Наша країна має великі перспективи у розвитку зернового господарства і, відповідно, до нарощування доходів від його експорту, впевнений президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко. «Якщо буде підписано Угоду про асоціацію з Євросоюзом, — каже він журналістам, — то ми разом з ним станемо першими в світі експортерами зерна». Він відхиляє варіант створення зернового пулу з Росією та Казахстаном і віддає перевагу створенню «зернового ОПЕК з Європейським Союзом».
«Всі, хто займається зерном, зерновики, ми давним-давно в Євросоюзі», — підкреслює Клименко. За його словами, Україна є найбільшим постачальником зерна в Євросоюз («щорічно 10 мільйонів тонн зернових і олійних культур»). А якщо почне працювати асоціація, роз’яснює Клименко, то обнулиться дуже багато мит, від чого буде вигода і населенню України, і виробникам (ціни на європейські товари знизяться на 10-15%). Експерт називає «брехнями» розмови про те, що асоціація з ЄС загрожує колапсом українському сільському господарству. Його не лякає навіть те, що в Європі сільгоспвиробники мають суттєві дотації. «Ми навчилися добре працювати майже без дотацій», — констатує Клименко і прогнозує, що в цьому маркетинговому році Україна може вийти на друге місце в світі по експорту зерна.
Голова Української зернової асоціації з гордістю розповідає про високий престиж України на міжнародному ринку продовольства. Це твердження він підтверджує тим, що президента компанії «Нібулон» Олексія Вадатурського в цьому році номіновано на Всесвітню продовольчу премію (це такий сільськогосподарський «Оскар») за створення транспортно-логістичного комплексу Дніпро — Чорне море протяжністю 700 кілометрів. Проект настільки значимий, масштабний і справляє таке враження, що в Єгипті «Нібулону» запропонували створити аналогічний комплекс на річці Ніл.
Проте Клименко зазначає, що в Україні Вадатурський, як і весь зерновий бізнес, ще нерідко зустрічається з перешкодами, які важко долати. Так, за його словами, Мінінфраструктури цілий рік не може вирішити питання проведення днопоглиблювальних робіт на Дніпрі. «Нібулон» готовий виконати їх власними силами, але міністерство ніяк не може визначитися, яка з його структур підпише з компанією відповідний договір.
Про інші перешкоди, що заважають Україні закріпитися на другому місці з експорту зерна у світі, журналістам розповів керівник практики права міжнародної торгівлі АТ «Волков і партнери» Андрій Заблоцький. Якщо ринок зерна, на його думку, рухається вперед, то законодавство, яке мало б забезпечувати його ефективну роботу, помітно відстає і потребує вдосконалення. «Це призводить до того, — зауважує юрист, — що темпи експорту гальмуються». При нинішніх умовах виконати поставлене Президентом завдання щодо експорту 30 мільйонів тонн зерна буде дуже складно, практично неможливо, говорить Заблоцький і перераховує бар’єри, що перегороджують шлях на світові ринки українському зерну. За його словами, це — сертифікація якості зерна, правила роботи Гарантійного фонду, торгівля сільгосппродукцією на аграрній біржі, доставка супровідних документів зернових вантажів.
Заблоцький констатує, що учасники ринку вважають зовсім не потрібною і економічно недоцільною сертифікацію якості зерна при його внутрішніх перевезеннях, яку то скасовували, то знову вводили. Саме отримання цих сертифікатів викликає найчастіше простої вагонів під навантаженням — від двох до трьох днів. Більше того, це додаткове фінансове навантаження і такий адміністративний бар’єр, який «вкрай негативно впливає на логістичний ланцюжок і в підсумку викликає уповільнення експорту». Експерт розповідає про три законопроекти, які знаходяться у Верховній Раді і передбачають відповідні зміни в закон про ринок зерна.
Перший з них прибирає сертифікацію при внутрішніх перевезеннях, і, як стверджує юрист, «без нього ринок не зможе зробити крок вперед». Другий, урядовий законопроект, на думку Заблоцького, несе низку ризиків, пов’язаних з тим, що в уряда залишаються важелі впливу на ринок. Тому учасники ринку не можуть його підтримати. «Тим більше, що цей документ не відповідає цілям, які поставив Президент», — уточнює юрист. Проте, в учасників ринку не знаходить повної підтримки і законопроект, запропонований Президентом. У ньому немає сертифікації якості як при внутрішніх, так і міжнародних перевезеннях, а також сертифікації якості послуг із зберігання зерна. Заблоцький вважає, що такі заходи є передчасними і ринок до них ще не готовий.
Турбує учасників ринку і ситуація навколо так званого Гарантійного фонду, який практично не може діяти з-за того, що до нього мають увійти всі елеватори та зерносклади. «Цей примусовий порядок всіх заганяє в одну структуру, — пояснює Заблоцький, — яка створювалася з метою застрахувати зернові склади від втрат. Ідея — колективна безпека і колективне страхування ризиків». І тут також є дві думки. Мінагропрод пропонує зміни, які нічого не змінюють. Згідно з розробленим ним законопроектом, складам буде заборонено видавати складські свідоцтва, якщо вони не є учасниками Гарантійного фонду. УЗА пропонує залишити вибір: хто хоче, нехай вступає в Гарантійний фонд, а хто не хоче — може страхувати свої ризики у страхових компаній.
Великі незручності принесло «зерновикам» недавнє рішення «Укрзалізниці» відмовитися від транспортування одночасно з зерновими вантажами також і оригіналів відповідних документів. Нерідко з-за цього відбуваються затримки з вивантаженням вагонів у портах на два-три тижні...
До проблем на зерновому ринку довелося повертатися і Клименко. Експерт упевнений, що українська влада просто зобов’язана створити умови для вивозу з країни 30 мільйонів тонн зерна, інакше ринок очікує ціновий колапс. Адже у нас ніхто не страхує сільгоспвиробника від втрат, пов’язаних з низькими цінами на зерно. Страховий пул, за словами президента УЗА, не працює. На його думку, держава повинна була б взяти на себе частину відсотків за кредитами — одну або навіть дві ставки рефінансування Нацбанку. Клименко розповідає про недавнє перебування в американському штаті Айова і про те, що там ставки за кредитами для фермерів — всього 4%. «Американські фермери буквально падали зі стільців, коли дізналися, що в Україні сільгоспвиробники змушені брати кредити під 25%», — згадує президент Української зернової асоціації.
