Наприкінці минулого тижня НАЕК «Енергоатом» представила в Держінспекцію ядерного регулювання України концепцію будівництва третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Найцікавіше, що документ ґрунтується не на проекті В-392Б, який розглядався раніше і передбачає використання наявних законсервованих будівельних конструкцій. Тепер вибір «Енергоатома» — проект АЕС-92, який не може бути реалізований на існуючому будмайданчику, оскільки в ньому передбачені додаткові системи безпеки.
По-справжньому саме це повідомлення є топ-новиною, до того ж не лише для ядерного комплексу України. Адже, за словами першого віце-президента «Енергоатома» Олександра Шавлакова, пропоноване рішення призведе до подорожчання будівництва нових ядерних блоків. Але сталося так, що цю проблему трохи затьмарило кадрове питання. Наступного дня виконувачем обов’язків президента «Енергоатома» замість Віссаріона Кіма став Микита Константінов. Як бачимо, оприлюднення нової концепції будівництва Х-3 і Х-4 припало на період практичного безвладдя в «Енергоатомі», коли попереднього виконувача обов’язків усунули, а про його наступника ще не сповістили. Хто ж ухвалював рішення?
Цікаво, що це була вже друга за останні дні спроба Міненерго вугілля дати керівника атомному відомству. Спочатку міністр Едуард Ставицький виніс на розгляд Кабміну кандидатуру Данко Білея, але вона, що буває досить рідко, не зайшла у міністрів підтримки. Це можна пояснити так: «молодоукраїнці» в уряді, що прагнуть тотальної влади, певно, не чекали такої відсічі з боку «дідів» і програли.
Схоже, всю цю атомно-кадрову кашу заварила РНБО країни, ухваливши таємне рішення «Питання розвитку атомно-промислового комплексу і створення ядерно-паливного циклу в контексті забезпечення енергетичної безпеки України», введене в дію указом Президента України від 5 червня. Секретар РНБО Андрій Клюєв дуже правильними словами викладав цей документ, але, поза сумнівом, саме таємні положення він оминув. Певне світло на них пролив Президент Віктор Янукович, згадавши у щорічному посланні до Верховної Ради про диверсифікацію реакторних технологій шляхом будівництва нових енергоблоків атомних електростанцій неросійського виробництва. Це, на його думку, дасть змогу уникнути монопольної залежності від Російської Федерації. Що це було? Реальна заявка на впровадження вдосконалених реакторів CANDU канадського виробництва чи продуманий відволікаючий маневр від явно проросійської орієнтації в ядерному комплексі України, про що можна певною мірою судити за скандалом довкола ядерних складок компанії Westinghouse?
Утім, Константінов, найімовірніше, до цього жодного стосунку не має. У всякому разі, молодий чиновник заслужив на дуже позитивні характеристики від опитаних «Днем» екс-міністрів енергетики — Івана Плачкова та Сергія Єрмілова. Але тут є маленький нюанс. Джерела «Дня» нагадують, що Константінов вже працював в «Енергоатомі», коли ним керував нинішній регіонал, а колись соціаліст і «атомний король» — Андрій Деркач. Від останнього ниточка тягнеться до Давида Жванії. Виконавчий директор із правового забезпечення «Енергоатома» Геннадій Барабаш вважає цього народного депутата причетним до усунення Кіма від керівництва компанією. А від Давида Важайовича легко перекидається місток до тепер уже заклятого його друга Миколи Мартиненка, що все ще значиться в лавах «Батьківщини». Злі язики навіть кажуть про те, що місце голови НАЕК віддали Жванії як вдячність за постачання парламентських «тушок» з цієї фракції і жартують, що таке рішення інакше як таємною постановою РНБО не провести.
Але наскільки стійкими на своїх відповідальних посадах у нашій країні є виконувачі обов’язків? Практика засвідчує, що до рівня наділеного всіма правами керівника вони, як правило, не дослужуються. Так було з вельми шанованими в середовищі ядерників Володимиром Бронниковим та з нині негарно звільненим трудягою Кімом, якого, як стверджують, зняли, найімовірніше, за те, що він не погоджувався підтримувати грошима «Енергоатома» ні теплову енергетику, ні претендентів на «зелений тариф». Константінов на проблемі в.о., певно, не зациклюється. Коли його представляли колективові «Енергоатома», не сказав нічого нового, проте не забув серед головних завдань назвати фінансову стабілізацію компанії. Тому певні джерела кажуть про нього: «не втримається» і називають як майбутню реальну фігуру керівника «Енергоатома» його екс-президента Юрія Недашківського. Мовляв, «голка» цього кандидата глибоко схована в надрах РНБО...
