У Сімферополі намагалися продати з аукціону відомий завод «КримавтоГАЗ» (стартова вартість — 34,8 млн. грн.). Усього виставляли п’ять лотів. У складі перших трьох виробничі потужності заводу: комплекс крупновузлового автоскладального виробництва («Волга», «Газель» і «Соболь») і недобудований завод із частково змонтованою американською лінією для фарбування автомобілів. Продали лише четвертий і п’ятий лоти. Це станція технічного обслуговування в місті Білгород-Дністровський (за 228 тисяч гривень придбала фірма, яка її раніше орендувала, — єдина ділянка торгів), а також недобудований Палац культури автомобілебудівників, що вважався найласішим шматком: він розташований у центрі Сімферополя. Його купила фірма «ТЕС» (1,24 мільйона гривень). Крім неї, на покупку лота претендувала також фірма «Кримжитлоінвест», але її представників не допустили на аукціон.
Нагадаємо, що «КримавтоГАЗ» був заснований у 1989 році, а в 1999-му став генеральним представником ВАТ «Горьківський автомобільний завод» в Україні. На його базі був створений автоскладальний завод, куди постачалися російські машинокомплекти.
Завдяки підтримці підприємства тогочасним спікером кримського парламенту Леонідом Грачем, під майбутнє розширення автоскладального заводу була відведена велика ділянка землі в Сімферополі. Готувалася й дорога соціальна програма — в тому числі прокладання до заводу тролейбусної лінії та будівництво Будинку культури. Керівництво Верховної Ради автономії називало майбутній завод «флагманом автомобілебудування всієї України», його кілька разів відвідував президент Леонід Кучма. На підприємстві було створено близько 1,5 тисячі робочих місць. У цехах збирали до 10 тисяч автомобілів на рік, річна сплата податків до бюджету Криму доходила до 32 мільйонів гривень. Але в ході будівництва заводу, що його вели непродумано прискореними темпами, було допущено низку помилок, через що виробництво довелося зупинити, тоді як нові потужності запустити не вдалося, і капіталовкладення виявилися неефективними. До того ж на початку нового століття змінився власник Горьківського автозаводу: до влади на ньому прийшов «Сибірський алюміній» Олега Дерипаски. Нові господарі вирішили переглянути схему взаємодії з українськими складальниками: росіяни зажадали оплачувати машинокомплекти за передоплатою. Оплутане боргами та не до кінця реконструйоване підприємство виявилося не готовим до нововведень, тому поставки комплектуючих були припинені. У 2003 році завод припинив роботу повністю. При цьому «УкравтоГАЗ», до складу якого входило кримське підприємство, навіть розглядав можливість перебазувати обладнання «КримавтоГАЗу» на Кременчуцький автозавод. Але головний офіс «ГАЗу» від цих планів відмовився. У 2004-му році загальна сума боргів кримського автопідприємства становила близько 90 мільйонів гривень, і за позовом «ГАЗу», що зазначався серед кредиторів, була відкрита процедура банкрутства.
На момент прийняття рішення про продаж «КримавтоГАЗу» з аукціону визнані судами борги підприємства 16-ти фізичним і юридичним особам становили 63,3 мільйона гривень. Найбільшим кредитором є «Укрексімбанк». Крім сімферопольських податкової інспекції та міськради, яким «КримавтоГАЗ» винен по одному мільйону гривень, до великих кредиторів також входить ВАТ «Газавтотехобслуговування» — два мільйони, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Укрзападімпекс» — 2,3 мільйона, ВАТ «ГАЗ» — 1,5 мільйона, а також родинне йому ТОВ «Торговий дім «Кримські автомобілі» — 19 мільйонів гривень. Згідно з правилами, після реалізації майна заводу, якщо вона все ж таки відбудеться, борги заводу будуть виплачені насамперед «Укрексімбанку», оскільки все майно знаходиться в нього в заставі, а також державним організаціям. «Однак стартова ціна підприємства, — як повідомив ліквідатор заводу Юрій Космачевський, — не покриває всіх боргів». Водночас зрозуміло, що загальну суму заборгованості «КримавтоГАЗу» погашати і не знадобиться: після виплат головним кредиторам і державі банкрот підлягає ліквідації, а решту боргів просто спишуть.
Для багатьох учасників торгів і зацікавлених фірм було несподіванкою, що на купівлю трьох перших лотів підприємства не було подано жодної заявки. Вважалося, що «КримавтоГАЗ» може зацікавити одразу кілька родинних компаній, наприклад, корпорацію «Богдан», що входить до складу групи компаній «Укрпромінвест» та контролює Кременчуцький автоскладальний завод. Потужності колишнього «автомобілебудівного гіганта всієї України» могли також зацікавити корпорацію «Автоінвестбуд».
Заступник голови Кримського Радміну Станіслав Хіль розповідав, що підприємство збереглося не розкраденим, і уряд Криму не має наміру «дробити його на частини», а планує зберегти та продати як цілісний виробничий комплекс, на якому можна буде відновити або складання та випуск автомобілів, або організувати якесь інше промислове виробництво. При цьому уряд іде навіть на те, щоб дати новому власнику деякі преференції, якщо в його бізнес-план будуть закладені продуктивні ідеї. Щоправда, про ті пільги, які Крим надав колишньому «КримавтоГАЗу», за словами Хіля, вже не може йтися.
Як повідомив Космачевський, комітет кредиторів «КримавтоГАЗу» планує виставити ті три лоти, торги щодо яких не відбулися, на повторний аукціон, орієнтовно в другій декаді травня. При цьому їхня стартова ціна, за словами ліквідатора, не знижуватиметься.
Тим часом представник російської компанії «ГАЗ» у комітеті кредиторів підприємства-банкрота Володимир Польський заявив журналістам під час аукціону, що «не було необхідності оголошувати кримське автоскладальне підприємство банкротом і починати процедуру його ліквідації. Завод визнали банкротом, хоча за балансом він ним не був, і експертної оцінки не було, економічного аналізу не було — це все було надумане».
Не обійшлося під час аукціону і без скандалу. Сімферопольська фірма «Кримжитлоінвест» не була допущена на торги. Як повідомив журналістам офіційний представник фірми Руслан Бурдейний, його компанія у встановлені терміни подала заявку, сплатила реєстраційний внесок у сумі 150 тисяч гривень і була офіційно зареєстрована як один з учасників, однак охорона «КримавтоГАЗу» не пустила представників «Кримжитлоінвесту» на територію підприємства, де проводилися торги. Охоронці пояснили свої дії відповідним розпорядженням Космачевського. На думку Бурдейного, «кінотеатр «Мир», очевидно, вже має господаря». Він стверджував, що «Кримжитлоінвест» міг би заплатити набагато більше, ніж стартова ціна об’єкта, оскільки на місці кінотеатру фірма планувала побудувати житловий комплекс.
З іншого боку, компанію «ГАЗ» не влаштовує, що майно підприємства продається п’ятьма лотами, а не все разом. Польський вважає, що це зроблене для того, щоб «роздерибанити цей завод по частинах, а не відновити виробництво».
Але Космачевський має свої контраргументи. За його словами, «Кримжитлоінвест» просто спізнився на початок торгів. «Ті люди, які не попали, спізнилися, — заявив ліквідатор «КримавтоГАЗу». — О 10-й годині був зачинений вхід, щоб не заважати проведенню торгів». При цьому Космачевський не виключає, що спізнення було навмисним. «Якщо люди готуються до заходу щодо купівлі об’єкта, який коштує не три копійки, то, напевно, можна приїхати своєчасно, пройти реєстрацію, зайняти місце в залі та брати участь у торгах, а не чекати, поки закриється прохідна, і після цього заявляти пресі, що їх не допустили до торгів, — заявив він. — Очевидно, ці люди розраховували на скандал».
