«Iнтереси бізнесу повинні враховуватися політичними партіями, рухами, лідерами. Якщо уряд приймає антиринкові рішення, то країна скочується вниз у своїй економіці», — така позиція голови Ділової ради України Дмитра Швеця. За його словами, приклад недавньої хлібної кризи дуже добре це ілюструє.
Ціна зростає не тільки на хліб, але й на інші продукти харчування, підкреслює голова Ділової ради, «і не треба було домішувати до цього політичну ситуацію». Адже це ринок, ринкові механізми, які «однією постановою просто ламаються». Так, Кабінет Міністрів вирішив, що цінам на хліб зростати не варто. Від цього страждають хлібозаводи, яким не бачити прибутку, упевнений Швець. «Виходить так, — каже він, — що заборонили піднімати ціни, хоча зростання цін на сировину очевидне через неврожай, а зараз ще і сільгоспвиробники мають збитки, оскільки не можуть продати своє зерно на експорт, а контракти ж підписано». Якщо уряд робить держзакупівлі на наступний рік, і зерна буде достатньо — значить, це добре, значить, уряд засвоїв урок із цієї ситуації.
Коментуючи сьогоднішню ситуацію в країні, Швець каже: «Політична криза в Україні, безумовно, позначається негативно і на бізнес-кліматі, i на економічній ситуації в країні. Та я не можу сказати, що наступає економічна криза. Але позитивного розвитку немає — це точно». Бізнесмен вважає, що Україні не раз давався шанс на економічний підйом, але через низку причин вона ним не скористалася. Під час парламентських виборів 2006 року «в багатьох бізнесменів з’явилася надія, що нарешті в Україні наступить стабільність, стабільна влада надовго», — розповідає Швець. Але влада сама все зіпсувала, не ведучи конструктивного діалогу з бізнесом...
Надмірне втручання політики в економічну сферу ускладнює ситуацію не лише всередині країни. «Росія — найбільший партнер і найбільший інвестор в Україну. Я думаю, що всі наші економічні війни — це політичні ускладнення, які сталися після оранжевої революції, — підкреслює Швець і додає: — Я думаю, що бізнес повинен бути відділений від політики. Це саме той випадок. І наша влада, і російська повинні це розуміти».
Є у голови Ділової ради і свої «рецепти»: «Щоб уникнути подібних воєн, бізнесмени повинні мати можливість купувати бізнес у Росії, бути акціонерами російських підприємств, а російські бізнесмени повинні мати можливість так само бути акціонерами і власниками наших підприємств». Якби російські підприємства володіли металургійним комплексом в Україні, то вони були б зацікавлені в тому, аби газ в Україну йшов за низькою ціною, впевнений Швець. І ще політики у своїй боротьбі не повинні торкатися бізнесу. Навіть на словах. «Після політичних заяв, які були в 2005 році зроблені Юлією Тимошенко, — пояснює Швець, — деякі російські бізнесмени були готові згорнути виробництво в Україні». «Сьогодні у нас знову вибори, знову невідомо, яка політична сила переможе», — зазначає Швець.
Багато проблем, що виникають між бізнесом і урядом, Швець пояснює тим, що інформація просто не доходить до керівництва. «Ми знаємо, що раду підприємців ліквідовано. Та я впевнений, що якби до Віктора Федоровича (Януковича) від бізнесу доходила інформація, він би приймав рішення», — вважає Швець.
