У минулому році Міністерство палива те енергетики України отримало від Європейської комісії в рамках Інструменту європейського сусідства та партнерства 87 мільйонів євро для впровадження програми бюджетної підтримки енергетичної політики в Україні. Як зазначає «Дню» координатор програм Фундації українсько-польської співпраці Анастасія Попсуй, ці гроші не тільки виділені, але й освоєні.
Наразі отримати фінансову допомогу в рамках секторальної бюджетної підтримки готуються такі галузі, як охорона довкілля, транспорт та інші. Адже загалом за різними компонентами Інструменту європейської політики сусідства та партнерства наша країна може використати до 1,5 мільярда євро прямої допомоги від Європейського союзу в період 2007-2013 років. Всього ж для 17 країн цією програмою передбачено близько 12 мільярдів євро на шість років.
Проте загальна поінформованість українських органів виконавчої влади та суспільства в цілому про такі можливості та процедури залишається на дуже низькому рівні. А це загрожує тим, що ці кошти можуть пройти повз нашу країну. Тому Європейському союзу доводиться виділяти гроші не тільки на конкретні програми для інших країн, але і на навчання та роз’яснення, як їх отримувати та використовувати.
Зокрема в Україні таку роз’яснювальну інформаційну кампанію проводить Фундація українсько-польської співпраці, яка щодо цього організувала вже з десяток тренінгів для державних службовців. Зокрема вчать їх, як отримувати кошти від ЄС на реалізацію певної програми (правильна підготовка документації), а також на що ці кошти можна використовувати. Проте в Україні, стверджують експерти, не зовсім вміють використовувати таку допомогу, адже кошти потрібно не просто «з’їдати», але й підкріплювати відповідними документами та результатами. А між майже двома десятками країн виділені кошти будуть розподілятися саме в залежності від того, наскільки країна спроможна ефективно використовувати допомогу та ставити перед собою амбітні цілі. Й така допомога для нашої держави була б абсолютно не зайвою, адже Європа виділяє кошти тільки під ті пріоритетні для неї сфери діяльності, які наша країна вже сама збирається реформувати. Тобто практично дофінансовує ті проекти, які ми самі визначаємо. Гроші на ті чи інші цілі виділяються лише за наявності програми реформування галузі (наприклад, секторальної програми реформування енергетики).
Кошти за програмою сусідства видаються частково, в основному вже не під проекти, як було до 2007 року, а під програми. Така новація дозволяє державі, підприємству чи організації самостійно ними розпоряджатися. Проте отримати допомогу можна тільки частинами, так би мовити, траншами — якщо після звітного періоду наша країна не доведе, що використала гроші за призначенням, то наступного траншу вже не отримає.
І хоч Інструмент європейського сусідства розрахований до 2013 року, Україна поки отримала тільки одну бюджетну підтримку не тільки через свою необізнаність чи небажання освоювати європейські кошти.
Справа в тому, що й європейці самі донедавна не вирішили, як правильно надавати нам та іншим країнам, що беруть участь в проекті, виділені кошти. Проте саме з 2010 року цей механізм вже починає ефективно працювати, тому нашій країні слід бути особливо уважною, щоб не проѓавити можливості задовольнити не тільки потреби євроінтеграційних процесів, але й, за підтримки сусідів, виконати ті державні цільові програми, що сприятимуть якісним внутрішнім перетворенням, радять у Фундації українсько-польської співпраці.
