Адже офіційна інформація про події в Ново-Огарьово навіть не нульова, а мінусова. Особливо досягла успіху в негативних коментарях російська сторона. Українська дочка однієї російської газети викладає одкровення із цього приводу явно обізнаної особи — глави адміністрації президента РФ Сергія Іванова. Високопоставлений російський чиновник вважає, що візит Януковича в першу чергу пов’язаний з виборами до українського парламенту. «Зрозуміло ж, — говорить він, — що цей візит потрібен був до зарізу передусім їм — перед виборами». Іванов не без зневаги повідомив, що «нічого нового» в розмові президентів, зокрема й про ціну на російський газ, не було. «Ми пояснили ж їм, — сказав голова адміністрації, — що країни Східної Європи платять за російський газ іще більше!»
Складається враження, що цим абсолютно непідготовленим візитом українського Президента просто підставили... під вогонь критики опозиції. «Те, що поїздку організовували терміново, дату візиту узгоджували в останню мить, а порядок денний переговорів не було оприлюднено, — впевнений лідер всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок, — свідчить про невпевненість Президента України у власних позиціях напередодні парламентських виборів». Він також зазначає, що візит глави однієї держави до іншої країни й подальше укладання якихось угод на найвищому рівні за тиждень до виборів є нонсенсом в міжнародних відносинах. Тягнибок висловив думку, що в разі, якщо результати парламентських виборів будуть сфальсифіковані, «наша держава опиниться в тотальній політичній і економічній залежності від Кремля й потрапить у русло «русского мира», який активно розвиває Путін, а Росія й Білорусь будуть єдиними державами, які підтримуватимуть контакти з Україною».
Коментарі до підсумків московської зустрічі у вустах членів української делегації виглядають, швидше, як виправдання. «Переговори з актуального для України так званого газового питання тривають, і ми розраховуємо вийти на економічно обгрунтовану справедливу форму встановлення ціни на газ для нашої країни», — сказав після переговорів Янукович. Ще песимістичніше виглядають оцінки міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойка: «Сторони погодилися, що треба продовжувати діалог з цього питання». За словами міністра, незабаром має бути прийняте принципове рішення про дату відновлення газових переговорів. Але від чого воно (це рішення) залежить? Виявляється, як повідомив журналістам заступник глави «Газпрому» Олександр Медведєв, «Газпром» найближчим часом чекає від української сторони незалежної міжнародної оцінки її газотранспортної системи, яка (оцінка) має лягти в основу переговорів про створення консорціуму, про розвиток газотранспортної системи країни.
На переговорах, вочевидь, порушувалося й іще одне глобальне питання: чи буде Україна вступати до Митного союзу. Ще перед початком переговорів Янукович висловив бажання поговорити про «відносини з Митним союзом». «Ми вважаємо, що співпраця з Митним союзом приноситиме користь нашим товаровиробникам. Ми повинні глибину цих відносин збільшувати, це приноситиме економіці лише користь», — сказав Президент України. Така заява не могла не знайти відгук у Путіна. «Це настільки важливо для перспектив, як російської, так і української економіки, — сказав він, — що це природно — створювати особливі умови для розвитку коопераційних зв’язків».
Який суспільний резонанс отримав цей візит? До чого після нього Україна стала ближчою: до справедливої ціни на газ чи до Митного союзу? Ці запитання «День поставив експертам.
Геннадій РЯБЦЕВ, виконавчий директор НТЦ «Психея»:
— Україна в результаті цих переговорів ні до чого не прийшла. До будь-якої зустрічі лідерів країн готується низка документів, які можна було б підписати. Якщо таких документів немає, то результат може бути лише політичним. Але навіть його немає. А що стосується газу, то нам було сказано, що жодних пільг і жодних кроків назустріч Україні «Газпром» не зробить. Отже, на мою думку, з цією зустріччю ніхто й не пов’язував жодних надій. Я належу до співтовариства, яке пояснює нинішній стан справ у країні таким чином. Спочатку в Україні були сформовані завищені очікування, для реалізації яких нічого робити не треба. У результаті почав формуватися рух незгодних. І влада була вимушена шукати підтримки фінансово-промислових груп. А зараз благополуччям цих груп визначається стабільність держави. Фактично, олігархи замовляють державну політику. Вона — експортно орієнтована. А вступати до Митного союзу — це йти в розріз з вимогами ФПГ. Отже, перед владою стоїть вибір: відмовитися від підтримки ФПГ або зберігати статус-кво. Саме це зараз і відбувається.
