Наслідки світової економічної кризи на собі вже відчуває 48% респондентів — резидентів України, ще 23% перебувають у їхньому близькому очікуванні... Такі результати дослідження громадськості днями презентувала комунікаційна група PRT, що опитала близько 70 представників основних секторів фінансового ринку України, а саме: інвестиційних компаній, компаній з управління активами, банків, страхових компаній тощо.
За даними дослідження, із загальної кількості опитаних компаній 70% вже переглянули свої плани розвитку, серед них 10% — стратегічно. Й Україна таким чином, як прогнозує вітчизняний бізнес, втратить три—чотири роки та приблизно 50—70 мільярдів доларів, а може й більше.
Уряд тим часом ініціює прийняття 49-ти законодавчих актів для попередження впливу світової фінансової кризи на економіку України. Про це днями заявила прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Для цього ж, звичайно, необхідно скасувати указ Президента про дострокові вибори, про що Віктора Ющенка й просять урядовці...
Втім, ініціатива дещо запізніла... Адже, згідно з думкою 71% опитаних підприємців, «влада не демонструє адекватну позицію в умовах кризи, у нас немає відповідальної влади». Хоча, можливо, для подолання наслідків кризи владі й бізнесу варто було б урешті-решт об’єднатися? «Так, вони мусять об’єднатися, — говорять 80% респондентів дослідження, проте додають: — Але це зовсім нереально!».
«Сердиті» опитані представники бізнесу й на засоби масової інформації, котрі, за їхніми словами, не завжди подавали об’єктивну інформацію про стан справ української економіки. Наслідок — неконтрольована паніка серед населення, про яку вже писав «День». Проте найбільшу образу бізнес має на державних мужів, котрі в умовах політичної нестабільності виявилися не в змозі приділити увагу суто економічним питанням...
«Достукатися до керівників держави — нереально. А це треба зробити, бо їм необхідно хоча б скопіювати дії інших країн. Хоча б так... А далі, хто знає, можливо, Україна знайде свій власний шлях виходу з кризи...» — коментує ситуацію перший заступник голови правління страхової компанії ALICO AIG Life Андрій Пікула.
Хоча Юлія Тимошенко, здається, іншої думки... Як вона висловилася на своїй прес-конференції у вівторок, на сьогоднішній день співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями проходить спокійно, в плановому режимі. «Немає ніякої необхідності здійснювати якісь екстраординарні дії. Країна живе в абсолютно нормальному фінансовому режимі», — сказала вона. До того ж відповідальність за рішення щодо кризи, як можна зрозуміти з її слів, також лежить не на урядові... «Все, що стосується запобігання наслідкам світової фінансової кризи, на 90% стосується рішень Нацбанку та РНБО. Уряд робить дуже локальні речі, які потрібні сьогодні, але найбільше, що нині необхідно, — щоб працював парламент, ухвалював необхідні закони та коригував бюджетну політику», — наголосила прем’єр.
Проте такі речі потребують часу, а його, як завжди, немає... Адже криза просто зараз робить свою погану справу... «Криза є, вона значна, — коментує віце-президент компанії з управління активами «КІНТО» Анатолій Федоренко. — І питання в тому, чому в Україні її прояви відбулися в найбільших масштабах, найбільш негативно... Україна зараз посідає одне з перших місць за падінням фондового індексу в світі та перше місце за рівнем інфляції в Європі. Виникає запитання: чому ми тут виявилися піонерами, хоча ще минулого року по фондовому ринку в нас був один із найкращих параметрів?».
За його словами, спрацювала в тому числі й недосвідченість... «Після пікового значення фондового ринку природно було очікувати й дуже глибокої ями. Але не такої, яка з’явилася в нас, як наприклад, понад 70% — на ринку акцій... За оцінками експертів, понад 80% внутрішнього портфельного капіталу в нас сформовано за рахунок іноземних коштів. Ми це знали, розуміли й давали собі звіт у тому, що як тільки відбудуться якісь катаклізми на світових ринках і хвиля інвестицій піде у зворотному напрямку, слід очікувати такого просідання. Запобігти цьому не можна було, але ж пом’якшити — цілком можливо», — додає Федоренко.
Утім, «поїзд пішов». Нині час долати вже наслідки кризи... А на це більшість опитаних експертів (63%) відводить термін у два—п’ять років. Хоча є ще й оптимісти (10%), котрі дають лише рік, песимісти ж (3%) — від 6 до 10 років... Експерти ж «Дня» пропонують свою оцінку вищезгаданих проблем.
