Минуло вже близько двох років відтоді, як компанія «Євро Фінанс ЛТД» поставила за мету збудувати в Білій Церкві металургійний завод. Сталь на ному виплавлятиметься з брухту (компанія контролює більшу частину відповідного ринку України, який становить 2—2,5 мільйони тонн на рік) електродуговим методом. Потужність нового підприємства, згідно задуму, має становити 1,8 мільйона тонн продукції на рік. Будівництво, вартість якого $600 мільйонів, планувалося розпочати нинішнього літа.
Втім міська влада всупереч, здавалося б, економічній логіці, врешті-решт виступила проти цієї новобудови, спираючись на громадську думку, висловлену на місцевому референдумі (його, однак, визнано таким, що не відбувся). У мерії аргументують також тим, що Біла Церква розташована у четвертій зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, отже її жителям і без комбінату вже дісталося... «Будівництво підприємства, що може негативно вплинути на стан навколишнього середовища та здоров’я людей, в такій зоні заборонено законом!» — така загальна позиція противників будівництва.
Конфлікт навколо міні-металургійного комбінату за домомогою ЗМІ з локального дуже швидко переріс у всеукраїнський. Днями ситуацію у присутності журналістів аналізували експерти Українського клубу Олексій Усачов, Оксана Бєлякова та Олександр Кривенко. Вони назвали себе «незалежними», однак одноголосно висловлювалися проти будівництва і радили інвестору шукати варіанти, не пов’язані з Білою Церквою.
Та інвестор не схильний відступати. І його можна зрозуміти: отримано майже всі необхідні дозволи та погодження, витрачено багато часу та коштів. А тут перший заступник міського голови Віктор Росоха повідомляє про підготовку судових позовів щодо визнання недійсними ряду дозволів щодо побудови заводу, отриманих інвестором. Вони, на думку Росохи, незаконні... Міський голова Василь Савчук, відповідаючи на запитання «Дня», сказав, що приєднується до більшості жителів Білої Церкви, які виступають проти спорудження підприємства. А секретар Білоцерківської міськради Світлана Смолякова заявляє, що шкода для екології переважає всі можливі позитиви від будівництва заводу. Вона говорить, що місцева влада наразі керується «залізним» аргументом — проти будівництва громадськість, а влада, у свою чергу, не може не підкоритися думці громади, хоча референдум має лише рекомендаційний характер.
Та послухаємо й іншу сторону. «У світі більшість країн давно визнали, що електроплавка — це екологічно чиста технологія металургії майбутнього. Таких підприємств працює вже сотні у різних державах. Наразі навіть наші сусіди у Росії практично реалізують зо два десятки таких проектів. Ми нині пропонуємо представникам білоцерківської еліти, екологам, іншим фахівцям побувати у Швейцарії на одному з таких сталепрокатних заводів. Він розташований у центрі невеличкого містечка. Помешкання людей вже за 50 метрів від паркану підприємства. І це країна, яку у нас беруть за еталон розвитку сучасної цивілізації. Сподіваємось, що після цього візиту нам вдасться почути об’єктивнішу оцінку нашого проекту з уст хоча б частини місцевих державних менеджерів», — відхиляє звинувачення в неекологічності віце-президент «Єврофінанс ЛТД» Валентин Макаренко. Він запевнив «День», що майбутню Білоцерківську металургію «бруднить» лише політика.
Окрема тема конфлікту — укладена в березні цього року соціальна угода між міською владою та «Євро Фінанс ЛТД». Начебто ж все було узгоджено: місто отримує 300 мільйонів гривень інвестицій на ряд соціальних об’єктів, а міська влада зобов’язується допомагати в реалізації проекту. Проте співпраці не вийшло... «Жодної гривні на реалізацію цієї угоди інвестор не переказав, — констатує Смолякова й додає, — два примірники угоди з печатками лежать у мене в сейфі, представники інвестора свого екземпляру так і не взяли...».
Ще одне побоювання, яке озвучила «Дню» Смолякова, базується на тому, що угода укладалася з «Євро Фінанс ЛТД», а не безпосередньо з Білоцерківським сталепрокатним заводом. Мовляв, після побудови заводу інвестор відійде від справ, а з заводом ніякої угоди не вкладалося, тож і ніяких грошей не буде... «Я, наприклад, на сьогоднішній день не бачу зв’язку між товариством Білоцерківський металургійний завод і підприємством з іноземними інвестиціями «Євро Фінанс ЛТД», — говорить секретар Білоцерківської міськради.
Однак, угода вже й без того, здається, не має юридичної сили. 26 червня цього року міськрада в односторонньому порядку розірвала її. Тобто побудова заводу зараз під запитанням. Згідно з інформаційним бюлетенем Благодійного фонду Білоцерківського електропрокатного заводу, розірвання угоди ініціював місцевий осередок БЮТ, керований першим заступником міського голови Росохою. Він, як стверджують представники фонду, і є головним супротивником будівництва. До того ж використовує це питання в передвиборних цілях... Смолякова, що також є членом місцевого осередку БЮТ, у свою чергу запевняє, що ніякої політики в цьому питанні немає, і що все це вигадки опонентів...
Пристрасті розгоряються. Результатом цього стали три подання від «Євро Фінанс ЛТД» до суду: на представника міськвиконкому Білої Церкви Миколу Пшеника, одного з керівників громадської організації «Біла Церква — наш дім» Сергія Дерев’янка і голову фракції БЮТ у міській раді Миколу Бондаренка. Всіх їх звинувачують у поданні неправдивої інформації щодо заводу.
Та це лише початок... Як розповіли «Дню» у фонді, компанія Siemens VAI Fuchs (обладнанням якої планується забезпечити можливий майбутній завод, і з якою «Євро Фінанс ЛТД» уклала контракт) зробила запит, чому ж не будується завод і не виконуються умови контракту. У відповіді йшлося про те, що влада Білої Церкви перешкоджає будівництву, поширюючи неправдиву інформацію, зокрема, дискредитує й обладнання Siemens VAI Fuchs. Тепер Siemens готує позов до суду, щоб захистити свою честь та гідність.
«А тим часом місцеві бізнесмени вже виконують якісь замовлення для заводу...», — стверджує голова правління Українського клубу Олексій Усачов. Про неофіційні роботи щодо підготовки будівництва говорить і Смолякова. А Віктор Росоха запевнив столичних журналістів, що сьогодні вже ведеться будівництво адміністративного приміщення заводу. «І воно незаконне!» — стверджує він.
Що буде далі? Представник фонду Білоцерківського електросталепрокатного заводу Олександр Орлов міркує, що ситуація стабілізується лише після виборів. На його думку, коли політичні дебати вщухнуть, будувати все ж розпочнуть. Утім, інвесторам доведеться активно й довго переконувати місцеве населення в безпечності об’єкту, зрештою, і в його доцільності, адже поки що громада — проти. До того ж, як заявив Росоха, планується провести ще один референдум. «А якщо нам не дозволять провести новий референдум, ми зробимо просто опитування в день виборів...», — не відступає заступник мера.
Але у будь-якому разі остаточно долю комбінату мають вирішити суди, які тільки-но розпочинаються. Тож нині вона виглядає дуже непевною.
