Ринок інформаційних технологій в країні починає реанімуватися після майже дворічного періоду кризового анабіозу. І хоч ще в 2010 році намітилася позитивна динаміка зростання, однак подолати 40—45% падіння ринок ІТ-технологій так і не зміг. Отож, як розвиватиметься український ринок інформаційних технологій в 2011 році? Як вплине на нього прийняття розробленого Кабінетом Міністрів законопроекту про пільгове оподаткування ІТ-галузі? Про це та про інше в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» Дмитро ШИМКІВ.
— Чи відчула компанія відступ кризи?
— 2010 рік був успішним і це підтверджує хороша динаміка зростання обсягів продажів. Український ринок ІТ зростає найшвидшими темпами в Східній Європі. В Європі середній приріст ринку IT-технологій становить 5 — 6% на рік, у Росії він суттєво вищий. Наші ж темпи значно перевищують навіть показники російського ринку. Але через падіння українського бізнесу в період кризи на понад 45—50% швидко надолужити втрачене дуже важко. Ринок уже досягнув дна і почалося зростання в багатьох економічних секторах. Проте зростання цін та зменшення індексу купівельної спроможності населення ще впливають на обсяги продажів програмного забезпечення (ПЗ).
— Які завдання цей рік поставлено перед київським офісом «Майкрософт»?
— На кінець 2011 року плануємо повернутися на докризовий рівень продажів. Розраховуємо також досягнути зростання понад 30%. Загалом же у нас є п’ять пріоритетів, на яких компанія зосередиться. Перший — це хмарні обчислення та пристрої, які дозволяють з ними працювати. Поясню читачам, що це таке. Кожного дня в Інтернеті ми користуємося пошуковими системами, Твіттером, Фейсбуком, ВКонтакті тощо. Всі ці сервіси створені у віртуальній «хмарі». Де саме вони створені — споживачі не знають. Для них це не головне. Важливо, що вони допомагають шукати інформацію. Щоб користуватися цими сервісами, ми використовуємо різні пристрої — телефони, персональні комп’ютери, планшети тощо. Так от «Майкрософт Україна» приділятиме особливу увагу створенню таких пристроїв та нових сервісів у «хмарах» українськими компаніями.
УКРАЇНСЬКІ ПРОГРАМІСТИ «ГОДУЮТЬ» ЗАХІД
Другий пріоритет — робота з розробниками. За кількістю програмістів Україна посідає друге місце в Східній Європі. Це великий потенціал, але сьогодні він працює в основному на закордонні фірми. Ці компанії платять своїм українським робітникам гроші на зарплатні картки, відкриті в іноземних банках. Ми ж хочемо побачити українські компанії, які зароблятимуть гроші на створенні новітніх технологій.
Третій пріоритет — участь у розробці ідей та реалізації проектів, започаткованих урядом, та співпраця в рамках національних освітніх проектів. Це все те, що спрямоване на підвищення конкурентоспроможності держави. Четвертий напрямок — регіональне розширення. Він передбачає залучення до нашого бізнесу більшої кількості партнерів у регіонах. І п’ятий — боротьба з піратством.
— Ви згадали про участь у державних проектах. Як оцінюєте життєздатність ідеї про створення електронної держави? Чи пропонували свою допомогу владі?
— Електронне самоврядування — це елемент демократії, підвищення прозорості дій влади та загалом конкурентоспроможності держави. Україні це дуже потрібно, особливо якщо пригадати її місце в рейтингу простоти ведення бізнесу. Єдина електронна система на загальнодержавному рівні максимально спростить взаємодію держави та громадян, зробить цей процес більш відкритим. Є приклади успішних практик у Норвегії, Бельгії, Франції, де працює єдине вікно спілкування уряду із громадянами. Окрім того, електронний документообіг уже працює в окремих органах влади (Кабмін, Мінекономіки) та містах (наприклад, Вінниця, Славутич). Ми запропонували свою допомогу. Але, насамперед, потрібне чітке розуміння того, яким має бути кінцевий результат.
— Які нові продукти побачать українські споживачі в цьому році?
— На ринку вже з’явився перший телефон із операційною системою Windows Phone 7. Зараз ми також працюємо над виходом додаткових хмарних сервісів. Наприклад, Microsoft Office 365, який дозволяє користуватися офісними програмами та працювати з документами у «хмарі», сплачуючи лише за фактичне використання. Очікується також запуск продукту для об’єднаний комунікацій — Microsoft Lync. Він дозволяє за допомогою комп’ютера спілкуватися через аудіо- та відеозв’язок, обмінюватися повідомленнями. Lync також дозволяє, наприклад, дистанційно проводити прес-конференцію, включати в неї інших учасників, робити презентацію, записувати її тощо. Український офіс стане першим у Європі, який повністю перейде на нову платформу.
