Найперше, що помічаєш, — це відсутність запаху аміаку, як і будь-яких інших неприємних ароматів. Пахне чистотою, щастям і трохи молоком. За коровами тут доглядають, як за королевами, — в кожної своє ім’я, паспорт, місце і шана. Всі дані про тварин у комп’ютерній системі, якою керує робот зі штучним інтелектом. Завдяки чіпу-сережці на вусі корови, він ідентифікує кожну тварину і фіксує величезну кількість даних про неї. Якщо корова зайшла в станцію добровільного доїння не в свій час, робот її виганяє. А коли вчасно, — то виконує всі процедури: миє, доїть і дезінфікує. В той час тварина спокійно стоїть і їсть поживний корм. Після завершення процедури — робот її випускає. Про прив’язь на роботизованій фермі навіть не йдеться. Вода і їжа — цілодобово, як акомпанемент — класична музика. Словом, повний коров’ячий all inclusive. І це не в Америці чи Західній Європі, а в невеличкому селі Каташин, Чечельницького району.
РОЗВИВАЛИ АГРОБІЗНЕС, А ІНВЕСТУВАЛИ В ТВАРИННИЦТВО
Історія появи першої роботизованої ферми на Вінниччині має цікаві передумови. 2004 року власник сусіднього сільськогосподарського підприємства СТОВ «Ольгопіль» Павло КАЛЕНИЧ дослухався до прохання мешканців Каташина та Жабокрички навести лад у занедбаному кооперативі з кредитним боргом у 750 тисяч грн. Відмовити людям він не міг. Так, 2005 року виникла агрофірма «Україна — О», яка обробляє 2400 га угідь і займається тваринництвом. Його Павло Каленич називає нерентабельною галуззю, але закриття ферми означало б залишити місцевих жителів без роботи. А так вчинити не можна було. Тому спершу почали піднімати показники врожайності господарства, розвивати агробізнес, а завдяки цьому інвестували в тваринництво.
«Це дало можливість у 2015 році повністю модернізувати одну молочну ферму, яка була в напівзруйнованому стані. Ми її відремонтували і встановили сучасне автоматизоване обладнання. Збільшили доїльне стадо до 275 корів, а всіх разом голів ВРХ маємо 660, — розповідає Павло Каленич. — Якщо чесно, то на сьогодні тваринництво це соціальний проєкт заради людей, щоб вони мали роботу. Щоб отримати рентабельність, треба було подумати про кінцевий продукт — готову продукцію. Ми вивчали ситуацію, їздили в Швецію, й 2017 року заклали перший камінь у будівництво молокопереробного комплексу, що поряд. Завод дав можливість отримати якісний молочний продукт під брендом Villa Milk, який сьогодні представлений у торговельній мережі Вінниччині та столиці».
ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРОВИ — 30 ЛІТРІВ НА ДОБУ
Кілька тижнів тому господарники відкрили другий комплекс молочної ферми, який також відремонтували за останніми технологіями, а на додачу встановили роботизоване обладнання компанії DeLaval. На сьогодні воно не має аналогів ані в Україні, ані на пострадянському просторі, запевняє співзасновник компанії Villa Milk, директор АФ «Україна — О» Михайло ФЕДЧИШЕН. Усі виробничі процеси повністю автоматизовані, керувати ними можна як безпосередньо на місці, так і віддалено. Робот-дояр обладнаний контрольною функцією InControl, яка фіксує величезну кількість даних за кожне доїння і від кожної корови. Обробляє їх, аналізує і передає у вигляді простих візуальних звітів. Таке сучасне обладнання дає змогу мінімізувати людський чинник і отримати безконтактне молоко найвищої якості.
«Тваринний комплекс розрахований на 144 голови дійного стада. Головне завдання на сьогодні — виробити в корів інстинкт самостійно йти на доїння до робота, адже тварини не прив’язані і можуть вільно пересуватися комплексом — пити воду, їсти або користуватися спеціальними масажерами, — розповідає Михайло Федчишен. — На комплексі працює два роботи. На моніторах комп’ютерів, встановлених на станціях добровільного доїння, відображаються всі показники технологічного процесу. Кожен «дояр» знає, коли яка корова має доїтися, адже до вуха кожної тварини прикріплений чіп, який дає можливість зчитувати і бачити всю інформацію про корову. Фактично — це штучний інтелект, який розуміє, чи час їй доїтися, чи ні, і відповідно до того дає дозвіл на доїння. Він миє тварину, доїть, дезінфікує дійки і випускає. З використанням сучасної системи доїння надої від кожної корови збільшилися на півтора-два літри. На сьогодні продуктивність становить у середньому 30 літрів на добу. Тобто загальна потужність цього комплексу — понад 4 тонни молока. В майбутньому плануємо вийти на 360 голів дійного стада. Адже маємо ще два напівзруйновані приміщення, які в перспективі плануємо відремонтувати і перетворити на сучасні автоматизовані ферми».
