Світова тенденція істотного подорожчання залізорудної сировини приводить до значного збільшення прибутків гірничо-збагачувальних підприємств. За оцінками світових аналітиків, прибутки «великої трійки» (Rio Tinto Group, BHP Billiton (Австралія) та Vale (CVRD) (Бразилія)), що забезпечують до 75% поставок залізорудної сировини на світовому ринку, за останні три роки збільшились у середньому більш ніж удвічі.
Аналізуючи показники вартості залізорудної сировини, можна зробити висновок про зростання рівня прибутковості й українських гірничо-збагачувальних підприємств. Так, собівартість виготовлення залізорудного концентрату становить приблизно 35 доларів США, а ціна його реалізації — 100—125 доларів, враховуючи ціноутворення на внутрішньому та зовнішньому ринках. Спеціалісти прогнозують, що дана сировина для українських металургів буде на рівні 100—135 доларів за тонну. Таким чином, рівень рентабельності продукції реалізованого залізорудного концентрату становить 300 і більше відсотків...
Враховуючи обмеженість таких ресурсів, а також складність входження у ринок нових виробників залізорудної сировини, гірничо-збагачувальні підприємства отримують сприятливі умови для збільшення вартості залізорудної сировини та нарощування прибутку. Зрозуміло, що за таких умов гірничо-збагачувальні підприємства України отримують надприбутки.
При цьому на сьогоднішній день в Україні відсутні будь-які механізми їхнього перерозподілу на користь держави. Хоча в усьому світі передбачено стягнення спеціальних рентних платежів із підприємств, які видобувають корисні копалини...
Тож і державі додатково збагатитися на сприятливих природних та ринкових умовах планують допомогти у Верховній Раді. Народний депутат Ігор Палиця наприкінці липня зареєстрував проект закону України щодо встановлення ставок рентних платежів за виготовлення залізорудної сировини.
Як ідеться в пояснювальній записці депутата до законопроекту, рента — це «особливий вид стабільного доходу, отримуваного від капіталу, землі, майна, цінних паперів та інших активів, непов’язаного з підприємницькою діяльністю. За економічною суттю рента є певним видом доходу, що отримує підприємець без здійснення будь-яких підприємницьких зусиль. У свою чергу, рентний платіж — це платіж до бюджету, який здійснюється суб’єктами господарювання у вигляді частини прибутку, отриманого ними завдяки факторам, що не залежать від діяльності таких суб’єктів господарювання, а пов’язані з використанням природних ресурсів».
За словами Палиці, всі держави світу використовують рентні платежі як основний компонент системи оподаткування підприємств, що використовують у своїй діяльності природні ресурси держави. Тож він пропонує запровадити рентний платіж за видобування руди, що містить компоненти заліза.
«Аналізуючи систему оподаткування в галузі надрокористування, яка існує у багатьох країнах світу, в тому числі в країнах СНД, складається враження, що лише українські надрокористувачі не обтяжені спеціальними податками...», — аргументує свою ініціативу депутат.
Проте так продовжуватиметься вже недовго, якщо даний проект, звичайно, знайде підтримку більшості народних депутатів...
Тим часом автор законопроекту наголошує на позитивах від його можливого прийняття. Адже запровадження рентних платежів для гірничо-збагачувальних підприємств України дозволить залучити додаткові кошти до державного бюджету. Виходячи із запропонованої методики обрахунку суми рентних платежів, додатково може надійти 9 676, 2 мільйона гривень... Законопроект встановлює ставку рентних платежів у розмірі 30% розрахункової вартості 1% заліза, яке міститься у залізорудному концентраті. Об’єктом оподаткування є саме обсяг заліза, який містить порода...
На виконання доручення Кабінету Міністрів України Міністерством фінансів опрацьовано Законопроект (реєстраційний номер 3022) та висловлено цілковиту підтримку його прийняття, врахувавши під час розгляду змін до Держбюджету України на 2008 рік.
