За результатами 2008 року, збитки від незбережених вантажів у порівнянні з 2007 роком загалом по «Укрзалізниці» збільшилися в 1,3 рази та склали 7 мільйонів 418 тисяч гривень (у 2007 році — 5 мільйонів 565 тисяч гривень). Головна «жертва» зловмисників — Придніпровська залізниця, що обслуговує гірничо-металургійний сектор України. У минулому році розміри викраденого там оцінили в 4 мільйони 92 тисячі гривень, а це 55% від загальних втрат «Укрзалізниці». Тут же спостерігається й найбільший ріст збитків у порівнянні з 2007 роком — на 1 мільйон 259 тисяч гривень, тобто майже вдвічі.
Найцінніші вантажі — вироби з чорних та кольорових металів, прокат і промислове обладнання, металобрухт і феросплави, вугілля та кокс приваблюють усе більше охочих «підзаробити». Соціальна ж напруга, що загострюється, діє додатковим «каталізатором»: безробіття та безгрошів’я штовхають людей вирішувати проблеми існування за допомогою розкрадання та збуту цінних вантажів. Вражає й той факт, що близько 50% зловмисників — діти віком до 14 років. На них кримінальна відповідальність не розповсюджується...
Наявна система адміністративних заходів не в змозі ефективно стримувати ці процеси. Часто-густо пограбування розцінюються як незначні крадіжки та караються штрафами, які не можна порівнювати з реальними масштабами «здобичі» крадіїв. Зокрема, як звертають увагу спеціалісти консорціуму «Менеджмент консалтинг груп», котрі досліджували дану тему для «Укрзалізниці», вітчизняне законодавство відносить до категорії дрібних крадіжок і розкрадання металевої 15-кілограмової накладки на стик залізничної колії, хоча це правопорушення може призвести до найтяжчих наслідків — сходження з рейок потягу.
Найстрашнішим наслідком злодійської діяльності є саме створення умов, що провокують аварійні ситуації, в результаті яких можуть постраждати пасажири. На жаль, такі випадки вже мали місце через пошкодження залізничної колії. «В цьому році вже два потяги зійшли з колії з вини зловмисників. Найнебезпечніша аварія сталася на початку січня — біля мосту через річку Самара. Якби це сталося на самому мосту — сполучення до Синельникова та Донецької області взагалі б не було», — констатує заступник начальника Придніпровської залізниці Сергій Савченко.
Боротьба з розкраданнями багато в чому гальмується через відсутність чіткого розподілу відповідальності серед учасників перевізного процесу, а також в недотриманні наявного порядку реагування міліцією на заяви про розкрадання та подальшого їх розгляду прокуратурою.
Тим часом проблему розкрадання вантажів на залізниці галузеві експерти вважають питанням державного рівня. Адже випадки масового розкрадання суттєво стримують розвиток транзитних вантажопотоків територією України. На відміну від вітчизняних, у іноземних компаній, що перевозять вантажі територією нашої держави, є можливість вибору, адже в міжнародних перевезеннях існує серйозна конкуренція транспортних маршрутів. Якщо країна не може забезпечити збереження вантажів на своїй території, то вантажовідправник просто змінює маршрут. У ситуації, коли об’єми вантажних перевезень і так знижуються, втрата декількох великих замовників транзиту може виявитися для «Укрзалізниці» критичною.
«Держава, яка зацікавлена у розвитку своєї транспортної інфраструктури, має комплексно вирішувати цю проблему — спільними зусиллями всіх зацікавлених учасників перевізного процесу та місцевих органів влади. Необхідні комплексні рішення щодо соціально-економічного розвитку регіонів, зміни правової системи та підвищення кримінальної відповідальності за розкрадання вантажів», — упевнений керівник експертної групи консорціуму Дмитро Підтуркін. Серед важливих завдань експерт відзначає встановлення співпраці та грамотної координації зусиль різних силових структур, створення системи страхування вантажів при перевезенні, розподіл матеріальної відповідальності між вантажовідправником, охоронною структурою та перевізником.
Усі ці питання мають бути вирішеними на загальнодержавному рівні й від того, наскільки швидко та ефективно влада зможе розробити та впровадити ефективну систему протидії масовим розкраданням, залежить, чи зможе Україна в повній мірі реалізувати свій транзитний потенціал і захистити власні національні інтереси, констатують експерти.
