекають», — каже вона. Щоби повернути довіру бізнесу, треба зміцнити інститут права власності й покращити інвестиційний клімат, повністю згодна зі своїми зарубіжними колегами Дерев’янко.