— Один із напрямків роботи компанії — рух у регіони. Чи це означає, що робитимете ставку на малий та середній бізнес? І якщо так, чи плануєте корегувати свою маркетингову компанію, адже виснажені кризою компанії продовжують рахувати кожну копійку?
— Ми активно працюємо із малим і середнім бізнесом. У цьому сегменті використовується багато неліцензійного програмного забезпечення. Окрім того, підприємці погано розуміють або й зовсім не знають, як і де купувати ліцензійне ПЗ. У нас нещодавно проходила акція — 10% знижки для таких підприємців, і вона знайшла великий відгук. Компанія готова створювати спеціальні пропозиції для своїх клієнтів з урахуванням їхніх потреб, бо, наприклад, комусь потрібна тільки електронна пошта та документообіг, а комусь ще й засоби взаємодії.
— Чи буде система знижок для видавництв чи газет?
— Якщо значна частина видавничого бізнесу об’єднається і погодиться купити ліцензійне ПЗ, компанія готова надати знижки. У Росії було реалізовано подібний досвід: тамтешня Асоціація видавців пообіцяла за певний період купити певний об’єм ПЗ для своїх членів, а компанія створила для них спеціальну пропозицію.
— Розкажіть про участь компанії (на правах стратегічного партнера) в національному проекті «Відкритий світ: створення інформаційно-комунікаційної освітньої системи національного рівня 4G». У чому користь для компанії від такого партнерства?
— Ми були одними з перших, хто приєднався до проекту. Майже в усіх країнах компанія робила подібні проекти в партнерстві з урядом, комерційними структурами, банками. Тому в нас є досвід. Ми можемо давати рекомендації, безкоштовно навчати вчителів у рамках нашого проекту «Партнерство у навчанні», а також залучати українських розробників, щоб вони створювали контент. Пізніше ми можемо надати програмне забезпечення для комп’ютерів. Але спочатку буде тендер і ми будемо брати в ньому участь.
УКРАЇНСЬКІ СТУДЕНТИ СТВОРИЛИ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЩОБ КЕРУВАТИ КОМП’ЮТЕРОМ ОЧИМА
— Ви якось говорили, що хотіли б побачити українську компанію, яка зароблятиме інтелектом, а не працюватиме на аутсорсингу. Щоб це стало реальністю, з чого, на ваш погляд, потрібно починати? І чи бачите сьогодні підѓрунтя для появи такої компанії?
— Це моя давня мрія і ми багато робимо задля того, щоб вона знайшла своє втілення. Компанія щороку організовує в Україні конкурс студентських проектів Imagine Cup. Цього року заявку подала навіть команда школярів. Україна посідає сьоме місце в світі за кількістю заявок на участь у цьому міжнародному конкурсі — 6,3 тисячі.
Суть конкурсу в тому, що молода команда пише ІТ-ідею, розробляє її, подає на розсуд журі, а потім втілює в життя. Так, у 2010 році українські студенти створили програмне забезпечення, яке дозволяло керувати комп’ютером очима. Проект розробили спеціально для людей із обмеженими можливостями.
Цього року до журі ми залучатимемо лідерів українського інвестиційного та венчурного ринку, щоб вони побачили перспективні ідеї, які потребують фінансування. В Україні є дуже хороші ІТ-ідеї, але студенти не вміють перетворити їх на бізнес. Тому сьогодні потрібно допомогти молодим людям у цьому.
— А якщо будуть цікаві для компанії ідеї?
— Microsoft не претендує на жодну частку в цих ідеях. Звичайно, якщо певні проекти допомагатимуть досягненню бізнес-результатів компанії, то ми розглядатимемо таку молоду компанію як партнера, з яким будемо робити спільний бізнес.
Суть цього конкурсу полягає в тому, щоб виростити молоді компанії. Якщо з певної кількості учасників бодай одна команда створить компанію, яка почне розробляти український продукт, то я особисто буду слідкувати за тим, щоб вона виросла. Бо я також починав свій шлях зі створення маленької компанії, яку потім продав. Головне, щоб студенти відчули смак комерційної реалізації своєї ідеї.
— Зараз розробляється законопроект про стимулювання розвитку вітчизняного сектору ІТ-технологій через систему податкових пільг (у сплаті податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску). Як вважаєте, чи цього достатньо для розвитку ІТ-сфери?
— Зараз складно прогнозувати, який це дасть ефект. На мій погляд, це не пільги, а додаткові можливості для ведення бізнесу. Це якраз той шанс для молодих компаній створити в Україні свій продукт. Сьогодні український ІТ-сектор фактично не має фінансової підтримки всередині країни. У нас звикли, що вклавши мільйон, завтра можна отримати три. В ІТ-сфері так не буде, бо їй притаманні великі ризики. Але й прибутки в разі успіху експерименту будуть колосальні.