Про таємниці кадрових ротацій в «Енергоатомі» «День» розмовляв із секретарем Українського ядерного товариства Сергієм Барбашовим. Щоправда, однозначної причини звільнення Кіма він не назвав, але навів, як він вважає, головну. Кім, на думку Барбашова, як професіонал-атомник був «дуже незговірливим у перерозподілі грошових потоків». «Невже державне підприємство має на збиток собі і бюджету підтримувати приватні? — запитує експерт і при цьому все ж таки зазначає, що у кожного директора АЕС, і в Кіма зокрема, — рильце не просто, як мовиться, в пушку, а й у шерсті. «За бажання до них прискіпатися, — зазначає експерт, — це робиться досить просто. Компромат на атомну верхівку у відповідних структур завжди під рукою».
«А чому не призначили Данко Білея?», — запитав «День». Барбашов не знає всіх подробиць, але передбачає, що цей висококласний професіонал просто не захотів бути «козлом відпущення». До того ж при обговоренні цієї кандидатури в Азарова, за даними експерта, стався якийсь неприємний випадок. «Білея серйозно образили, — стверджує він і додає: — Так розповідають очевидці». «Конфлікт на конфлікті, і всередині галузі, і з боку керівництва країни з керівниками нашої галузі», — пояснює Барбашов.
«Константінов буде, на вашу думку, неконфліктним?» — поцікавився «День». Секретар УЯТ погодився з цим припущенням і охарактеризував чиновника як «людину ахметовскої групи, яка працюватиме у напрямі корпоратизації і приватизації «Енергоатома», аби олігархи могли «маніпулювати низьким атомним тарифом, щоб заробляти на високому тарифі для теплової енергетики». При цьому Барбашов зазначає: «Микита Юрійович — молода людина. Він жодного дня не працював на виробництві, проблем галузі зсередини не знає. Згоден, він гарний чиновник, топ-менеджер, але в ядерній енергетиці не дуже високий професіонал. Посада людину змінює, особливо велика. Але мені подобається, що він здатен навчатися, виправляти свої помилки. Якщо це у нього збереглося, то це добре, а якщо його призначили лише тому, що він не протидіятиме олігархам, то це дуже погано».
Свої прогнози з цього приводу висловив у розмові з «Днем» енергетичний експерт, член парламентського комітету з питань ПЕК, ядерної політики і ядерної безпеки у Верховній Раді VI скликання Олександр Гудима. «Хто стоїть за Константіновим, — сказав екс-депутат, — я не знаю. Але розумію, що це призначення свідчить про те, що «Енергоатом» поки що не приватизовуватимуть, як мають намір це зробити з «Нафтогазом». «Енергоатом» притримають до президентських виборів. І віддадуть його тим людям, які будуть найнадійнішими стовпами. Хто це буде, мені поки що сказати важко. А Константінов — кадровий працівник. Колись, якщо людину призначали з певними умовами, зокрема тимчасово, з додатком в.о. тощо, то вона знала, на що може розраховувати, що можна і чого не можна робити. І тепер теж визначають рівень свободи. Константінову її багато не нададуть, і він, в міру свого розуміння, захищатиме інтереси «Енергоатома»».
Та все ж, як виявилось, Гудима знає, хто стоїть за призначенцем. Він нагадав, що Микола Мартиненко за всіх українських влад мав вплив на «Енергоатом» і що він у багатьох сферах співпрацює зі Жванією. За його словами, останній нині видається явною «тушкою», тоді як перший, особливо в атомній сфері, «став молодшим партнером». «Якщо обмежили свободу, а потім і зняли Недашківського, який був явною креатурою Мартиненка, — зазначає експерт, — то Віссаріону Кімові взагалі дали «команду», що добре вміє керувати грошовими потоками. А йому сказали: ось це твоє, а цим розпоряджатимуться інші. Тепер, напевно, щось отримає Жванія... А Константінов трохи атомник, і йому залишається лише ходити на якісь засідайлівки і говорити там про те, що потрібно «Енергоатому».
