Деякі європейські економісти вважають, що тема податків перетворює нашу країну на заповідник невирішених проблем. Отже, розробляючи (поки що таємно від платників податків) проект чергової податкової реформи, Міністерство фінансів вимушене поспішати. Схвалити його планується вже восени, хоча про нього в країні ще мало хто чув. Певне світло на рішення, що намічаються, пролила заступник голови відомства Олена Макєєва. Щоправда, поки що вона говорила здебільшого про спрощену систему оподаткування, яка, за її переконанням, у сьогоднішньому вигляді себе вичерпала. На її думку, «спрощенку» підприємці використовують лише для того, щоб зекономити на сплаті соцвнеску і не платити податок на прибуток. Макєєва вважає, що вона має бути збережена лише для малого і мікробізнесу, але при цьому її треба ще більше спростити.
Аналогічний вирок, але вже всій податковій системі країни, можна почути в найрізноманітніших шарах громадянського суспільства. Тож якою має бути нова фіскальна служба і якими інструментами користуватися? Про це «День» запитав у експертів.
КОРУПЦІЙНІСТЬ, СКЛАДНІСТЬ І НЕСТАБІЛЬНІСТЬ
Директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський зазначає, що нинішня система дозволяє не помічати несплату мільярдів гривень такими найбільшими підприємствами країни, як, скажімо, «Укртранснафта», «Укрнафта», «Нафтогаз України». Водночас інші підприємства повинні передплачувати значні суми податків на прибуток, на додану вартість.
Ще одним кардинальним недоліком податкової системи є її складність. Як приклад Несходовський наводить порядок реєстрації податкових накладних і зазначає, що малий бізнес може в ній просто не розібратися, що призведе до штрафів. Крім того, в цій системі, за його словами, існує багато інструментів для ручного управління. Це, наприклад, те ж саме відшкодування ПДВ, «щодо якого сьогодні ми чуємо лише гучні фрази, але як і чому приймаються ті чи інші рішення, ніхто не знає», — говорить експерт.
Експерт виділяє ще й таку негативну рису чинної податкової системи, як відсутність інвестиційної привабливості. У зв’язку з цим Україна, на його думку, перебуває в числі аутсайдерів у світовому змаганні за інвестиції.
ПОДАТКІВЦІ ПОВИННІ ПОЧАТИ ІЗ СЕБЕ
Отже, перший пропонований крок — це реформа Державної фіскальної служби, говорить Несходовський. Він вважає, що податкова повинна стати сервісною службою, яка працює під керівництвом Мінфіну. У його складі має бути сервісний департамент з єдиною функцією — збирати кошти і допомагати платнику податків, скажімо, нагадувати, коли треба платити, про звітність, тобто діяти так, щоб сприяти економічній підприємницькій діяльності. У складі міністерства має бути також методологічно-консультаційний департамент, який повинен розробляти необхідні рекомендації для платників податків, що пояснюють, як правильно платити податки. І всі, хто збирає податки, впевнений експерт, мають бути повністю позбавлені контрольних функцій. Для цього має бути створено окремий орган, можливо, в МВС або як окрема структура в Мінфіні.
ДОСВІД ГРУЗІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УМОВ
Говорячи про зміни в податковій системі, можна також спиратися на досвід Грузії, де впроваджено електронні кабінети платників податків. Спілкування з податківцями там відбувається виключно електронними листами. Жодних телефонних дзвінків, жодних «прийдіть, ми вам усе розповімо». Вся інформація про податкову заборгованість, про терміни платежів — лише в електронному вигляді. І жодних посередників, як зробили у нас щодо податкових накладних, створивши монополістів, з якими нічого не можна вдіяти. Експерт також звертає увагу на зручність сайту податкового кабінету. У нас для спілкування з податковою потрібен електронний ключ, а в Грузії ідентифікація виробляється за допомогою веб-камери. «Спрощення максимальне!» — підкреслює він.
Самих податків, на думку Несходовського, має бути не більше, ніж дев’ять, із них податки на прибуток, додану вартість і доходи фізичних осіб — основні. Далі йдуть акцизний податок, рента з видобутку корисних копалин, митні й екологічні податки, податок на нерухоме майно і єдиний соціальний податок. На його думку, найбільш корупційним податком сьогодні є навіть не ПДВ, а податок на прибуток. Навіть перехід на бухгалтерську звітність не захищає підприємця від того, що податківець трактуватиме на свій розсуд, що можна відносити на витрати, а що не можна.