Екологічно чисте молоко, яке надоїв робот, надходить у спеціальні резервуари, де охолоджується до необхідної температури. Це дає можливість ще довше зберігати корисні властивості продукту. Та на цьому процес не зупиняється. Далі молоко прямує на завод з переробки, який розташований на фермі. Лінійка виробів солідна. Молоко, кисломолочні продукти, чотири види питних йогуртів, славнозвісний грецький йогурт — загалом понад 20 найменувань. Майже 80% продукції постачається в торговельні мережі Вінниччини. Решту — доставляють у столицю.
ІЗ ДОМУ НА РОБОТУ — 15 ХВИЛИН ПІШКИ
Але повернімося до питання, яке завжди виникає, коли йдеться про роботів: що тепер робити сільськогосподарським працівникам, які раніше доїли цих корів? Павло Каленич заспокоює, що нікого звільняти не будуть, навпаки — з розширенням молочного комплексу кількість робочих рук збільшиться, зокрема на переробці. За його словами, людський фактор залишається вирішальним, і без людей, які зацікавлені в цьому, неможливо побудувати успішний молочний бізнес.
Нині на молокопереробному заводі працює з 16 працівників, їхню кількість планують збільшити до 25—30 осіб. Орієнтуються на молодих спеціалістів. Заманюють комфортними умовами праці і достойним заробітком. Той, хто вже працевлаштований у компанії Villa Milk, навіть не думає про заробітки за кордоном, відзначає завскладу Тетяна ШКІЛЬНЮК. Наприкінці червня буде рік, як дівчина почала працювати на виробництві після закінчення Брацлавського агроекономічного коледжу і задоволена своєю роботою.
«За фахом я бухгалтер, працюю переважно з накладними, контролюю заявки, відвантаження товару на реалізацію та наявність продукції на складі, — коментує Тетяна. — Робота мені подобається, буває, затримуюся, але ж завод під хатою. З дому на роботу йти 15 хвилин. Для працівників із Чечельника організований підвіз. Умови комфортні — чисто, охайно, ландшафтний дизайн на вулиці, а в повітрі пахне молоком. Зарплатою задоволена, для села це гроші. Головне, що я на місці, можу і працювати, і батьків доглядати».
ГОЛОВНЕ — ВИБРАТИ ПРАВИЛЬНУ СТРАТЕГІЮ
Молочний бізнес вважається одним із найскладніших у аграрній галузі. Останні тенденції свідчать, що рівень виробництва молока в Україні рекордно скорочується. Якщо за приклад взяти Вінниччину, то відповідно до статистичних даних, за підсумками 2019 року в області надоїли найбільше в державі молока — 764,4 тисячі тонн, хоча ця цифра менша, ніж була 2018-го, на 7,3%. А для порівняння — 2012 року в області виробили 847 тисяч тонн молока. 80% — це сировина від корів населення. Сьогодні поголів’я тварин у сільських дворах стрімко скорочується. За останні 5 років кількість ВРХ у приватних будинковолодіннях вінничан скоротилася майже на 40 тисяч голів Причина — низька вартість молока, яку пропонують заготівельники, — в середньому 5 грн за літр.
Разом з тим, як повідомляє Асоціація виробників молока, останнім часом спостерігається стабільне зростання частки якісного молока. Попри скорочення виробництва, з року в рік на переробні підприємства надходить дедалі більше сировини ґатунком «екстра» — як у відносних, так і у фактичних величинах. За підсумками І кварталу 2020 року, в структурі зданого на переробку молока, вперше за історію незалежної України, частка екстра ґатунку була більшою за всі інші види. Тим часом приклад молочної ферми в селі Каташин наочно демонструє, що і в тваринництві можна домогтися успіху. Головне — вибрати правильну стратегію і робити ставку не на продаж сировини, а на продаж готової продукції, тобто на переробку.
