Отже, попередні підсумки парламентських виборів, які відбулися 30 вересня, підбито, переможці відомі. Та попереду ще коаліціада, під час якої визначаться справжні переможці, які зможуть утворити міжпартійні та міжблокові альянси, що дозволяють мати більшість у Верховній Раді і, відповідно, сформувати коаліційний уряд. На жаль, післявиборчий розклад такий, що склад правлячої коаліції нині не зможе спрогнозувати жодний експерт. Можливі навіть найекзотичніші варіанти. Однак «День» вважає найбільш вірогідними так звані базові коаліції — «помаранчеву» та «блакитно-червону» плюс блок Литвина, і тому розпитував своїх експертів саме про ризики, які можуть виникнути для України у зв’язку з їх приходом до влади.
Оксана КУЗЯКІВ, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
— За будь-якого формату коаліції завжди існують реформи, які повинні проводити кожна правляча коаліція, незалежно від того, широка вона чи вузька, «помаранчева» чи «блакитна». Частина згаданих заходів є популярними, а частина — ні. Проте, якщо їх не робити, то Україна не зможе рухатися у тому напрямку, в якому рухається увесь світ. Головна ж проблема полягає у тому, щоб у будь-якої коаліції вистачило політичної волі вжити таких заходів. Про можливі ризики важко сказати, бо немає загального документу з чітко виписаною політикою. Безумовно, якщо дивитися на передвиборчу програму — якщо ми говоримо про «помаранчеву» коаліцію — то БЮТ та НУ—НС багато в чому сходяться, але є такі моменти, які будуть викликати внутрішні дискусії. Зокрема, що стосується мораторію на землю. Це точка, яка у них різниться. Дискусійним може бути і питання термінів проведення військової реформи. Сам факт, що ця реформа потрібна, не викликає сумніву у жодної з політсил, але проблема полягає у її термінах.
За другого варіанту коаліції нічого не зміниться. Бо там будь-які невеликі партії, що вступлять до неї, будуть лише меншими партнерами Партії регіонів. Фактично — це буде економічна політика, яку проводить той Кабмін, який ми маємо нині. Це означає більшу ставку на великий вітчизняний бізнес і менше уваги до малого бізнесу.
Володимир КАЗАЧЕНКО, голова центрального комітету Профспілки металургів і гірників України:
— У будь-якій країні повинен переважати курс, зорієнтований на інтеграцію у світову економіку. Головне для профспілок у коаліційному питанні те, яку соціальну політику буде проводити уряд стосовно людей праці, зокрема, гірників та металургів, які дають 40% валютних надходжень країни та 30% ВВП. Мені здається, що завжди потрібно вдаватися до практики переговорів. Найважливіше — пошук компромісів заради процвітання нашої країни. Тому, чим ширша коаліція, яка у принципових питаннях досягне згоди, тим краще буде для суспільства. Адже це — згода не тільки у наших міських та районних общинах, а й у всій державі. Я за широку коаліцію. Які можуть бути ризики? Якщо знову розпочнеться ворожнеча між партіями і рухами, якщо триватиме своєрідний нігiлізм по відношенню один до одного, то це впливатиме на прийняття найважливіших законів у державі. Іноземні інвестори будуть обережнішими, бо гроші люблять тишу. Не слід забувати, що притік капіталу можливий тільки за умов нормальної економічній ситуації. Такий ризик можливий у будь-якому форматі коаліції. Соціальні ж програми, за які ратують профспілки України, у можливих коаліцій аналогічні. Інша справа, що, можливо, доведеться на деяких напрямках застосовувати непопулярні заходи. І ось тут інтереси партій можуть не збігатися.
Василь КРАВЧЕНКО, президент Міжнародного інституту фінансів:
— На мій погляд, починаючи з 2006 року політика вже не впливає на економіку. Люди працюють, незважаючи на суперечки політиків. Тому, мені здається, що від того чи буде «помаранчева», чи «біло- червона» коаліція — особливо великих ризиків для економіки України не буде. Основні ризики для неї пов’язані із зовнішніми факторами: ситуацією на світових ринках. Бо Україна — експортна країна. І, якщо там кон’юктура цін буде мінятися, то основні ризики теж зміняться. Внутрішня ж політика має вторинне значення. Хоча політичний колір теж може мати свій вплив. В Україні можна робити ставку на різні верстви населення. Партія регіонів в основному спиралася на великий капітал — це її основа. А «помаранчева» коаліція — більше тяжіє до середнього капіталу. Ось у чому різниця.
Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру Разумкова:
— Ризики будуть для всіх коаліцій. Полягають вони у тому, що країна не має єдино визначеної стратегії розвитку, а програми партій і блоків досить непослідовні. Потрібно буде врахувати і коаліційні результати, бо певні групи мають різні погляди на окремі програмні засади. Але ризики за рахунок компромісів і переговорів можна перетворити на вигоди. Питання лише в тому, хто і як формуватиме уряд. І тільки після перших кроків по цьому ми зможемо побачити, чи дійсно новий уряд сповідує принципи демократичного розвитку в економіці, чи він повертається до режиму ручного управління.
Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:
— «Помаранчева» коаліція вже була. І хоч у ній переважають радикальні партії, вона буде мати в міру радикальну позицію. А це ризик. Завджи, де є слово радикалізм, там існує ризик прийняття не виправданих швидких рішень. Стосовно комуністів і «біло-блакитних», то вони вже рік при владі. Тому ми уявляємо їхню політику. Я б сказав, що це менеджери представників великого капіталу, здатні до підтримки базових галузей народного господарства. І тут мова йде про ризик цільового використання грошей на підтримку неефективних галузей.
Олександр БАКУМЕНКО, голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України»:
— Зараз дуже важко про це говорити. Потрібно знати, яка буде програма в уряду, яким буде захист вітчизняного виробника. Як коаліція реагуватиме на підвищення цін? А від нього нікуди не подітися, бо ви бачите, що робиться із зерном у світі. Складно сказати... Я б дивився на ситуацію дещо інакше. Сьогодні потрібно зачекати, поки з’ясуються основні засади нового уряду і коаліції.
Едуард БАГІРОВ, голова правління Міжнародної ліги захисту прав громадян України:
— Я не бачу економічних ризиків для країни з формуванням «помаранчевої» коаліції. Наші і східні, і західні сусіди вже прийняли результати виборів. І, виходячи з тієї конфігурації політичних сил, які у нас утворилися, вони будуватимуть форму взаємовідносин і політичних, і економічних. Все залежить від того, хто очолить Кабмін, які будуть первинні завдання, і як їх реалізовуватимуть. Тому ризиків я не бачу. Навіть заява «Газпрому» це ще не привід для побоювань. Деяким політичним колам Російської Федерації не сподобався результат виборів. Зміна політичної орієнтації України і формування нової не змусить високопоставлених чиновників Російської Федерації, принаймні, явно і відкрито висловлювати своє незадоволення чи, в крайньому разі, застосовувати жорсткі економічні санкції або ж вимоги. Другий варіант коаліції розглядати сьогодні складно, бо у них не вистачає голосів для її формування. Згідно регламенту і Конституції потрібно, щоб було більше 226 депутатів. Тому коаліція може бути, але вона фактично не формуватиме виконавчу владу та її структурні підрозділи. Я скажу ще з приводу коаліції, яка формується... Вже існує усна політична домовленість про створення коаліції у складі «Нашої України», «Батьківщини» і блоку Литвина.
