Найближчої неділі в Україні оберуть не лише місцеву владу. Вибори розкажуть про те, чи придатні, на думку українців, нинішні правлячі партії для того, щоб й надалі керувати країною. Багато вирішуватиметься в останні дні перед голосуванням, і досвідчені політики використають їх для того, щоб здобути якомога більше електоральних симпатій.
ПОЛІТИЧНИЙ РОЗКЛАД
Так, парламентська фракція «Батьківщина» в останній тиждень перед 25 жовтня ініціює позачергову сесію Верховної Ради, аби ухвалити на ній рішення про зниження тарифів для населення на опалення. «Ми хочемо ініціювати позачергову сесію Верховної Ради для розгляду лише одного питання: зменшення рентної плати за газ, ухвалення такого закону і, як наслідок, — зменшення цін на газ для людей і тарифів на тепло», — пояснювала лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Вона також повідомила, що зараз триває збір підписів під петицією Президентові з вимогою «негайно втрутитися в питання необґрунтованості тарифів», і нагадала, що парламент України вже ухвалив у першому читанні закон про зменшення рентної плати на газ. Але прем’єр-міністр Арсеній Яценюк переконаний, що спроба парламенту проголосувати цей закон є політичною корупцією. «Зараз основне — це забезпечити містян субсидіями і не дати можливості з’явитися новим газовим олігархам», — сказав учора прем’єр на засіданні антикризового енергетичного штабу. Він також звинуватив газових олігархів у тому, що вони «занесли в парламент гроші для того, щоб знизити для себе податки».
Вимагати перегляду тарифів, парламентаріям, як і простим людям, звичайно, не забороняється. Але чи слід підштовхувати Президента до перевищення повноважень? Адже питання газових тарифів може розглядати і приймати щодо нього ті чи інші рішення виключно Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Щоправда, в даному разі йдеться про безпосередні інтереси народу, і гарант Конституції, безумовно, має право сказати слово на його захист. Але чи зробить він це під тиском політичної сили, рейтинг якої останнім часом боляче наступає на п’яти? Щоправда, тут можна було б перехопити ініціативу у суперника. Але на це далеко не кожен відважиться. Гадаю, що гора, найімовірніше, народить якщо й не мишу, то якийсь паліатив...
Тим часом у НАК «Нафтогаз України» і на рентну плату для газовидобувних компаній, і на тариф на газ для населення дивляться зовсім з інших, на перший погляд, абсолютно аполітичних позицій. Не акцентуватимемо уваги на тому, що голову цієї компанії Андрія Коболєва неодноразово і, схоже, в пику голові Міненерговугілля Володимиру Демчишину, який вважається людиною Президента, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк називав умілим і ефективним керівником. Чи можна додати до цього визначення ще й слово відданий?..
ВИМУШЕНИЙ І СВІДОМИЙ КРОК?
У спробі відповісти на це запитання зазирнемо у презентований днями річний звіт українського газового монополіста за 2014 рік. У розділі, присвяченому видобутку газу, зокрема, наголошується, що в березні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Податкового кодексу України. Згідно з ним ставку рентної плати за користування надрами для дочірньої компанії «Нафтогазу» «Укргазвидобування» збільшено з 20% у 2014 році до 70% від виручки за видобутий природний газ у 2015 році. У звіті вірнопідданськи наголошується, що «це був вимушений і свідомий крок, зроблений для того, щоб забезпечити фінансування субсидій в обсягах, необхідних для всіх споживачів, які їх потребують».
Тим часом в експертному середовищі існує усталена думка про те, що таке різке зростання податкового навантаження на газодобувні компанії безпосередньо впливає на рівень видобутку газу в країні, а також на фінансовий стан самої НАК. Але звіт «Нафтогазу» цю проблему, як бачимо, намагається оминути увагою. На папері, який, як відомо, все терпить, це можна зробити, але в реальному житті таку позицію треба пояснювати. І в Коболєва це непогано виходить.
Виступаючи минулого тижня перед журналістами, він розповів, що збитки в групи «Нафтогазу» є виключно «в регульованому сегменті, тобто там, де держава регулює ціну. У нерегульованому сегменті, де результат більшою мірою залежить від нас, ніж від державного регулювання, там, навіть незважаючи на війну і все інше, ми зуміли трошки збільшити прибуток». Надалі «Нафтогаз», за словами його голови, незважаючи на зусилля щодо скорочення витрат і підвищення ефективності, без вирішення питання з державним регулюванням, яке «заганяє» компанію у збиток, не перестане бути збитковим.
«СВЯЩЕННА КОРОВА»
«Але ми сподіваємося, і ті зміни, які є на ринку (закон про ринок газу тощо) дають змогу нам сподіватися, — каже директор з розвитку «Нафтогазу» Юрій Вітренко, — що ми не будемо збитковими, якщо державне регулювання буде більш правильним». Що при цьому мають на увазі в «Нафтогазі»? Звісно, зовсім не ренту, а передусім ціну на газ для населення. Водночас там відмовляються вести мову про тарифи для населення, киваючи на те, що право встановлювати їх це виняткова прерогатива НКРЕКП. «Оскільки джерелом видачі пільг і субсидій є рента, — каже заступник голови правління «Нафтогазу» з фінансових питань Сергій Коновець, — рента, яку нам встановили (у нас на це свій погляд), була визначена такою, аби закрити всю потребу в субсидіях».
