Сьогодні вже очевидно, що після закінчення антитерористичної операції на сході України Донецьку й Луганську області доведеться відновлювати. Щодо цього в усіх політичних сил і бізнес-еліти країни складається консенсус. Учора прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив: «Що стосується в основному відновлення інфраструктури... Загальна сума за першими прикидками міністерств, це лише станом на сьогоднішній день, що нам треба буде витратити на інфраструктуру в Донецьку й Луганську — 8,1 мільярда гривень. Зараз думатимемо, де брати ці гроші», — сказав прем’єр у середу на засіданні уряду. За його словами, Україна звертатиметься до донорів з тим, щоб отримати допомогу для відновлення інфраструктури в Донецьку й Луганську та для розробки спеціальної постреабілітаційної програми для Донбасу. Глава уряду також підкреслив, що Україна також має намір звертатися до донорів по допомогу, зокрема й технічну, для облаштування російсько-українського кордону.
Тим часом, не чекаючи вказівок зверху, влада регіону самостійно береться до роботи. Як повідомив голова Донецької облдержадміністрації Сергій Тарута, для збирання коштів для відновлення зруйнованих районів Донецької області створюється спеціальне агентство, в якому акумулюватимуться як бюджетні, так і добродійні кошти. «Наше завдання не лише вилікувати рани, а й змінити життя», — говорить губернатор. Його прес-служба розповідає про відвідини Краснолиманської міської лікарні, куди доправлена гуманітарна допомога від офісу верховного комісара ООН у справах біженців. Під час відвідин місцевого дитячого притулку, де перебувають діти з постраждалих територій і ті, чиї батьки загинули в результаті бойових дій, глава ОДА запевнив, що жодна дитина не залишиться без уваги держави.
Того ж дня свій план «Мир і економічний розвиток у Донбасі» презентував журналістам і обіцяв розіслати до всіх державних структур Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна». Його директор Андрій Єрмолаєв сказав, що особливість цього плану полягає в тому, що всі ключові завдання об’єднані в єдину систему дій. Зокрема, для постконфліктного врегулювання ситуації пропонується створити парламентсько-урядову комісію з особливими повноваженнями, яка має розробити держпрограму реабілітації й соціально-економічного відродження регіону. У документі підкреслюється, що дострокові вибори в регіоні можливі лише після досягнення стабілізації ситуації й можуть проводитися в два етапи — на рівні окремих територіальних громад, а після цього — на рівні регіонального самоврядування областей. Директор інституту підкреслює, що в ході відновлення Донбасу необхідно розв’язувати не лише техногенні, а й соціокультурні проблеми.
Відповідаючи у зв’язку з цим на запитання «Дня», він, зокрема, сказав: «Те, що сталося на Донбасі, породжено не лише специфікою донбасівської культури, що є одним зі зразків радянської спадщини. Конфлікт на Донбасі насправді не українсько-російський, а українсько-радянський. І в нього вже є політичне вираження у вигляді своєрідного дещо нацифікованого неосоціалізму. Люди там не живуть так, як живуть на Вінниччині або Житомирщині — їхнє життя по-іншому влаштоване й супроводжується іншими символами».
Дещо інакше вважає глава ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тимченко. «Якщо говорити про смисли, символи, ідентичність, то на Донбасі, справді, в певному сенсі ще живий варіант радянської ідентичності плюс до того досить сильні патерналістські настрої. Це зумовлено консервацією ситуації, чому значною мірою сприяли місцеві бізнес-кримінальні еліти, які приймали рішення на Донбасі. У цьому краю не було й майже не пропагувалися культурні українські смисли, там не було по суті українських еліт у системі влади. Думаю, що значна частина донецької еліти взагалі має якісь свої приховані інтереси в цьому конфлікті й не зацікавлена ні в його припиненні, ні в подальшому відродженні цієї території».
