Прем’єр-міністр України раніше заявляв, що квотування експорту зерна, можливо, буде відмінене після того, як Міністерство аграрної політики відзвітує Кабінету Міністрів про виконання плану з забезпечення держави необхідними запасами зернових. Очевидно, міністерство з цим завданням ще не справилося. Як би там було, наприкінці минулого тижня Україна встановила нарешті нові квоти на експорт зерна. До кінця поточного маркетингового року зернотрейдери отримали право продати 1106 тисяч тонн, у тому числі пшениці й жита — по три тисячі тонн. Квота на експорт ячменю становить 600 тисяч тонн, кукурудзи — 500 тисяч тонн.
Одночасно уряд відмінив колишні квоти, введені постановою від 17 жовтня (тоді за кордон передбачалося продати 1603 тис. т, у тому числі 400 тис. т пшениці, по 600 тис. т ячменю й кукурудзи й 3 тис. т жита).
Як раніше зазначали представники Міністерства аграрної політики, нові квоти не враховують раніше виділені, якщо лише останні були використані. Крім того, уряд створив комісію з восьми осіб для розгляду заявок на видачу ліцензій на експорт зерна й розподілу квот на чолі з першим заступником міністра економіки Сергієм Романюком. Його заступником у комісії призначено заступника міністра аграрної політики Івана Демчака. До складу комісії ввійшли також представники Мін’юсту, ГоловКРУ, Держмитслужби, Мінфіну, народний депутат Сергій Рижук, а також голова Української зернової асоціації Володимир Клименко.
Згідно із затвердженим цією ж постановою порядком видачі ліцензій на експорт зерна й розподілу квот, 80% квот розподіляються між заявниками, які експортували зерно останні три роки, пропорційно до обсягу їхнього фактичного експорту за цей термін у відповідності з довідкою Держмитслужби. Решта 20% квоти розподіляються між іншими претендентами пропорційно до обсягу зерна, заявленого для експорту. Для компаній, які раніше вже отримали ліцензії, нова квота буде зменшена на обсяг раніше отриманої.
Після оголошення про початок реєстрації заявок на веб- сайті Мінекономіки комісія має 15 днів на розподіл квот й опублікування свого рішення на цьому ж веб-сайті. Характерно, що рішення комісії мають рекомендаційний характер для Мінекономіки, яке приймає остаточне рішення. Щоправда, міністерство в разі ігнорування думки комісії має повідомити заявнику обґрунтовану причину відмови видачі ліцензії.
Між тим експортери вважають обсяги квот штучно заниженими. Рішення уряду про квотування піддали критиці також Президент України й міжнародні фінансові організації.
Ще за день до прийняття названої постанови Світовий банк оприлюднив свій звіт щодо квот для експортерів зерна в Україні, підготовлений спільно з Німецькою дорадчою групою для українського уряду. Цей документ досліджує вплив квот на ціни на зерно на внутрішньому ринку, захист прав споживачів, прибутки від експорту й інвестиції в зерновий сектор. Світовий банк стверджує, що квоти є неефективними для захисту національних споживачів від зростання світових цін на зерно, недієвими, оскільки вони призводять до великих втрат прибутків від експорту й особливо вражають з погляду корупції, яка матиме негативний вплив на інвестиційну привабливість України.
На думку Світового банку, впровадження квот є невиправданим, оскільки внутрішньої пропозиції зерна цілком досить для покриття всіх внутрішніх потреб, а також значно більшого експорту порівняно з оцінками уряду. Цього року виробництво зерна набагато перевищило середній показник за останні десять років, до того ж великі початкові запаси сприяють ефективному постачанню зерна в 2006/2007 торговому році.
Як вважають експерти банку, українські споживачі продуктів харчування мало що виграють від впровадження квот. Незважаючи на те, що ціни на пшеницю залишаються стабільними, ціни на муку й хліб насправді виросли з часу оголошення про квоти. На практиці в кінцевій вартості хліба ціна на пшеницю складає лише певну частину. Водночас зниження цін на корми, як очікують експерти, істотно не позначиться на цінах на м’ясо й молочні продукти.
Крім того, як наголошується в доповіді, система квотування передбачає великі збитки виробників зерна й істотним чином впливає на прибутки від експорту. Загальний обсяг втрачених прибутків від експорту зерна до кінця 2006 року, на думку авторів доповіді, становитиме $300 мільйонів, тоді як прогнозоване зниження цін виробника майже до $25 за тонну може призвести до кумулятивних збитків сотень мільйонів доларів. Частка малозабезпечених, які працюють у сільському господарстві України, перевищує середній показник по країні, тому скорочення прибутків виробників зерна може на практиці підвищити, а не зменшити рівень бідності, робить висновок Світовий банк. На думку його експертів, управління системою квотування є сьогодні не надто прозорим, що створює можливості для корупції. Компанії, які можуть забезпечити експортну квоту, зараз можуть отримати прибуток у $25 на тонні (еквівалент утраченого прибутку для виробників). Можливими є додаткові збитки в зв’язку з наявними стимулами до контрабанди зерна з країни. Негативний вплив квоти на зерновиробників і трейдерів, а також ризик корупції мають негативний вплив на інвестиційну репутацію України.
«Наша рекомендація — відмінити квотову систему якнайшвидше, — сказав Пол Бермінгхем, директор Світового банку в справах України, Білорусі й Молдови. — Хоча ці ринкові інтервенції здійснювалися з добрим наміром гарантувати безпеку продуктів харчування й захистити внутрішніх споживачів від зростання світових цін на зерно, вони не досягнуть поставлених цілей. На противагу цьому ми б рекомендували альтернативні заходи, які захищатимуть бідні верстви населення від підвищення цін на продовольство, включаючи грошові трансферти незахищеним громадянам».
