Минулої суботи в багатьох країнах світу відзначали день боротьби проти сланцевого газу. В Україні, яка полюбляє чим-небудь вирізнитися, цей день перенесли на день наперед, вочевидь, для того, щоб про проблему дізналися не лише самі активісти, а й причетні до видобутку цього ресурсу чиновники. Група молодих людей організувала театралізований перформанс під стінами Міністерства екології та природних ресурсів. Вони розповідали перехожим про те, що у Франції запроваджено кримінальну відповідальність навіть за спроби розвідати родовища сланцевого газу.
Молодий хлопець з невеликою борідкою, якого називали Олексієм, переконливо віщав у мегафон: «Навіть смішно чути, що в Україні сланцевий газ називають нашим майбутнім, і, головне, безпечним майбутнім. Сподіватися, що у нас, на відміну від Франції, видобуток сланцевого газу буде безпечним, несерйозно». Молодий еколог повідав про відповідь Держгеонадр України на відповідний запит. У ньому, за його словами, наголошувалося, що серйозних досліджень в Україні ще не проводили, але очевидним є існування низки загроз: знищення поверхні землі, оскільки технологія видобутку сланцевого газу передбачає створення розгалуженої інфраструктури, безліч свердловин і ємностей для відстоювання рідини, яку закачують до цих свердловин. Активіст знає, що в США індустрія сланцевого газу вже знищила територію, більшу, ніж наша Україна. Але там уся ця територія не заселена, тоді як в Україні таких пустинних місць просто немає. У листі Держгеонадр також йдеться про загрозу забруднення грунтових вод. І невипадково акцію проти сланцевого газу, за словами хлопця, підтримують такі відомі люди, як Пол Маккартні, Леді Гага й інші...
Тим часом розпочався перформанс, і миловидна дівчина показала всім два свіжі яблука з листочками. Це були чисті, не забруднені плоди, і її партнер почав їх апетитно наминати. Наступний оратор на ім’я Сергій стверджував, що пікетники не борються проти ресурсів, які на Землі закінчуються. Зате він агітував за ресурси, що є чистими й невичерпними: за сонце, вітер і воду (гідроенергію).
Який жаль, що цього не могли побачити чиновники міністерства, хоча, хто знає, вони, можливо, підглядали у вікна. А на сходах міністерства з’явився хтось у циліндрі, втілюючи, вочевидь, дядька Сема, потім усім показали темну, як чифір, рідину в якійсь посудині. Жовтий будинок з написом на фронтоні «Міністерство екології та природних ресурсів» зневажливо мовчав. Заздалегідь знаючи про перформанс, він не завдав собі клопоту виставити проти його молодих учасників свого офіційного спікера. Є підозра, що ця солідна установа просто не має думки.
Спростовувати пікетників-театралів виставили главу громадської організації Спілка геологів України Павла Загороднюка. «День» поставив йому пряме запитання: чи дійсно видобуток сланцевого газу в Україні є небезпечною справою? І ось що він відповів: «Сьогодні, повторюю, саме сьогодні, тому що завтра може бути інша технологія, для видобутку сланцевого газу дійсно необхідно багато води, яку використовують для гідророзриву. Це є екологічною проблемою. Але абсолютно надуманою є проблема щодо великої екологічної шкоди. Швидше її використовують для піару таких людей, як Леді Гага. Ситуація довкола сланцевого газу дуже заполітизована. У Болгарії заборона була запроваджена в результаті явно проплаченої акції, проведеної просто для того, щоб один з постачальників газу не втратив цей ринок. У Франції задавили сланцевий газ, швидше за все, зусиллями потужного атомного лобі. Воно теж не хоче втрачати енергетичний ринок. Отже, екологічні проблеми й ризики дійсно існують, але їх можна вирішувати. Можу запевнити, що компанії, які прийшли до нас добувати поки що не сланцевий, а газ твердих піщаників, екологічно відповідальні. Вони принесуть нам нові технології, зокрема й очищення й складування води, що використовується в цій технології. І я тут жодних нерозв’язних проблем не бачу. І, чесно кажучи, реального грунту для спекуляцій, які ми чуємо з вами сьогодні з вуст дилетантів, немає. Я побоююся, що й в Україні антисланцевий рух може посилитися. Адже в нас один і дуже потужний постачальник газу. І йому, як відомо, сланцевий газ в інших країнах дуже не до вподоби. Проте я думаю, що в Україні сланцевий газ не заборонять — цього не можна робити, тому що це для нас питання енергетичної безпеки. Наші родовища вичерпані».
Тим часом нечисленні пікетники скандували: «Сланцевий газ — ні!», а співбесідник «Дня» продовжував: «Сланцевий газ — це на сьогодні єдиний наш шлях до енергетичної незалежності, хоча запаси його в Україні ще не досліджені і, я б сказав, незрозумілі. Але геологічні передумови для них є. Запаси потенційно великі, проте поки ніхто їх не вивчав». «І, слава Богу, — додав Загороднюк, маючи на увазі іноземних інвесторів, — що є люди, які можуть і хочуть вкладати гроші в ризиковані проекти». Приблизно те саме експерт розповів й іншим журналістам, яких на перформансі було чи не більше, ніж його організаторів. Отже, можна стверджувати, що протестний захід закінчився з рахунком 1:1. А хто ж правий? Притягнені «Днем» до цієї дискусії незалежні експерти також не зійшлися в думках.
Експерт Національного енергетичного центру України Дмитро ХМАРА зазначив: «Сланцевий газ не можна розглядати як безпечне джерело енергії й елемент нашої енергетичної незалежності. Це надзвичайно небезпечна копалина. Він гірший не лише за звичайний газ, а й навіть за вугілля. Розвивати цей напрям за умови, що є потенціал для таких альтернативних джерел енергії, як сонце, вітер, гідроресурси, — просто безумство. І тому що це дуже дорого, і з погляду небезпечного впливу на довкілля».
Голова громадської організації «Комітет енергетичної незалежності України» Іван НАДЄЇН іншої думки. «Ситуація із сланцевим газом, особливо з протестами проти його розвідування й видобування, справді пов’язана із загрозами, але насамперед для сьогоднішніх монополістів на світовому енергетичному ринку. Їм не подобаються приклади успішного видобування сланцевого газу і широкого використання для цього сучасних технологій. Вони вже стали звичайною справою в США і все більше поширюються в Європі. Але є й випадки, коли тиск монополістів призводив до того, що деякі країни відмовлялися від своїх намірів у цій сфері. Наприклад, у Болгарії. Там під тиском «організованої» «Газпромом» громадськості відмовилися від таких проектів. За це країна відразу дістала невелику знижку на російський газ. Насправді сучасна технологія, яку застосовують у таких проектах, екологічно безпечна, і Україні не можна від неї відмовлятися. Для Росії експорт газу до України — це майже третина всього її експорту. Отже, від України, від того, скільки вона споживає російського газу, великою мірою залежать фінансові показники монополіста. Я не виключаю, що акції протесту проти сланцевого газу можуть проводити в інтересах і на догоду російській газовій монополії. Але Україна перебуває в такій ситуації, що їй необхідно використовувати будь-який шанс, щоб укріпити свою енергетичну незалежність. І сланцевий газ допоможе це зробити».