Сергій ТОЛСТОВ, директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень:
— Сьогодні обговорюються різні варіанти виходу на справедливу ціну російського газу. Один із них — консорціум з управління нашою ГТС. Він поки не узгоджений, але, в принципі, ще можливий. Але якщо він створюється, тоді виникає два питання. Це російські вимоги щодо виходу з європейського Енергетичного співтовариства. Це неминуче хоча б тому, що інакше російська сторона не зможе погодитися з правилами Енергетичного співтовариства й другого й третього енергетичного пакету. Друге питання про ціни. Думаю, що в разі створення консорціуму певна корекція чинних газових контрактів усе-таки можлива. І зараз йдеться про нову, судячи з усього, міжурядову угоді щодо газової співпраці. Що стосується Митного союзу, то тут виникає питання рівнодоходності і, як паліатив, так званий білоруський варіант. Але він, знов-таки, можливий лише в разі приєднання до Митного союзу. Українська сторона намагається переконати Путіна піти на серйозніші поступки Україні, але він поки до цього не готовий. Можу передбачити, що в результаті переговорів у Москві ми наблизилися до отримання деякої знижки. Тоді як питання Митного союзу більш ніж принципове, й керівництво України піде на таке рішення лише в тому разі, якщо загроза банкрутства й краху економіки стане явною. Я думаю, що доти це питання відкладається.
Олександр НАРБУТ, незалежний експерт:
— Ми залишилися в тій же позі, як говорять в Одесі, «між там і тут». Немає просування до Митного союзу, якого точно не було, так само як і не було зустрічного руху до перегляду ціни на газ. Газова ціна для нашої влади — це своєрідний міраж, за допомогою якого керівництво України схиляють до глибшого діалогу, нав’язуючи ще й політичні рішення. За російським варіантом лише шлях України через Митний союз може призвести до справедливої ціни. Такий підхід у різних інтерпретаціях використовується керівництвом Росії. Особисто мене пригнічує в цих чисельних зустрічах, що не проводиться жодної системної роботи, щоб підвести під газові відносини, під співпрацю в питаннях транзиту газу до Європи й постачаннях газу до України якусь правову базу. Ми не можемо забувати, що в Росії монополії добиваються дедалі більших успіхів. І в цьому плані наше керівництво не робить жодних кроків, щоб підвести під роботу з «Газпромом», цим давнім монополістом, що працює не лише в СНД, а й у Європі, жорстку правову базу міждержавних відносин. У січні наступного року добігає кінця термін дії міжурядугоди, після чого працювати з ним буде ще важче. Завтра ми можемо стати свідками підписання деякої скороспілої угоди, яка сьогодні м’яко анонсується російською стороною. Вона називається «про подальше поглиблення співпраці в газовій сфері». Я дуже боюся, щоб вона за своїм змістом не нагадувала сумнозвісні Харківські угоди.
Валерій БОРОВИК, голова правління альянсу «Нова енергія»:
— Я думаю, що в результаті переговорів ми практично стали ближче до Митного союзу. Янукович практично загнаний у глухий кут. Цьому сприяли його політичні й економічні рішення, особливо в газовій сфері — Харківські домовленості. А зараз він розуміє, що, вступивши до Митного союзу, Україна практично втратить державну незалежність. Психологічно він перебуває в лабіринті, де маячить Митний союз. Але я сподіваюся, що все ж переможе здоровий глузд. Адже Янукович навряд чи хоче бути губернатором провінції Україна. Він, як і раніше, хоче бути правителем цієї країни. Отже, ми зараз є свідками боротьби двох психологій і двох ідеологій в одній людині. Як Янукович вийде з цієї ситуації, ми побачимо вже після виборів.