Звідси можна зробити такий висновок: якщо субсидія — це священна корова, на яку зробила передвиборну ставку партія очільника уряду, то, відповідно, такою ж недоторканною стає для «Нафтогазу» і рента, що знищує власний видобуток газу в Україні. Але в молодій команді топ-газівників все ж таки розуміють: якщо зниження видобутку в «Укргазвидобування» триватиме, то за це доведеться відповідати. Тож перед донькою поставили завдання подати новий план її розвитку, що ґрунтується не на новому бурінні, а на інтенсифікації існуючих родовищ.
«Під цей план ми знаємо, де взяти гроші, — стверджує Вітренко, — а зараз ми хочемо припинити практику, коли є родовище, і там буриться нова свердловина, яка нічого не дає для видобутку. Ми хочемо впровадити горизонтальне буріння, освоювати глибші горизонти, підвищувати віддачу пласта за допомогою того ж таки гідророзриву. Відсоток виснаженості родовищ «Укргазвидобування» свідчить про те, що це, найімовірніше, єдиний шлях уперед».
МІНІ-НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
Коболєв аналізує ухвалений у першому читанні закон про зниження ренти. За його словами, якщо рента для підприємств, що видобувають газ на основі договорів про спільну діяльність, буде знижено, «то це не просто консервація СД (спільної діяльності), а передача ліцензійних прав, до того ж не на конкретну свердловину, а на все родовище». «Коли ми почали дізнаватися про всякі кулуарні чутки довкола цього, — веде далі він, — то зрозуміли, хто писав закон, і що люди, які це робили, вирішили його, можливо, неусвідомлено, ще якось змінити. Цивілізована ініціатива вилилася в те, що цей закон, якщо його ухвалять, буде великим подарунком СД».
«День» попросив Коболєва прокоментувати звинувачення від народних депутатів на адресу «Нафтогазу» в тому, що він отримує 48% всіх доходів «Укргазвидобування». «Люди, які кажуть про це, — заявив він, — показують лише одну частину розрахунків. Є газ, на якому ми заробляємо маржу, продаючи його населенню, і є газ, з якого ми зазнаємо величезних збитків. Якщо розглядати разом собівартість різних газів, які ми продаємо населенню, то наші збитки цього року становитимуть щонайменше 6 мільярдів гривень. А головний момент, який фігурує в парламенті і здатен змінити ситуацію, полягає в тому, щоб віддати весь газ власного видобутку на потреби населення. Це така собі міні-націоналізація».
«Але для цього треба ухвалити закон. Такого закону ми не бачимо, але бажання зниження ренти, особливо для приватних компаній, особливо СД, які є контпродуктивними з будь-якого погляду, з ним дивним чином збігається». «Єдиний шлях, який міг би вплинути на ситуацію, це ухвалення закону про те, що ми забираємо всі приватні свердловини, які з’явилися в чималій кількості за останніх 15 років, — доповнює свою не таку вже й повну відповідь газовий топ-менеджер і жартує: — І весь цей газ віддаємо на потреби населення, можна без «Нафтогазу» — ми не претендуємо. У цьому — корінь проблеми. А відсотки коректно дивитися, коли ми беремо увесь ресурс газу для населення в його вартості, увесь прибуток і всі збитки — ось тоді виходить повна картина».
ХІМІЯ ПРОЦЕСУ
Відповідаючи на ще одне запитання «Дня» (про калорійність газу, що подається населенню), Коболєв, всупереч неодноразовим звинуваченням в непрофесіоналізмі, виявив неабиякі знання з газової хімії і фізики. За його словами, калорійність газу, що його постачає населенню «Нафтогаз», вища за українську норму, яка досить близька до європейських стандартів, хоча в Європі є родовища, які дають украй низькокалорійний газ.
«Фізика процесу така, що якщо ваш прилад налаштовано, наприклад, на калорійність 8200, а вам подаватимуть газ 8300-8400, то ваш прилад не спалить цю калорійність і ви переплачуватимете за те, що ваша конфорка просто не здатна спалити, — роз’яснив він. — А висока калорійність нашого газу пояснюється тим, що газ, який надходить з боку Росії, кардинально вищий за норму. Вони переходять на старі родовища, де жирніший газ, в чому насправді немає нічого надзвичайного. Наприклад, «Укртрансгаз» проводив сьогодні вимір хімічного складу газу в Києві і зробив висновок, що він відповідає стандартам, і з цим жодної проблеми немає».
«Деякі люди наводять приклад, що чайник тепер довше починає закипати, — продовжує фахівець (зауважте, лапок немає). — Але це не залежить від якості газу. Це з якоїсь причини в конкретному облгазі тиск (у мережі) став дещо нижчим, ніж раніше. Лічильник показуватиме менше споживання газу, і на те, щоб закип’ятити воду в чайнику, піде більше часу. А калорійність газу в мережі у нас стандартна. У цьому можна легко переконатися». «Інформація про погану якість газу, на мій погляд, абсолютно надумана, — допомагає керівникові Вітренко, — на сайті «Укртрансгазу» постійно публікується відповідна інформація по регіонах, і її можна подивитися мало не онлайн».
