Збільшення боргових зобов’язань банків перед іноземними кредиторами може негативно позначитися на економічній ситуації в країні. «Банки перестають користуватися коштами української економіки, а при нинішніх темпах зростання споживчого кредитування це може потягнути за собою кризу системи», — говорить президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. «Сьогодні валова заборгованість України загалом складає суму понад 54% ВВП. У цьому році підприємства повинні обслуговувати борги у сумі два мільярди доларів, банки — п’ять мільярдів, держава — один мільярд», — вказує президент АУБ.
Маючи такі цифри, неважко порахувати, хто найбільший боржник. До того ж існує ще один ризик. «Іноземні» кошти у більшості випадків спрямовують на споживче кредитування, а предмети для нього надходять знову ж таки з-за кордону. «Сьогодні сума наданих кредитів населенню 160 мільярдів гривень. Приблизно така ж сума й депозитів. Понад 80% кредитів, які отримує українське населення — це кредити, що оплачують імпорт. По-суті, населення кредитує чужу економіку і, природно, не дає розвиватися своїй, — говорить Сугоняко, а згодом додає: — Чим більше банки кредитують населення, тим більше зростає імпорт і, відповідно, негативне сальдо торговельного балансу країни... По-суті, ми сьогодні констатуємо, що через це кредитування країна та наше суспільство живе у борг. Цей борг прирівнюють до 8% ВВП».
Завдання скорочувати темпи споживчого кредитування опитані «Днем» банкіри, як мовиться, розумом цілком сприймають. Однак на практиці застосовувати поки не поспішають. Погоджуватися з ним чи ні — то вже справа конкретної фінансової установи, яка має свій план розвитку і орієнтується на наявні активи й пасиви, вважає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
«Ця рекомендація гарна для банків, у яких немає «довгих» грошей і виникають ризики розривів по строках залучених коштів та їх видачі», — говорить президент банку НРБ В’ячеслав Юткін, маючи на увазі, зокрема, іпотечне кредитування (про це «День» писав 6 лютого у матеріалі «Крайнім буде клієнт»). Юткін закликає не драматизувати питання боргових зобов’язань перед іноземцями. Адже, на його думку, паралельно зростають банківські обороти, прибуток та активні операції. «Це розвиток банківської системи. Без збільшення боргових зобов’язань не було б такого прогресу і розвитку у нашій банківській системі», — пояснює банкір.
Пріоритети для дещо звужених через міжнародну фінансову кризу цьогорічних джерел фінансування банкіри називають різні. Гриджук вважає, що вітчизняні банки активно освоюватимуть потенціал всерединi країни: проводитимуть активну роботу з корпоративним бізнесом, здійснюватимуть подальшу капіталізацію банків через розширення кола акціонерів або збільшення статутного фонду. До того ж, деякі банки почали випускати облігації.
На думку Юткіна, внутрішній ринок не задовольнить банківських апетитів. Тому фінансові установи продовжуватимуть виходити на зовнішні ринки, незважаючи на світову фінансову кризу. І гроші вони отримуватимуть, якщо матимуть достатньо високі кредитні рейтинги. Щоправда, ціна ресурсу для них зросте на 2—3%. Відтак, пропорційно зростуть кредитні відсотки для споживача. У такій систуації п’ять— сiм дрібних українських банків, не витримавши конкуренції, або просто зникнуть, або продовжать існувати, але активної роботи не проводитимуть, вважає банкір.