— Який відсоток ринку працює в «тіні»? І скільки коштів держава може отримати в разі його успішної легалізації?
— В Україні велика частина ринку працює в «тіні». «Відбілення» вітчизняного ринку ІТ-технологій, за різними оцінками, може принести понад 1 мільярд дол. на рік. Сьогодні цей бізнес — віртуальний. Він нібито і є, але коли держава чи міжнародні інвестори дивляться на нього через статистику, то на папері його немає. Але звідки ж тоді так багато програмістів? Україна займає друге місце в Східній Європі за кількістю розробників програмного забезпечення.
— Державна підтримка в яких країнах, може стати прикладом для успішного наслідування в Україні?
— Для ІТ-сфери немає єдиного правильного підходу. У Індії, наприклад, створені спеціальні економічні зони (СЕЗ), в яких ІТ-компанії звільняються від сплати податку на прибуток протягом перших п’яти років роботи. Нещодавно ці ж пільги поширили на приватні СЕЗ, які створені великими індійськими ІТ-компаніями. Крім того, керівництво країни підтримало відкриття майже 10 тисяч приватних учбових ІТ-центрів. У Туреччині компанії, які займаються науково-дослідницькою роботою, відносять на валові витрати 100% витрат на дослідження і розробки. А в Китаї випускники зарубіжних університетів отримують грошову винагороду від уряду, якщо повертаються працювати додому.
— Яким ви бачите в перспективі місце українського ІТ-сектору в світі?
— Є українські компанії, які сьогодні розробляють програмні проекти для Діснейленду, для відомих світових розважальних шоу, для великих автомобільних компаній та фармацевтів, організовують документообіг для інших країн. У нас можуть проектувати продукти та розробляти для них новітнє програмне забезпечення. При цьому, наприклад, масове виробництво товару можуть робити країни з більш ефективними виробничими ресурсами. Цим я хочу сказати, що Україна має шанс увійти в десятку найбільших світових гравців ІТ-сектору.
— А ви вірите, що в нас буде Силіконова долина або щось на зразок російського Сколкова?
— Силіконова долина з’явилася в окремому місті США після того, як викладачам університету дозволили інвестувати в ідеї своїх студентів. Отож, викладачі, бачачи хорошу ідею, створювали на базі Стенфордського університету компанії та допомагали їм розвиватися. Так виросло кілька потужних американських ІТ-компаній.
— Чи потрібно і в Україні дозволити інвестувати в ідеї студентів на базі університетів?
— Можна на базі якогось університету (наприклад, столичного КПІ) дозволити викладачам інвестувати в ідеї своїх студентів і заохочувати молодь створювати компанії. Таким програмістам-засновникам можна дати пільгу з прибутку на податок (наприклад, на два роки) на суму інвестицій, вкладених у розробку ПЗ. І таких підходів для стимулювання може бути багатого.
Загалом держава має створити умови, коли ІТ-фахівцям буде вигідно тут працювати. Уряд має гарантувати державне замовлення освітянам та стимулювати бізнес робити інвестиції в ІТ-компанії.
— Столичний ринок «Петрівка» знову потрапив до списку найбільших ринків, де поширюється піратська продукція. Наприкінці 2009 року ви заявляли, що 2010 буде роком активної боротьби вашої компанії з піратством. Чи увінчалися сподівання успіхом?
— Наша робота ведеться у декількох напрямках. Перший — інформування споживача. Споживач не винен. Він, навпаки, — жертва піратства. Багато хто говорить, що всі покупці піратського ПЗ знають, що купують. Ні, не знають. У багатьох випадках їм пропонують неліцензійне ПЗ навіть у магазинах. А де ж тоді купити ліцензійний продукт? Люди просто не знають. Нещодавно я сам був свідком цього: зайшов у великий магазин побутової техніки і побачив на прилавках піратські копії нашого ПЗ — ігор для приставки Xbox. Я звернувся до власників мереж із вимогою зняти ці продукти з продажу, і за два тижні це зробили у 80% організованої роздрібної торгівлі.
Другий напрямок — робота з малим та середнім бізнесом. Якщо виявляється, що дрібні підприємства використовують піратські копії нашого продукту, пропонуємо їм перейти на ліцензійне ПЗ, домовляємося. Якщо ж домовитися не вдається, тоді йдемо в суди.
І третій напрямок — війна з активними розповсюджувачами піратського ПЗ. Це ціла багатомільйонна нелегальна індустрія. Враховуючи, скільки ми робимо в цьому напрямку, я сподіваюся, що наступного року рівень піратства в Україні, який зараз становить 85% ринку, почне знижуватися.