КОМЕНТАРІ
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Iнституту економiчних дослiджень та полiтичних консультацiй:
— Ужитих заходів недостатньо, бо криза має комплексний характер. У цьому випадку політика захисту повинна бути проактивна, бо, за великим рахунком, ужиті заходи загальні. З одного боку — це підтримка банківського сектору, а з другого — повинно бути адекватне оперативне реагування на проблеми, що можуть іще виникнути... Для подолання наслідків фінансової кризи в Україні потрібно розглянути ще багато загальних моментів. Однак усі вони повинні вибудовуватися у конкретну систему. Має бути розроблена жива програма заходів. Тобто спочатку визначаються певні заходи, з яких потрібно починати, а далі — інші. Стосовно часових рамок подолання наслідків фінансової кризи в Україні сьогодні точної відповіді ніхто не дасть. Будь-який проміжок часу, озвучений експертами, буде суб’єктивним... І криза, так чи інакше, зачіпає всі сфери життя. Дуже важливо зняти політичну напругу. Потрібно консолідуватися. І від парламенту, й від уряду, й від Нацбанку вимагаються не просто активні, а розумні, виважені дії, високоінтелектуальні. Якраз отакі кризові ситуації — найкращий і найскладніший тест на політичну відповідальність, на інтелект в управлінні державою та на спроможність консолідувати зусилля для подолання негативних явищ у економіці, не намагаючись при цьому заробити політичні дивіденди від кризи.
Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— Проблеми, з якими сьогодні стикаються українські банки, результат дії не тільки від суто об’єктивних чинників, а й психологічних (чи буде населення довіряти банківській системі та не піддаватиметься паніці щодо депозитних вкладів). Судити ж про те, чи достатньо вжитих Нацбанком заходів, можна буде згодом, коли побачимо реакцію на ці заходи населення. До того ж, питання полягає навіть не стільки у вживанні Нацбанком оперативних заходів, скільки в необхідності розвивати структурні реформи у банківському секторі. Зокрема, поширювати небанківські інституції, розвивати систему споживчого регулювання, присутності іноземного капіталу на ринку. Це все стратегічні дії, які слід робити. Насправді сьогодні оговтуватися від кризи нам ще рано. Зараз ми спостерігаємо ситуацію, коли вона тільки-но почалася. Світові тенденції ще непевні: ринки то підіймаються, то падають, депресія на міжнародних ринках триватиме певний час. В Україні ж у жовтні банки справді у складному становищі. Але у листопаді-грудні ситуація стабілізується. Хоча депресивні явища, пов’язані зі зменшенням динаміки кредитування, з підвищенням умов надання кредитів, триватимуть досить довгий період...
Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ, керівник Групи радників голови НБУ:
— Сьогодні ми намагаємось упереджувати розвиток подій, тобто нейтралізувати можливий зовнішній вплив, вплив зовнішньої фінансової кризи. Постанова НБУ має на меті підсилити фундамент банківської стабільності, захистити вкладників. Що стосується прогнозів, то далі посилиться роль власних коштів підприємств, отже, говорити, що ці заходи несприятливо впливатимуть на економічну активність, я б не став. Економіка витримає ці заходи не гірше, ніж 2004 року. До речі, у нас сильно зростають кредити в цьому році, а вони працюватимуть і в наступні місяці... Тим, хто побоюється такого надмірного впливу, я можу назвати таку цифру: кредити в економіку, які вже надані, зросли з 427 мільярдів станом на 1 жовтня до 566 мільярдів гривень, у відповідному періоді 2007 року вони зросли з 245 мільярдів до 367 мільярдів гривень. Тобто приріст цього року на 17 мільярдів більший, ніж минулого... Ці кошти ще попрацюють в останні місяці цього року, тому економічна активність не зазнаватиме надмірних утисків. Проте уряд має поповнити ринок внутрішніх цінних паперів. Це допоможе у боротьбі з інфляцією, допоможе стабілізації кредитних ставок. А постанова НБУ діятиме стільки часу, скільки знадобиться. Багато залежатиме не лише від поведінки Нацбанку й уряду, а, звичайно, й від поведінки населення, від інших зовнішніх і внутрішніх факторів. Нацбанк не обмежується лише превентивними заходами щодо вже наявних депозитів. Нацбанк вимагає посилити роботу із залучення цих депозитів, починаючи від роз’яснень і закінчуючи вимогою більш активної відсоткової політики. Потрібно підвищувати ставки...
