Україні пропонують новий формат участі в рамках зернового пулу разом із Росією та Казахстаном. Як повідомив «Інтерфакс», президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський, угоду про створення причорноморського зернового пулу в новому варіанті можуть підписати вже в рамках проведення другого Всесвітнього зернового форуму, який запланований на початок жовтня в Москві.
Нагадаємо, що вперше ця ідея виникла в червні 2009 року в Санкт-Петербурзі під час першого Всесвітнього зернового форуму. Проте вона так і залишилася ідеєю, хоча сторони поверталися до неї регулярно. Так, у середині липня цього року про це дискутували прем’єри України та Росії Микола Азаров і Дмитро Медведєв на зустрічі в Сочі. У свою чергу міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк заявив, що Україні цікаве питання створення зернового пулу з Росією та Казахстаном, але за умови врахування інтересів країни та її статусу як одного з найбільших гравців світового ринку зерна.
«Це може бути меморандум або угода. Нині це питання опрацьовується аграрними міністерствами», — повідомив президент Російського зернового союзу. Нагадаємо, що спочатку обговорювалася ідея кооперації трьох країн на світовому ринку зерна силами держкомпаній. «Але вона «спочила в Бозі», зараз ми говоримо про те, що пул повинен ѓрунтуватися, перш за все, на інформаційному обміні, на правилах узгодження внутрішніх програм, які матимуть рекомендаційний характер», — заявив Злочевський. За його словами, «в рамках дорадчого органу (який планується створити) вироблятимуться рекомендації, в першу чергу, з програм регулювання зернового ринку, вартісних параметрів, інших напрямків, а також формуватимуться прогнози».
Ініціатори створення зернового пулу (російська сторона) продовжують переконувати, що, мов, він необхідний, тому що саме в чорноморському басейні, на відміну від інших точок експортного відвантаження зерна, існує сильна конкуренція між країнами. «Скрізь конкурують суб’єкти підприємницької діяльності, компанії, а тут — наші країни, тому ціни чорноморського басейну хронічно на $10—15 за тонну нижчі, ніж, скажімо, в Мексиканській затоці чи в Руані, хоча повинно бути навпаки, — заявив він. — Нам же доставити зерно, скажімо, до Єгипту дешевше, ніж американським постачальникам, значить — наше зерно повинно бути дорожчим». Тому недомовленість впливає на вартість українського, російського та казахського зерна у бік її пониження. «Тому треба домовлятися найперше в рамках чорноморського басейну про те, щоб нівелювати наші збитки, конкуруючи один із одним», — говорить голова зернового союзу. При цьому він запевняє, що маючи хороші портові можливості для перевалки зерна на експорт, в України недостатньо зернових ресурсів, щоб завантажити їх повністю. «У нас, навпаки, перевалки не так багато, як в Україні, хоча вже вистачає для власних обсягів, але при цьому багато зерна, у тому числі й на кордонах із Україною, — сказав він. — Можна зробити так, щоб Україна відвантажувала більше зерна на експорт, а обсяги перевивезення ми відшкодовували б їй за рахунок власних ресурсів, при цьому заощадимо на логістиці і ми, і українці».
Українські експерти вважають, що Україна може співпрацювати з Росією і Казахстаном щодо вироблення єдиної логістичної політики в портах і елеваторах причорноморського басейну, але не більш того.
«З точки зору координації своїх дій у питаннях логістики та формування єдиної цінової політики на своє зерно для світового ринку, ми справді завдяки цьому можемо стати впливовим гравцем», — говорить голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. Так, зараз, говорить він, світова ціна на зерно нижча його собівартості. «Якби наші три країни могли домовитися в питанні ціни та виставили свою позицію спільно, то ринку б нічого не залишалося робити, як погодитися з нею, тому що йдеться про великі обсяги», — деталізує він. На його думку, в рамках співпраці щодо зернового форуму можна також говорити про створення чорноморської біржі, тому що Причорномор’я — це величезний регіон, де формуються значні обсяги зерна.
А генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа теж погоджується, що в останньому варіанті створення пулу логіка є. «У портах все зерно перетинається, і компанії-експортери на вибір можуть купувати або українське, або російське зерно. При цьому урядова підтримка тих чи інших експортерів нічого не змінює, адже пропозиція велика, і ціни падають», — пояснив він. Але перш ніж щось координувати, говорить Лапа, треба самим розібратися у своїх інтервенціях. «Наскільки я розумію, то на ринку сусідів ніхто не знає, коли почнуться інтервенції в Росії», — говорить він.