Концепція змін за Несходовським і його однодумцями полягає в тому, що оподатковувати можна лише розподілений прибуток (після виплати дивідендів). «А якщо ти інвестуєш і реінвестуєш у виробництво, тоді ти податок не платиш, — пропонує експерт, — завдяки цьому ми зможемо залучити величезний обсяг внутрішнього інвестиційного ресурсу. І не потрібні будуть зовнішні кредити». Він також вважає за необхідне заборонити податковій контролювати внутрішні витрати підприємства. Податківці повинні контролювати лише суму виплачених дивідендів. Єдиний соціальний податок у системі Несходовського не повинен перевищувати 10—20%. У результаті, на його думку, буде втрачено сенс багатьох сьогоднішніх схем...
НЕХАЙ ЖИВЕ «БІЛИЙ БІЗНЕС»!
Не менш кардинальні зміни можна знайти в концепції податкової реформи під назвою «Білий бізнес», підготовленій групою «Податки» громадської платформи «Нова країна». Розповідаючи про 
неї, підприємець і координатор цієї групи Павло Себастьянович відзначив, що підтримує думку про перетворення податкової на сервісну службу, але підкреслює, що це вже не раз декларувалося, однак практичних зрушень немає.
Себастьянович сумнівається, що намір влади «потроху» знижувати податки спрацює. Податкова реформа, на його думку, повинна полягати в тому, щоб держава, вірніше — податковий орган, перестав трактувати законодавство, не мав права це робити. А держбюджет повинен формуватися так, щоб витрати формувалися, виходячи з реальних доходів. І щоб не було так, що з підприємця беруть стільки, скільки необхідно для того, щоб покрити витрати. Податкова реформа, впевнений Себастьянович, повинна забезпечити економічне зростання — «без цього не буде нічого». Якщо на першому місці стоятиме наповнення бюджету, то ми ніколи не запустимо економіку. А підприємець повинен бачити в державі не ворога, а свого партнера, зазначає він. Експерт називає три основні частини податкової реформи, розроблені цією групою. Перша — частка розподілу ВВП через бюджет має бути не більше 35%. За його словами, в конституції багатьох країн навіть є відповідна стаття. Друга — найнижчі в Європі податки на прибуток підприємств і навантаження на фонд оплати праці. Третя — бази оподаткування мають бути прості, такі, що виключають наявність кількох умов.
Група «Податки» також пропонує ліквідувати єдиний соціальний внесок і замість нього ввести фіксований соціальний податок — 499 гривень — для всіх тих, хто працює, незалежно від зарплати. Податок з фізичних осіб пропонується знизити до 10%, і разом з фіксованим соціальним податком цим вичерпуватиметься навантаження на фонд оплати праці. Також 10% становитиме податок на розподілений прибуток підприємств, а податок на прибуток підприємств дорівнюватиме нулю. Тоді ніхто не хитруватиме за допомогою трансфертного ціноутворення, не ховатиме гроші в офшорах. «Всі зберігатимуть гроші в Україні», — впевнений Севастьянович.
Але тут прозвучало запитання: якщо всі платитимуть однаковий соціальний податок, то як призначати пенсії? На нього відповів інший член групи «Податки», представник громадської ініціативи «Перший професійний уряд реформ» Тарас Козак. За його словами, пенсії буде взагалі ліквідовано, як це було зроблено в Грузії, а людям, які не мають засобів для існування, держава призначатиме невелику соціальну допомогу. Але не прозвучало інше запитання: якщо пенсії скасують, то чи буде у людей найманої праці стимул працювати у відкриту, чи не поснуть вони вимагати від працедавців залишити або повернути зарплату в конвертах?
У цілому обидві концепції, безумовно, виглядають привабливо. Але диявол, як відомо, в таких ось деталях... Чи зможе Мінфін, якому належить виступити генеральним координатором усієї реформаторської роботи, проведеної розрізненими силами громадськості і чиновників, знайти оптимальні рішення або ж, як уже не раз у нас бувало, все завершиться паліативом?
