Незаконні забудови стали буденним явищем міст-мільйонників, у яких кожен квадратний метр землі — на вагу золота. Навіть не зважаючи на економічну кризу, будівельні паркани й далі «обживаються» в останніх зелених «оазисах» спальних районів великих міст. А мешканців будинків, які поруч із забудовою, часто просто ставлять перед фактом, що біля їхнього житла незабаром має вирости двадцятиповерхова висотка або ж престижний торговельний центр замість зеленого скверика чи дитячого майданчика. У більшості міст з цією проблемою мешканці змушені боротися самотужки. У Києві ж нещодавно створили Тимчасову контрольну комісію з розгляду колективних звернень громадян з перевірки рішень Київради стосовно надання земельних ділянок юридичним та фізичним особам під забудову і фактів порушення забудовниками діючого законодавства. «День» запитував її голову Юрія ДМИТРУКА про те, скільки ділянок вдалося відвоювати на користь громади та як унеможливити в майбутньому прикрі випадки небажаного «сусідства».
— Чи багато громадян уже звернулося до вас зі скаргами про незаконне виділення земельних ділянок та їхню забудову?
— У нас на розгляді знаходиться 185 колективних звернень громадян стосовно законності забудов. Комісія вже розглянула матеріали 174 звернень, і 30 рішень Київради попереднього скликання скасовано. Але ми не тільки скасовуємо заяви. У 26 випадках забудовникам та мешканцям запропоновано комплекс заходів, із допомогою яких можна владнати конфліктну ситуацію. Ще 28 будівельних об’єктів перебувають на контролі, де ми продовжуємо моніторити ситуацію. В 15 зверненнях завершено розгляд справи, бо сторони знайшли спільне бачення вирішення ситуації.
— Можете озвучити рейтинг районів, у яких комісія зафіксувала найбільше земельних скарг?
— Найбільше колективних звернень надійшло з Шевченківського району — 41, з Солом’янського — 34 та з Печерського — 28. З решти районів надходило по 13—15 звернень.
— Чи виявлено у ході проведеної роботи порушення чиновників, які були причетні до незаконного виділення землі?
— Я б обережно відносився до формулювання цього питання. За великим рахунком, незаконних рішень Київради про виділення земельних ділянок немає. З точки зору діючого законодавства, всі вони виділені правильно. Що мається на увазі: перш, ніж виділити земельну ділянку, забудовник повинен надати Київраді певні дозвільні документи від кількох установ. Але на етапі прийняття Київрадою рішення про виділення земельної ділянки чинним законодавством не передбачено врахування думки мешканців щодо цієї забудови. Громадські слухання проводяться на етапі підготовки містобудівної документації, тобто після фактичного відведення земельної ділянки. Слухання повинні проходити у присутності представника місцевої райадміністрації, забудовників та населення. Якщо результати таких слухань позитивні, то тоді забудовник починає будувати. Якщо ні, то ніякого будівництва. Але в слуханнях, відповідно до нинішнього положення про громадські слухання, можуть приймати участь не лише мешканці прилеглих будинків. Інформацію ж про час та місце проведення слухань, за цим положенням, забудовник повинен подати у ЗМІ. Хто прочитав, хто не прочитав — для забудовника не важливо. У результаті слухань оформлюється протокол із зазначенням прізвищ та адрес проживання киян, які не проти такої забудови (нагадую, це можуть бути не обов’язково мешканці прилеглих до спірної території будинків). Забудовник та представник райадміністрації ставлять підписи під протоколом — і все. Часто мешканці території, яка підлягає забудові, вже постфактум дізнаються про слухання та протокол.
— То повернути таку ділянку тоді вже не можна?
— Питання у тому, що рішення про скасування виділеної земельної ділянки — це лише перший етап у боротьбі за неї. У більшості випадків відміна рішення про виділення земельних ділянок — це політичне рішення. Насамкінець комісія може допомогти скасувати рішення про виділення ділянки, мотивуючи це тим, що думка громадськості не врахована. Однак відмінити рішення в односторонньому порядку, згідно діючого законодавства, ніхто не має права. У земельному питанні є дві сторони: Київрада та забудовник. Коли ми скасовуємо рішення про виділення певної ділянки під забудову, то розуміємо, що забудовник на наше рішення подасть до суду. В 90% він виграє цей суд. І виграє не через корумпованість судової системи, а тому, що суд дивиться на законодавство, яким передбачено наявність дозвільних документів для виділення земельної ділянки та протоколу громадських слухань для початку будівництва. Так, із 30 відвойованих нами ділянок чотири вже скасовано судом на користь забудовників. Виходячи з отриманого досвіду роботи комісії за весь час, можу сказати, що сьогодні головне питання — це не відміна рішення про виділення землі...
— Яку альтернативу ви пропонуєте?
— 23 квітня на розгляд Київради буде винесено проект рішення про внесення змін до правил забудови в м. Києві, яке готує Головне управління архітектури і планування м. Києва. У разі прийняття даного рішення можна мінімізувати земельні махінації у майбутньому. Суть даного документа в тому, що об’єднується етап виділення земельної ділянки та етап підготовки містобудівної документації. Тобто Київрада не зможе вже виділити земельну ділянку до тих пір, поки забудовник не надасть проект забудови, який він планує реалізувати. Це відсіє земельних посередників та залишить на ринку тільки справжніх інвесторів.
— До редакції звернулися мешканці проспекту Перемоги 15-А, які вважають, що біля їхніх будинків намагаються провести незаконне будівництво. Люди говорять, що відбулося громадське слухання, під час якого вони не погоджувалися на проведення будівництва. Що порадите їм робити?
— У комісії є їхня заява та матеріал з приводу спірної ділянки. Ми включили це питання у порядок денний. Поки що важко сказати, законна чи не законна забудова. Але Головне управління земельних ресурсів м. Києва у відповіді нам повідомило, що потрібні для виділення ділянки дозвільні документи в забудовника всі позитивні. Стосовно містобудівної документації поки що сказати нічого не можу, бо до комісії вони не надходили. Якщо ж ми побачимо, що у протоколі громадських слухань буде відсутній підпис однієї з раніше згаданих сторін, тоді зобов’яжемо забудовника провести повторні слухання. А людям, якщо вони мають сумніви стосовно достовірності підписаного протоколу громадських слухань, я б порадив звернутися до районної адміністрації з проханням витребувати у забудовника цей протокол. Якщо в ньому наявні порушення, просто анулювати його.
