Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як визначають переможця

21 липня, 2009 - 00:00

На початку цього року Державтотрансадміністрація проводила конкурс на визначення автомобільного перевізника на маршрутах Київ-Житомир і Київ-Коростень. Узяти участь у ньому вирішило і ТОВ «Автосвіт ЛТД», причому його шанси на перемогу були досить високими. Підприємство має 55-річний досвід пасажирських перевезень (є правонаступником Коростенського АТП-11806), має потужну технічну базу для обслуговування та ремонту транспортних засобів, істотно оновлений (на 70%) парк автотехніки (понад 100 одиниць, включаючи автобуси марок Мерседес, Ютонг, Ісудзю та інші). Коефіцієнт регулярності на міжміських напрямках становить 0,996, на приміських — 0,97, на міських — 0,96). Обслуговує «Автосвіт» 56 автобусних маршрутів, у тому числі й за програмою «Сільський автобус», перевозячи жителів 99% сіл у віддалених районах області, що постраждала від аварії на ЧАЕС. Ця програма для ТОВ є збитковою, але, усвідомлюючи свою соціальну відповідальність, автотранспортники вже не перший рік беруть у ній участь.

Яким же виявився підсумок конкурсу? Після закінчення першого туру, «Автосвіт» раптом отримує повідомлення від організаторів, що до конкурсу він не допущений. Формальною причиною такого рішення стали нібито неоплачені штрафи, накладені київською Головною автотрансінспекцією ще 2006 року. Мало того, що про них підприємство навіть не знало, а виконавча служба, як виявилося, свого часу відмовилася їх стягувати, всі строки адміністративної відповідальності за цими надуманими порушеннями вже пройшли.

У результаті, за даними «Автосвіт ЛТД», переможцем конкурсу стало підприємство «Елітавтоплюс», що працює чомусь виключно на прибуткових маршрутах, а в обслуговуванні сіл участі не бере. Власної виробничої бази в нього немає. Зате, можна передбачити, воно має високих покровителів. Засновником цього підприємства є Олександр Логутов, син Костянтина Логутова, багаторічного чиновника транспортного відомства, що дослужився 2005 року до посади начальника Управління держконтролю за безпекою автоперевезень Головавтоінспекції, а потім, до початку 2009 року, очолював і цю організацію. Примітно, що Костянтин Логутов також абсолютно випадково був заступником голови тендерної комісії.

«Автосвіт», сподіваючись отримати рентабельні маршрути, витратив чималі кошти на модернізацію своєї виробничої бази. Нині він добивається перегляду підсумків конкурсу, але отримував досі в основному відписки. Не був у цьому аспекті виключенням і сам міністр. Відповідаючи на скаргу підприємства, направлену одному з народних депутатів, пан Вінський констатував, що «Автосвіт» не був допущений до конкурсу через штрафи, однак навіть і не намагався зробити висновків щодо законності рішення конкурсної комісії. Зате міністр просторікувато міркував про «активну роботу міністерства, направлену на вдосконалення процедури проведення конкурсів». І навіть наголосив, що «основні зміни належать саме до тих питань, які піднімаються керівництвом ТОВ «Автосвіт ЛТД». Тим не менше, підсумків конкурсу не було переглянуто. Переможець, усупереч закону, торжествує.

Але, можливо, це — одиничний факт, що не заслуговує уваги громадськості? На жаль, ні, це не так. Практика проведення конкурсів знає безліч подібних прикладів. Фігурували вони і на онлайн-конференції, яку наприкінці минулого тижня проводив екс-міністр Вінський. Зокрема, директор транспортного підприємства Юніверс Віталій Сидоренко нагадав Йосифу Вікентійовичу, що неодноразово звертався до нього з приводу махінацій при проведенні конкурсів із міжобласних пасажирських перевезень, і знову наголосив, що стати переможцем на таких конкурсах можна навіть у тому випадку, якщо взагалі не маєш власного автотранспорта. На підтвердження своїх слів він послався на те, що переможцем конкурсу на маршрут Київ-Аеропорт Бориспіль стало підприємство «Атасс-Бориспіль», яке запропонувало використати на маршруті нібито нові автобуси (2008—2009 року випуску, яких, як зауважує Сидоренко, в цієї структури у наявності немає, і міністру про це було відомо) та «смішні» тарифи на проїзд (6—8 грн.). У результаті, нові машини на цьому маршруті не з’явилися. Використовувалися автобуси 20-річної давності без кондиціонерів, а вартість проїзду залишилася 25 грн., наголошує Сидоренко, і продовжує: «Я попереджав вас про це неодноразово»...

Ось як прокоментував це звернення екс-міністр. «На жаль, зараз я не можу відреагувати на ваше зауваження, але ми робили все можливе для того, щоб рішення на конкурсах були прозорими та чесними, і ви це знаєте. Безумовно, між перевізниками завжди була серйозна боротьба. Положення про проведення конкурсів ми писали спільно з перевізниками, і дійшли спільної думки. Хоча, можливі й помилки на сьогоднішній день. Але якщо хтось з учасників конкурсу не виконує умов, то можна звернутися до міністерства, і ці люди будуть позбавлені відповідних ліцензій»...

Артем САВУШКІН, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: