Попри роки бойових дій на сході України і загрозу повномасштабної війни з Росією, над українською «оборонкою» й надалі нависає корупційна загроза. Що й підтвердили результати глобального Індексу доброчесності оборонного управління, який підготувала програма «Оборона та Безпека» мережі Transparency International. Згідно з масштабним дослідженням міжнародної організації, корупційні ризики в цій сфері все ще високі.
41 бал зі 100 можливих, місце серед групи країн з оцінкою «D» та причина вкотре заговорити про необхідність змін у господарстві Міністерства оборони... Результат України в найсвіжішому глобальному Індексі доброчесності з оборонного врядування, може, й не так засмучував би: є проблема, про яку говорять і намагаються подолати. З огляду на те, що нашими сусідами серед країн з високим ризиком корупції опинилися навіть представники Євросоюзу: Угорщина (41 бал), Португалія (44), Греція (47). Але й не набагато відстали від України такі країни, як Ботсвана (39), Уганда (38) та Росія (36).
Втім, у попередньому Індексі наша країна перебувала на тій самій позиції, а складався він ще 2015-го. Тоді, в реаліях постмайданної, воюючої країни тільки й розмов було про реформи, і військового господарства – зокрема. Минуло п’ять років, а проблеми залишилися тими самими.
У Незалежній антикорупційній комісії (НАКО), яка представила результати дослідження, кажуть: сподівалися цього разу побачити Україну принаймні на щабель вище – у групі «С». Щоби обговорити ситуацію, організація провела захід і запросила фахівців з питань оборони, громадських активістів та безпосередньо представників оборонного відомства.
Шанси на просування України в рейтингу давав ухвалений торік закон «Про оборонні закупівлі», кажуть представники НАКО. Цей документ передбачає прозоріші умови закупівлі техніки та іншої продукції в межах державного оборонного замовлення.
Але повноцінно працювати механізми закону з 1 січня 2021 року так і не розпочали: імплементація дуже затягнулася. Довелося навіть відстрочити набуття чинності низкою норм – Верховна Рада перенесла це на січень 2022-го.
При цьому й тепер залишаються ризики, що закон не запрацює. Тому що будь-яку організацію, державну або приватну, яка виконуватиме оборонне замовлення, повинні внести до спеціального електронного реєстру. Міністерство стратегічних галузей промисловості, яке відповідає за це, витратило чимало часу на створення такого реєстру, але його база наповнюється повільно. Станом на кінець листопада цього року там містилося лише 62 назви, тоді як у старому Реєстрі виробників продукції, робіт та послуг оборонного призначення було вказано 269 компаній. Досі там немає таких великих державних компаній, як ДП «Антонов», конструкторське бюро «Луч» та ін. Реєстр заповнили приблизно на чверть.
Якщо ж не буде заповненого реєстру, то не буде закупівель за новими правилами, каже голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр ЗАВІТНЕВИЧ. «Якщо з 1 січня не запрацює реєстр у повному обсязі, закінчиться термін дії перехідних положень. Наступного 2022 року закупівлі повинні здійснюватися згідно з законом – виключно із цього електронного реєстру. А сама процедура буде трохи пізніше, ніж 1 січня. Має бути спочатку прийняття бюджету, потім відправлення трирічного та річного плану закупівель, деякий час займе погодження. Але в січні 2022 року реєстр має запрацювати», – каже депутат.
Саме закупівлі та фінанси називають у НАКО найбільш схильними до корупції сферами. А ситуація з військовими закупівлями взагалі є критичною, кажуть там. І навіть імплементація закону «Про оборонні закупівлі» може не розв'язати проблему остаточно. Адже й досі витрати військового відомства засекречені. Хоча, як на конкретних прикладах доводять експерти, вартість можна знайти у відкритих джерелах.
Так, керівник Проєкту реформи оборонних закупівель Артур ПЕРЕВЕРЗЄВ каже, що на практиці в Україні засекречують вартість озброєння та військову техніку, тоді як кількість і технічні характеристики закупленого регулярно висвітлюють медіа.
«Половину із того, що закуповують зараз за секретними процедурами, можна закуповувати не таємно і без ризиків для національної безпеки», – переконаний він. Фахівці кажуть, що чинна система сприяє необґрунтованому засекреченню закупівель та корупції. Гліб КАНЄВСЬКИЙ, голова експертної організації StateWatch, навів конкретний приклад: закупівля машин «швидкої допомоги». У межах державного оборонного замовлення ціна цієї закупівлі не публічна, але її можна дізнатися із рішення суду в Єдиному реєстрі судових рішень, яким Міноборони зобов’язали сплатити понад 19 млн грн за виконання цього контракту. Відтак із цих відомостей дізналися, що одна машина «швидкої допомоги» коштувала 2,5 млн грн, тоді як у системі Prozorro можна знайти подібні закупівлі за значно нижчою ціною.
У свою чергу волонтери, котрі збирають на забезпечення армії десятки мільйонів гривень, нарікають, що секретність стає на заваді, щоб чіткіше бачити потреби. Так, вони спілкуються з армійцями безпосередньо, і ті розповідають про те, чого їм не вистачає найбільше саме на цей момент. Але було б краще, якби можна було бачити те, що конкретно забезпечать за рахунок оборонного бюджету, а що «закриють» волонтери.
Так, волонтери й надалі забезпечують армію транспортом, дронами і квадрокоптерами, тобто тим, що мають закуповувати за секретними процедурами. Хоча могли б спрямовувати ці кошти на інші напрямки, а не покривати закупівлі, які мали би здійснюватися в межах державного оборонного замовлення, вважає волонтер Сергій ПРИТУЛА.
У Міноборони ж запевняють, що готові до зняття секретності з низки напрямків оборонної закупівлі. Як і не заперечують про існування корупційної проблеми – з якою обіцяють і надалі боротися. «Ми розуміємо, що наявність цієї проблеми в армійському середовищі гальмує ефективність оборонної реформи. Тому вимоги міністра оборони щодо подолання корупційних явищ, забезпечення доброчесних управлінських рішень з використання оборонних ресурсів має усвідомити кожен військовий керівник та державний службовець», – каже начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України Ігор ЧУХРАЙ.
Армійцям же радять і надалі дослухатися до висновків та порад експертів, котрі вже не перший рік працюють над позитивними змінами в українській «оборонці». А ще – брати приклад із країн, які звично очолюють рейтинг Індексу доброчесності оборонного управління. Абсолютним лідером виступає Нова Зеландія, у якої 85 балів із сотні можливих. Серед інших країн з найнижчими корупційними ризиками – Велика Британія, Латвія, Бельгія, Норвегія.
