Бюджетні перипетії тривають. Не встигла країна оговтатися від екстремального обговорення й ухвалення бюджету-2008, а вже час розглядати зміни до нього. Бюджетну істину нині шукає чимало фахівців, починаючи від Секретаріату Президента й закінчуючи сільськими громадами. Але якщо зауваження Секретаріату таки доведеться врахувати, то іншим навряд чи так щастить...
Саме про це йшла мова на зібранні Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). Учасники стверджували: новий бюджет приніс реальному сектору економіки багато проблем. Адже видатки на споживання зросли в ньому на 57%, у той час як зростання ВВП сповільниться. На кінець року це, за словами президента УСПП Анатолія Кінаха, призведе до розкручування інфляції до 15%.
Але не тільки проблема інфляції турбує промислову еліту країни. Підприємців непокоїть, що цього року буде ліквідовано «як неефективні» ряд програм економічного розвитку. Підтвердити чи спростувати цей вирок виробники не можуть, бо відповідного переліку не бачили. Тому урядові дії їм нагадують купівлю кота в мішку. Комусь, може, й пощастить. Та якщо відносно цих програм якась надія на випадок ще залишається, то багато які бюджетні «новації» уряду вже достеменно відомі. Це — зменшення видатків на будівництво житла, розвиток іпотечного кредитування, енергозбереження та реформування житлово-комунального господарства. І за таких умов буде, скажімо, реалізовуватися обіцяна міністром житлово-комунального господарства Олексієм Кучеренком галузева реформа? Розрахунок у ній зроблено значною мірою на приватні інвестиції, причому на одну державну гривню потрібно залучати 4—6 приватних. А якщо буде, скажімо, ноль? То скільки на нього можна отримати?
Найбільше невдоволення у бізнес-середовищі викликає податковий блок питань. Уряд знову повернувся до практики внесення податкових змін законом про бюджет. Обурює підприємців і збереження у бюджеті норми про непоширення на податкову службу дії закону України «Про основи господарського нагляду». «Це фактично зводить нанівець усі досягнення цього закону і розв’язує руки податковій», — говорить «Дню» один із учасників засідання, який не побажав, щоб його прізвище світилося в пресі. Підприємці сподіваються на Президента, який на бізнес-форумі щиросердно пообіцяв виправити цю несправедливість.
Та поки цього не сталося, всі пропозиції щодо поліпшення податкового законодавства й адміністрування податків спрямовувалися присутньому на зібранні УСПП заступнику голови ДПАУ Сергію Лекарю. Головним чином йшлося про проблеми з ПДВ. Лекар, як йому й належить, заспокоював, мовляв, жити будете. У квітні податкова планує розрахуватися з усіма ПДВ-боргами, а далі запровадити автоматизоване відшкодування податку — і проблема знята. Щоправда, наявний болгарський досвід iз автоматизованим відшкодуванням цього податку не такий вже й оптимістичний. Болгарія відмовилася від цього механізму після першого ж року його використання, мотивуючи це економічною невигідністю.
Довелося заступнику голови ДПА вислухати й критику з приводу наміру ліквідувати податкові векселі. Підприємці твердять — це створює проблему відволікання обігових коштів і призводить до зниження конкурентоспроможності підприємства. «Доки не запрацювало підприємство, не запрацювало обладнання, одразу сплата 20% ПДВ різко знижує фінансові можливості підприємств. Це призведе до зменшення інвестиційного імпорту, що для нас дуже важливо, враховуючи завдання щодо модернізації нашої економіки», — говорить Кінах. До того ж, ця норма породжує ще один нонсенс: держава фактично подвоює негативи для роботи підприємств, яким і так заборгувала ПДВ.
Позиція УСПП повністю співпадає з думкою Федерації роботодавців України (ФРУ). «Для багатьох українських експортерiв це означатиме збiльшення в три- чотири рази щомiсячних сум вiдшкодування ПДВ з державного бюджету. А враховуючи постiйну проблему з неповерненням ПДВ, це призведе до важкого фiнансового стану цих пiдприємств i, вiдповiдно, до зменшення надходжень до мiсцевих та державного бюджетiв, соцiальних фондiв. Особливо нищiвний фiнансовий удар буде завдано по виробниках-експортерах, якi використовують у виробничому процесi iмпортну сировину та комплектуючi», — зазначається у відкритому зверненні Федерації до уряду. Роботодавці розуміють, що такі дії безумовно сприятимуть наповненню державної казни, однак лише на першому етапі. Адже для виробників відмова від векселів — це пряма загроза вимивання обігових коштів з виробничого циклу. У зверненні вказується, що до ФРУ вже звернулися десятки пiдприємств, якi пiсля введення заборони на застосування податкових векселiв опинилися на межi зупинки. Бiльшiсть iз них — потужнi виробники, якi дають роботу десяткам тисяч найманих працiвникiв.
